Мистецький веб-портал

 

Випускниця Університету «Україна» Світлана ПАТРА: «Фестиваль «Повір у себе» – це промінчик сонця в темряві зневіри»

З 25 травня по 2 червня 2016 року діти та молодь з інвалідністю, що проживають у Київській області, мали змогу поринути в атмосферу свята, дружнього спілкування та радості. Адже відбувся ХХІІ щорічний Київський обласний фестиваль творчості дітей з особливими потребами «Повір у себе – 2016». Фестиваль був наповнений творчістю, спілкуванням, пізнанням нового і – вірою в себе.

Організаторами фестивалю виступила служба у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації. 200 дітей з усіх куточків Київщини зібралися в санаторії «Жовтень», що у Кончі-Заспі. З них – 36 дітей брали участь у фестивалі в супроводі дорослих. Вік учасників – від 6 до 17 років.

Подробиці - Тіна ОВДІЙ, журналіст Імідж-центру Університету "Україна"

Інтелігенція – це сіль української землі

У селі Богданівка Київської області відбувся фестиваль «Катеринина пісня», присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини Білокур. Програму фестивалю складали заходи, покликані вшанувати пам'ять видатної художниці, яка не мала за життя належної пошани свого таланту. Подробиці - читайте у матеріалі Ніни ГОЛОВЧЕНКО.

Альманах "Горлиця", третій номер. Максим ПЕТРЕНКО. Бій на першому блокпості Слов’янська (спогади рядового бійця АТО)

Наприкінці 2015 року вийшов друком третій номер альманаха «Горлиця». У виданні опубліковано твори учасників та друзів літературної студії «Горлиця».

Пропонуємо до уваги читачів спогади Максима ПЕТРЕНКА, які увійшли до альманаха.

Максим ПЕТРЕНКО – викладач Інституту комп'ютерних технологій Університету «Україна», боєць Національної гвардії України.

Андрій Судин: «Завжди хотілося, щоб в Україні було книжкове видання»

Завжди хотілося, щоб у нас в Україні було книжкове видання. Саме не загалом про літературу, а про книжкову справу: видавничу, книготорговельну. Або наукове, або науково-популярне, а можливо і ринкове. Хоча ринок книги від початку зародження в незалежній Україні не пропонував жодних можливостей – ні організаційно, ні коштами. Видання з різними завданнями відкривалися і закривалися одне за одним. Після «Друга читача», який виходив за часів радянщини, появилися дуже цікавий науково-популярний «Книжник» (радагував К. Родик, виходив три роки), потім «Книжковий клуб» (змінив кілька редакторів і навіть намагався бути ринковим, поки не став заідеологізованим при МАУП), «Книжкова тека» (заснований на початках роботи «Форуму видавців» Олександрою Коваль, проіснував не більше двох років), потім «Книжник-ревю» (і як газета, і як журнал, засновані і редаговані Костянтином Родиком), «Книжковий огляд» (видавництво «Стандарт», пробув на ринку близько 5 років). Брати Д. і В. Капранови намагалися відновити в новому вигляді друкований «Друг читача» (тепер цілком перебралися в інтернет).

«За руку з гостем» Іванна Стеф‘юк

13453207_1024346830987869_1016006111_oВ звичайний весняний день, коли на вулиці не дуже ще тепло, а на душі тим більше, (бо скоро сесія) познайомилась я з чудовою людиною, що зробила мій настрій і зарядила мене величезною дозою щирості та спокою.  Знайомтесь і ви – Іванна Стеф‘юк: письменниця, літературознавець, журналістка, аспірантка кафедри української літератури філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Знайшли собі затишний столик в куточку університетської їдальні і за чашкою кави, яку любимо обоє, і провадимо розмову,  якою я поділюся з вами:

О.Т. Іванно, розкажіть, будь ласка, мені і нашим читачам трохи про себе і те, чим займаєтесь. Насамперед, хотілося би почути про літературну творчість.

Про що пишуть автори «Поетичної топоніміки»

Не так давно у видавництві «ФОП Цюпак» (м. Хмельницький) вийшов із друку літературно-краєзнавчий альманах «Поетична топоніміка» (редактор-упорядник та ініціатор видання Любов СЕРДУНИЧ), до якого залучилися поети та прозаїки з більшості областей України. Серед 77 авторів альманаху, патріотів нашої спільної великої Вітчизни та відданих синів і дочок своїх «малих батьківщин», є і професійні літератори і письменники-аматори. Таке товариство надає вмісту збірника неабиякої пікантності.

Галимкаір Мутанов (Казахстан): «Казах, який виріс на гриві коня, характером схожий на нього!»

Галим МутановГалимкаір Мутанов народився 27 березня 1957 р. в селі Бельтерек Жармінського району Східно-Казахстанської області, в Казахстані. Доктор технічних наук, професор, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі. Автор понад 400 наукових публікацій. Член Всесвітньої Академії Мистецтв і Наук (The World Academy of Art and Science); віце-президент та академік Національної академії наук Республіки Казахстан; віце-президент Євразійського економічного клубу вчених; президент Національної академії наук вищої школи Казахстану. Заслужений діяч науки і техніки РК.

Відзначений багатьма високими державними та міжнародними нагородами Казахстану, Франції, Англії, Польщі, Росії, Португалії, Ірану, Йорданії... Почесний доктор і професор понад десяти університетів світу.

Прийміть щирі вітання зі Святою Трійцею!

зелен_ святаДорогі друзі!

Прийміть щирі вітання зі Святою Трійцею!

Є традиція до цього свята прикрашати домівки свіжою зеленню, як символом очищення, відродження, оновлення. Хай же любов та Божа благодать прийдуть у кожну Вашу домівку! Нехай Господь зішле на нашу Україну мир, спокій та добро!

Бажаю Вам зустріти Святу Трійцю з добрими надіями, світлими помислами, намірами та добрими справами, з вірою та впевненістю у наше з Вами щасливе завтра!

Ой, зав'ю вінки та й на всі святки

тр_йця -1

Ой, зав'ю вінки та й на всі святки
Сьогодні є Зелені Свята,
Зелена вже трава.
Моя душа була розп’ята,
Сьогодні знов жива.
Усі до церкви поспішіть!
Вій, теплий вітер, повівай!
На дверях власної душі
Я вішаю зелений май.

 Богдан-Ігор Антонич

Світле свято Трійці припадає на 50-й день після Великодня, і 2016 року відзначається 19 червня. А в дохристиянські часи в цю пору святкували закінчення весни й початок літа, панував культ зелені та вшанування предків.

«Коронація слова» знову нагородила переможців​

16 червня на урочистій церемонії оголошені імена переможців цьогорічної «Коронації слова».

У номінації «романи» першу премію здобула Тетяна Пахомова за рукопис «Я, ти і наш мальований і немальований Бог», друге місце зайняла Юлія Кубай, третє у Сергія Батурина. Найкращими сценаристами визнали Михайла Шворака (ІІ премія) та Миколу Терещенка (ІІІ премія). За драматургію відзначені Оксана Драчковська, Володимир Купянський та Олег Миколайчук (перша, друга і третя премії, відповідно).

За пісенну лірику перше місце віддали Оксані Самарі, друге – Дарині Гладун, третє – Ірині Шушняк-Федоришин.

Об'єднати вміст