Вони працюватимуть над казкою відомої української письменниці з Дніпра (колишній Дніпропетровськ) Еліни Заржицької «Про Пищика-молодця, школи «Сакура» бійця». Озвучуватимуть  мультфільм діти з Дніпропетровської обласної санаторної школи-інтернату № 3 для дітей, хворих на сколіоз.

У 2010 році сценарій до казки «Про Пищика-молодця, школи «Сакура» бійця» отримав особливу відзнаку журі ІІІ Всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси «Відродимо забутий жанр» (Київ).

1 квітня 2017 • 15:00 • Київ • вул. Богдана Хмельницького, 11 • Національний музей літератури

1 квітня в Національному музеї літератури відбудеться виставка шаржів сучасної української літератури, на якій буде експоновано шаржі на Ліну Костенко, Валерія Шевчука, Юрія Андруховича, Галину Пагутяк, Василя Голобородька, Богдана Жолдака, Євгенію Кононенко, Олександра Ірванця,  Василя Портяка,  Григорія Гусейнова, Володимира Лиса, Василя Шкляра, Анни Малігон, Дмитра Лазуткіна та інших українських письменників. Автор шаржів – молодий волинський художник Володимир Черняк. 

У виставці візьмуть участь герої шаржів.

Відкриття виставки о 15.00. 

Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 53-х країн світу.

Рішення ухвалює Комітет із нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять знані письменники і науковці.

Серед лауреатів минулих років – Іван Кошелівець, Петро Яцик, Валерій Шевчук, Оксана Забужко, Василь Голобородько, Микола Жулинський, Рауль Чілачава, Михайлина Коцюбинська, Михайло Слабошпицький, Віра Вовк, Василь Слапчук, Сергій і Тетяна Дзюби, Ігор Павлюк, Євген Баран, Михайло Сидоржевський, Марко Павлишин, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Марко-Роберт Стех, Анна-Галя Горбач, Дмитро Дроздовський, Димитр Христов, Боян Ангелов, Ак Вельсапар, Бенедикт Дирліх, Єтон Келменді, Сограб Рагімі, Хрісто Петрескі, Войцех Пестка, Ауезхан Кодар, Гурген Баренц, Абдельваххаб Аззаві, Мілан Грабал та інші відомі люди з України, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Бразилії, Австралії, Бельгії, Швеції, Росії, Греції, Сербії, Болгарії, Румунії, Словаччини, Польщі, Ізраїлю, Албанії, Македонії, Ірану, Латвії, Литви, Грузії, Вірменії, Білорусі, Молдови, Казахстану, Туркменістану, Чорногорії, Косова, Індії, Бангладеш, Болівії, – письменники, перекладачі, науковці, митці, журналісти, громадські діячі, меценати.

[]

Фридерик Шопен відомий головним чином як автор численних фортепіанних творів. В той же час Ф.Шопен є автором принаймні 20 пісень на тексти польською мовою, які залишаються в Україні маловідомими.

Учасники концерту «Польські пісні Ф. Шопена» вирішили заповнити цю прогалину і виконати усі пісні Ф. Шопена в одному концерті. А щоб слухачі отримали більше задоволення і відчули, про що писав Ф. Шопен – усі його романси вони виконали українською! Ці пісні різноманітні за жанром і тематикою – серед них є пісні про кохання, є жартівлива «гулянка», і є трагічні пісні, навіяні часами антиросійського повстання 1830-х років.

В концерті взяли участь солісти – заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова, заслужена артистка України Оксана Дондик, заслужений працівник культури Галина Швидків, а також лауреати міжнародних конкурсів Роман Шнуренко, Павло Денисенко, Сергій Борисенко, Маркіян Свято, Тетяна Киченко, Надія Більдій та Аліна Сердека, концертмейстери Ірина Козачук, Андрій Бондаренко, Григорій Ганзбург.

Написані на слова А.Міцкевича, В.Вітвицького та інших польських поетів пісні прозвучали в сучасних перекладах Олени О’Лір, Тетяни Череп-Пероганич, Валерія Яковчука, Анни Багряної, Лілії Батюк-Нечипоренко, Романа Бойчука, Ольги Бреславської, Любові Відути, Івана Іщенка та Тетяни Франченко.

Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», підпорядковане Міністерству культури України, спільно з редакціями газет «Культура і життя» та «Кримська світлиця» надало дозвіл на публікацію усіх випусків цих газет з часу заснування під вільною ліцензією «Creative Commons. Із Зазначенням Авторства 3.0 Неадаптована».

Газета «Культура і життя», що висвітлює події в галузі культури, видається з 7 жовтня 1923 року і є одним із найстаріших друкованих видань України. «Кримська світлиця» — всеукраїнська загальнополітична і літературно-художня газета, що видавалася в Криму з 31 грудня 1992 року. З липня 2016 року видається в Києві кримчанами-переселенцями.

19 березня, напередодні Всесвітнього дня поезії та в день народження української поетеси Ліни Костенко, в затишних стінах Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка стартував Перший Всеукраїнський поетичний стартап «Дотиком душі».

Чернігівська земля багата талантами і творчими людьми, які пишуть вірші та бажають поділитися своєю поезією з іншими. Тому саме бібліотека, яка уже відкрила багатьох талановитих художників, фотохудожників, майстрів тепер стала стартовим майданчиком і для поетів.

Організаторами заходу стали Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Чернігівська обласна організація Національної спілки письменників України, журнал «Літературний Чернігів», поетка Ліна Ланська.

(до 140 - річчя від дня народження В. М. Доманицького)

Хто ж він такий – український історик, етнограф, фольклорист, літературознавець, публіцист, критик, бібліограф, журналіст, перекладач, видавець, кооператор, громадсько - політичний діяч – Василь Миколайович Доманицький? Про цю багатогранну, обдаровану талантами, людину, яка жила і творила в такому блискучому оточенні, майже сто років майже ніхто не згадував, та й сьогодні, окрім науковців, земляків, літераторів і деяких дослідників творчості, про вченого широкому загалу відомо дуже мало. Та якби він за свого короткого життя (33 роки) не написав більше нічого, а тільки підготував перше, упорядковане після цензурних скорочень, доповнене й відредаговане видання повного «Кобзаря», яке побачило світ 1907 p., його ім’я навічно увійшло б в історію української культури і літератури.

Наукова, літературна, громадсько - політична діяльність молодого талановитого вченого Василя Доманицького свого часу була високо оцінена такими світочами і титанами української суспільної думки, як Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Антонович, В’ячеслав Ліпинський, Володимир Гнатюк, Богдан Лепкий, Сергій Єфремов, Агатангел Кримський, Дмитро Донцов та ін.

Здавалося, за 25 років Незалежності вже можна було б Україні повернути із забуття імена її славних синів, які викреслювалися з історії, культури, літератури. Про деяких ми вже дізналися, а скільки ще залишилося невідомих… Винищувався інтелект нації, що мав стати взірцем для наступних поколінь. Про двох Великих достойників нації я розповім на сторінках  «Жінки - Українки». 

Червень 1918 року. Петроградський поїзд мчить дорогами Білорусії, проїхав Гомель, за рогом вже видніється Чернігівщина. Ой і довгим виявився цей шлях з Росії додому, дов­жиною у 25 років… У пам’яті спливає прожите: зустрічі, враження і напружена праця в університетах, музеях, архівах багатьох країн Європи, праця задля України, її воскресіння. То ж почули на міжнародних конгресах сенсацію: це наша земля, споконвічна, наші предки вже були тут десятки тисяч років тому… І ніякі ми не «малороси», і живемо ми не на окраїні Росії, а у центрі Європи.

На цій презентації все було чудово – і заповнений зал, і щасливі обличчя школярів, та невимушена, по-справжньому святкова атмосфера!.. Не щодня ж можна ось так поспілкуватися з цікавою письменницею, нашою обдарованою землячкою Людмилою Шутько, котра нині мешкає в сонячній Італії, і щойно приїхала звідти, аби представити свою нову (вже третю!) книжку оповідань та казок для дітей «Чи є душа у дерева?».

Вела це захоплююче свято в Чернігівській центральній міській бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка улюблениця юних читачів – заступник директора Чернігівської міської ЦБС Ганна Маджуга. Виступив і письменник та перекладач, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» і президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба, завдяки якому вже три книжки Людмили Шутько вийшли на рідному Придесенні українською мовою. Добродій Сергій – перекладач та упорядник талановитих казкових збірок сеньйори Людмили. Допомагає тепер землячці й Ганна Маджуга, організатор бібліотечної справи, котра прекрасно знає дитячу психологію. Також авторка Людмила Шутько щиро подякувала за постійну підтримку головному редакторові «Деснянської правди», поетесі Людмилі Пархоменко та ветерану журналістики Надії Погосовій і всім своїм читачам. Адже саме ось такі чарівні зустрічі дійсно надихають на творчість!