Вікторії Рутковської не стало… Але залишилися пам'ять і вірші. Вона була активною авторкою мистецького порталу «Жінка–УКРАЇНКА». Не вистачає її краєзнавчих матеріалів, її віршів, її щирої усмішки, позитивного настрою, креативних ідей. У ці світлі великодні дні згадаємо про цю світлу людину через її щирі рядки.
ТРІУМФАЛЬНА ХОДА ВЕЛИКОДНЯ
Сонце весело променем грає,
Золоті дзвони радісно б’ють.
Воскресіння Христове єднає
Весь народ наш в єдину сім’ю.Перемога життя! Перемога!
Смерть навіки Христос подолав,
Показав нам спасіння дорогу,
Шлях любові й надії проклав.Він приніс себе Богу в офіру,
Він страждання терпів до кінця.
Воскресіння дарує нам віру,
Грішним дітям Святого Отця.Співчуття й милосердя безодню
Щедро вилив Ісус на наш рід.
Тріумфальна хода Великодня
Осяває Любов’ю весь світ!Промінці в небі сяють веселі,
– Він воскрес! – чути радісний спів.
Хай наповняться святом оселі,
Кожне серце – теплом почуттів!Хай Господь дасть нам щедрої долі
Й захистить Україну від зла,
І у нашому рідному домі
Допоможе навести всім лад!
Картини, рушники – цілюща сила,
В них закодовано і радощі, й жалі,
Дає натхнення і дарує крила
Дух рідної волинської землі.
В Національному музеї літератури України 12 червня відбулась надзвичайна подія. Спільно із Міжнародним громадським об’єднанням «Волинське братство» Музей літератури презентував виставку «Перлини Волині». В самому центрі столиці, посеред гамірного і бурхливого мегаполісу з’явилося диво – справжній куточок синьоокої Волині. Тут можна побачити чисті блакитні озера, правічні ліси, оповиті серпанком, перед нами неначе оживають міфи, легенди і героїчна історія Волинського краю. Все це завдяки творчості чотирьох талановитих волинянок: художниць Валентини Михальської та Валентини Протопоп, вишивальниць, світлої пам’яті, Світлани і Галини Махонюк.
Сонце весело променем грає,
Золоті дзвони радісно б’ють.
Воскресіння Христове єднає
Весь народ наш в єдину сім’ю.Перемога життя! Перемога!
Смерть навіки Христос подолав,
Показав нам спасіння дорогу,
Шлях любові й надії проклав.Він приніс себе Богу в офіру,
Він страждання терпів до кінця.
Воскресіння дарує нам віру,
Грішним дітям Святого Отця.
На дворі – осінь, а в душі – яскраві спогади про теплий вечір, ароматну каву, ліричну пісню і проникливу поезію.
«Поезія з присмаком кави»… На такому заході в Національному музеї літератури багато з нас були вперше. Затишна зала, столи накриті білосніжними скатертинами, маленькі букетики квітів і… кава, справжня запашна кава. Її запах уже давав відчуття чогось незвичного, романтичного. І, насправді, Вікторія продумала все до дрібниць: і оформлення імпровізованої сцени відповідне, і сама була красуня і, звичайно, поезію підібрала чудову. І, як їй це властиво, розбила її на окремі тематичні розділи: «Мої джерела», «Що є поезія», «Музика в душі моїй звучить», «Любов – це революція»), кожен з яких супроводжувався відповідними музичними творами у виконанні її друзів. Все проходило невимушено, по-домашньому, тому й так не хотілось розходитись. Вечір видався вдалим як для Вікторії, так і для співробітників Музею. Адже саме вони започаткували таку форму заходу, який має право на подальший розвиток і вдосконалення.
30 серпня 2017 • 17:00 • Національний музей літератури України • вул. Богдана Хмельницького, 11
В рамках музейних сезонних поетичних вечорів «Поезія з присмаком кави» 30 серпня в Національному музеї літератури України відбудеться творчий вечір поетеси, журналістки Вікторії Рутковської. Учасниками заходу будуть поетеса Тетяна Череп-Пероганич, народна артистка України Світлана Мирвода та лауреати всеукраїнських конкурсів Ганна Ярмолюк та Ганна Маковська.
Рутковська Вікторія Борисівна народилася в Києві в родині гуманітаріїв (батько був філософом-соціологом, журналістом; мати – педагог, народознавець, журналіст). Вікторія закінчила Київський державний інститут культури імені О.Корнійчука, другу спеціальність – соціальний психолог – отримала в Київському педагогічному університеті імені Б.Грінченка.
Яскраве сонце сяє в небесах…
Природа нині ожила й розквітла.
У наших спраглих душах і серцях
Горить любові життєдайне світло.
Б’ють дзвони у церквах і сіл, і міст,
Повсюди Воскресіння величають.
Врочистий Великодній благовіст
–Христос Воскрес! – Христос Воскрес! – лунає.Великдень йде до українських хат,
Пасхальна радість двері відчиняє.
Благословенних світлоносних свят
Вкраїнці один одному бажають.
День 9 лютого волинянки чекали з особливим нетерпінням. Поспішаємо до Будинку звукозапису на концерт «Кохання віри не втрачає» народної артистки України, кандидата наук з державного управління, доцента Інституту економіки і менеджменту Університету «Україна» Світлани Мирводи. В фойє нас зустрічає величезна черга бажаючих потрапити на свято. Жартуємо: – Що дають? – Запрошення! Дивуємось і тішимось: – На Мирводу вже стають у чергу! Чи це не красномовне підтвердження народної популярності!
Нарешті запрошення здобуто, і ми займаємо місця у залі. Вона заповнена вщент, бо виступ Світлани завжди бажаний і очікуваний. На дворі морозно, а тут – тепло й сонячно від посмішок і привітань. На вечорі панувала затишна, майже родинна атмосфера, адже співачка згуртувала навколо себе людей, близьких за духом, закоханих у романс – такий прекрасний пісенний ліричний жанр. Прийшли підтримати свою землячку жінки клубу «Волинянка» – Жанна Шнуренко, Вікторія Рутковська, Валентина Бабаніна, Галина Оксюк, Ганна Ярмолюк, Любов Томашевська, Зоя Сиротюк, Неллі Просяник з друзями.
Перед тим, як розпочалася церемонія відкриття відбувся чин освячення пам'ятного знаку священиком УПЦ КП.
1 ГРУДНЯ 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум, на якому 90,32 % населення висловились на підтримку Незалежності. Одночасно відбулися перші вибори президента України Л.М. Кравчука.
1 ГРУДНЯ (14 ГРУДНЯ ЗА Н. СТ.) ДЕНЬ СВЯТОГО НАУМА
День пророка Наума. У церковному календарі поряд із святими мудрецями Божими – покровителями наук і просвітителями, пророками Андрієм Первозванним і предтечею Хрестителя – Іоаном, рівноапостольними Кирилом і Мефодієм – вчителями слов’янськими або євангелістом Лукою, пророк Наум не такий вже й популярний. Проте народ увічнив його, як нікого іншого, у прислів’ях: «Батько Наум наведе на ум» «Прийшов Наум – пора братися за ум», «Прийде Наум – наставить дітей на ум», «Не знаю ні аз, ні буки, а прийде Наум – змусить до науки».
Основні державні, народні, релігійні, професійні свята листопада
8 листопада – Дмитрів або Дідів день
Встановлений на честь великомученика Дмитрія Солунського, одного з найшанованіших святих православної церкви, який близько 306 р. н. е. постраждав за християнську віру. Він вважається покровителем хоробрих воїнів. Субота напередодні цього дня одержала назву Дмитрової. Вона називається також поминальною, родинною або дідовою. Цей звичай присвячено пам’яті предків – дідів і прадідів аж до дванадцятого коліна. У 2016 році поминальна субота припадає на 5 листопада. З цього дня починаються поминальні батьківські суботи, що тривають аж до Різдва. Ще здавна на святого Дмитра закінчувався сезон сватань, про це казали: «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитру хоч за старця, аби не остаться». За народними уявленнями, Дмитрів день завершував землеробський рік, замикав землю і приводив зиму. Ключі святий тримав у себе до весни, а потім їх передавав Юрію (Георгію). Якщо цього дня мороз і випав сніг, то весна буде пізня й холодна, а коли сльота і не дуже холодно, то це до теплої зими та весни.
Якщо ти справжній України син,
Рушай вперед повстанськими стежками!
Живи, твори для щастя і краси –
Вкраїну зміцнюй славними ділами!
Я на світлинах бачу крізь роки
Бійців одухотворені обличчя…
Струнка постава, погляди палкі
До переможних подвигів нас кличуть.Звук скорострілу, вибухи гармат…
Ті дні криваві досі пам’ятають
Ліси Волині і ліси Карпат,
Й чимало таємниць в собі ховають.Вклонімось цим могилам без імен…
У вічність відійшли події, долі,
Та прийде час – героїв ми назвем –
Це нам вони виборювали волю!
У пам’яті людської довгий вік,
Коли її передають нащадкам…
Для нас, повстанці, ви завжди живі –
У наших діях і щемливих згадках!
Яка чудова осені пора!
У золото вдягнулися діброви…
Промінням Віри, Мудрості, Добра
Ти сяєш, Богородице Покрово,Людським серцям даруючи тепло.
Це під твоїм священним омофором
Боролись ми, перемагали зло,
Долали біль і невимовне горе!