Сергій Петраускас – людина волелюбна, мужня та небайдужа. Говорить те, що й думає, що наболіло, не любить лицемірства та фальші. Такому віриш одразу! Адже чоловік, котрий пройшов пекло жахливої війни, просто не може бути інакшим. Наш співрозмовник – голова Спілки учасників бойових дій АТО Ічнянського району. Ми пообіцяли, що не згладжуватимемо його таку відверту, проникливу розповідь, бо це – правда, якою б гіркою вона не була.

– Сергію Сігітасовичу, ви – учасник оборони Луганського аеропорту...

– Так, мій позивний – «Ящур»... Власне, як це було, говорять правду лише очевидці та волонтери. Там був перший котел, подібний до Іловайського котла та Дебальцевського. Командування воліє не згадувати тих боїв, адже солдати були залишені напризволяще, в хаосі війни, і діяли буквально на свій розсуд. Вижили найсильніші й ті, кому пощастило...

– Але давайте про все по порядку. Ви родом – з Ічні? Скільки вам років? Хто ви за національністю? Адже прізвище – прибалтійське.

Тетяна Череп-Пероганич. Осінь дорослої жінки : Поезія. П’єси. Твори у перекладі іншими мовами. – К. «Український письменник». 2016. – 112 с.

З великою естетичною насолодою прочитав нову поетичну книгу Тетяни Череп-Пероганич «Осінь дорослої жінки» і виніс із її змісту багато приємних вражень. Бо збірка, наче пишний букет троянд різнокольорових – є тут і римовані вірші, і верлібри, і переклади і навіть п’єси. І кожен з розділів цієї книги по­-своєму привабливий і цікавий у поетично-сюжетному розкритті. Несе певне образно-смислове навантаження і голосом «дорослої жінки» ніби зупиняє читача, привертаючи його увагу на межі болю чи глибокого голосу душі, де він стає віч-на-віч з одкровенням авторки.

Зокрема, перший розділ з претензійною назвою «Щастя до чаю» – це ніби лірична сповідь авторки про любов і зраду, радість і сум, щастя і нещастя, через які, наче через певні етапи життєвого випробування, пройшла вона і не впала, не зігнулась, а набиралась сил і йшла далі. Бо вона сильною була: «Я з тих, про кого кажуть – сильна жінка,//Таку не просто взяти й спопелити» («Сильна жінка»). «Чи й справді вона сильна? – думає собі читач. – Чи засліплена любов’ю?» Мабуть, ні. Бо у вірші «Очі» вона пише: «Мені чужого на треба… //Сама переводжу погляд //У бік свого чоловіка». І в цьому ракурсі хочеться говорити  майже про кожний вірш, що вміщений в цьому розділі. Бо часто, відриваючись від «невезінь і печалей гірких», вона набирається ще більше позитиву і свіжих сил, щоб іти далі, утверджуючи себе на царині життя і любові. І образ осені тут ніби якась заставка, ніби тло для контрастнішого вираження зрілості почуттів і думки та пережитих важких ситуацій, що стали наслідком чоловічої зради. Тому і вся правда про кохання оголена як і почуття ліричної героїні книги. І тим самим оголено рани, які болять ще й досі:  «Візьми мене тут. //Хай хвилі відчують, //Які ми щасливі!» («Щасливі»), «Було не просто одинокій //В часи спокуси без гроша», «Я роздягаюся, мов осінь, //Як лист – скидаю всі невдачі», «Стою оголено-відверта. //Чекаю – прийдеш, обігрієш» («Я роздягаюся…».

Відгук на книгу "Осінь дорослої жінки" : поезія, п'єси, твори в перекладі іншими мовами / Тетяна Череп-Пероганич. — Київ : Український письменник, 2016. — 112 сторінок, ISBN 978-966-579-499-8

Нова книга «Осінь дорослої жінки» поетеси Тетяни Череп-Пероганич, відомої, талановитої землячки, котра народилася на Придесенні,  дає змогу кожному читачеві через яскраву поезію побачити й зрозуміти дорослішання жінки, як у творчості, так і в житті. Особливо це легко вдасться тим, хто вже знайомий з проникливими творами пані Тетяни, надрукованими в попередні роки. Це – інші вірші, інше світосприйняття… Сміливо-відверта, вона більше не оплакує втрачене кохання, натомість називає себе сильною жінкою, яку «не просто взять і спопелити».

Героїня поезій у першому з чотирьох розділів книги «Щастя до чаю» сама обирає, сама приймає рішення, сама дає оцінку своїм вчинкам та діям:

«Сто разів від тебе відмовлюсь,
Сто разів не прийду до тебе».

Або:

«Заблукаю у мріях.
Я собі це дозволити можу».

22 червня 2016 року о 15.00 в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М. Коцюбинського (Чернігів, вул. Коцюбиського, 3) відбудеться  презентація нової книги письменниці, журналістки  Тетяни Череп-Пероганич "Осінь дорослої жінки".

Авторка мешкає нині з родиною в Києві, але народилася на Чернігівщині (с. Стара Басань Бобровицького району).  Її нова, вже дев’ята, книга нещодавно побачила світ у видавництві «Український письменник».

Презентація книги відбудеться за участі чудового виконавця, лауреата міжнародних і українських конкурсів Маркіяна Свята.

Модерує захід  -  заступник директора музею Наталія Коцюбинська.

У програмі – поезія, пісні, автограф-сесія, чаювання.

Вхід вільний. Запрошуються всі бажаючі.

У Будинку актора відбувся виступ академічного хору  «Хрещатик».

Назва «На біс!», була влучною, як ніколи. Бо кожен виступ учасників хору заслуговував найщиріших овацій і слів вдячності за ту любов до сцени, до пісні, яка живе в серцях артистів.

Співаки хору - фахові музиканти, дипломанти провідних вищих музичних навчальних закладів України. Цього вечора на сцену виходили неперевершені, визнані в Україні і далеко за її межами солісти Олена Кравець, Оксана Дондик, Павло Денисенко, Катерина Колєснік, Дмитро Воронов, Олена Горяінова, Наталія Полонська, Дмитро Сьомкін та ін. 

Настрою святковому вечору додавала харизматична ведуча Ольга Козловська. Варто відмітити професіоналізм концертмейстерів Віктора Бондаренка та Андрія Бондаренка.

Щиро радів успіхам своєї творчої команди художній керівник - заслужений артист України Павло Струць.

А пісню на біс, яку виконали всі учасники хору, підспівував і увесь зал. Це був концерт, який залишиться в пам’яті назавжди. Артисти не просто відпрацювали його, вони прожили кожну виконану пісню.

Більше фото:https://www.facebook.com/zhinka.ukrainka

Фестиваль «Відкрита Ніч» започатковано у 1997 році. Він щорічно проходить в кінці червня як огляд найцікавіших здобутків українського короткометражного кіно. Цього року на фестиваль було подано 116 фільмів українського виробництва.

У 2016 році Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 19» відбудеться 25-26 червня. Як і в попередні роки, основним майданчиком стане Арт-причал у Києві, а паралельні покази і трансляції кінопоказів пройдуть більше ніж на 60-ти майданчиках України та світу. В 2016 році фестиваль пройде за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

15 червня  Іванові Миколайчуку виповнилося б 75. Народився він за тиждень до початку війни у селі Чортория Кіцманського району на Буковині. 1957 року закінчив Чернівецьке музичне училищ,1961 – театральну студію при Чернівецькому обласному музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської; 1963-1965 навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Всесвітнє визнання актору принесли ролі Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків», – в них він знімався одночасно, навчаючись на 2-му курсі. Остання стрічка довгі роки була заборонена до показу в Україні, хоча здобула 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях і увійшла до книги рекордів Гіннеса.

У фільмі «Вавилон ХХ» (1979) Миколайчук виступив як сценарист, режисер, актор і композитор. Збирався за своїм сценарієм «Небилиці про Івана» зняти фільм та 3 серпня 1987 року його не стало. Цей задум втілив у 1989 році режисер Борис Івченко. Звання «народний артист» Миколайчуку не дали, звинувативши в націоналізмі, а Шевченківську премію присвоїли вже після його смерті.

У затишному київському Музеї Лисенка 8 червня 2016 року відбулося справжнє свято фортепіанної музики – із концертом до музею завітали вихованці київської середньої спеціалізованої музичної школи, яка з честю носить ім’я славетного Миколи Віталійовича.

Слухачі мали змогу насолодитись майстерністю старшокласників, учнів чудового викладача фортепіанного відділу школи Тетяни Володимирівни Абаєвої. Перед гостями виступили восьмикласниц і Рузана Боговська та Зореслава Чавалюк а також учні десятого класу Аліна Милко та Ерік Ткаченко.

Наприкінці 2015 року вийшов друком третій номер альманаха «Горлиця». У виданні опубліковано твори учасників та друзів літературної студії «Горлиця».

Пропонуємо до уваги читачів твори Станіслава ЗАБАРИ, які увійшли до альманаха.

Станіслав ЗАБАРА – доктор технічних наук, професор, лауреат Державних премій СРСР та УРСР, Заслужений винахідник СРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри інформаційних технологій та програмування Університету «Україна»

Професійне журі з представників України, Канади та США нещодавно підвело підсумки нового, престижного міжнародного українсько-канадського літературного конкурсу «Чеканне слово Бабеля», присвяченого 125-річчю з дня народження видатного письменника Ісаака Бабеля, котрий жив в Україні у ХХ столітті. Цікавий конкурс проводився в жанрах короткого оповідання та новели, неперевершеним майстром яких був Бабель.

Організатори конкурсу – популярний часопис «Порт-Фоліо» (Канада, м. Монреаль, головний редактор – відомий український письменник Михайло Блехман), а також інші канадські й українські видання і Посольство України в Канаді.

У номінації «Новела» переміг Арсеній Троян (Україна), автор цікавого твору «Небо падає». А лауреатами стали Анна Агніч (США), що надіслала талановиту новелу «Дров’яна піч», та письменник і журналіст із Чернігова, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба – його печально-іронічна бувальщина на військову тематику «Дивний Левко» теж набрала значну кількість балів.