Новини

Українізуємо світ разом!

Оголошується міжнародний конкурс перекладів українською мовою відомих іноземних пісень, світових хітів минулого і сьогодення – «Слухай українською!».

Конкурс заснований кримською співачкою, автором пісень, журналістом, перекладачем та автором проекту «Слухай українською!» Юлією Качулою.

Учасників чекає:

  • грошова премія;
  • участь у фінальному концерті (для переможців – презентації у різних містах України);
  • інтерв’ю для газет, радіо і телепрограм;
  • запис професійним співаком (співачкою) Вашого українського перекладу з музикою оригіналу;
  • знайомство, спілкування, обмін досвідом у колі професійних, талановитих, творчих людей.

Положення

Молоді родини - майбутнє України!

23 травня Спілка жінок міста Києва вшановувала родини киян. На цьому заході було відзначено і переможницю конкурсу нарисів "Моя київська родина", який проводила Спілка з нагоди Міжнародного дня сім'ї, Галину Теличук.

Журналістка, поетеса вразила членів журі,  до складу якого ввійшли відомі письменниики, журналісти та громадські діячі, короткою, але такою емоційною і щирою розповіддю про свого коханого чоловіка та маленького синочка.

Вітаємо! Бажаємо, щоб і через десять, двадцять, п'ятдесят років про свою родину писала Галина Теличук з таким же захопленням і любов'ю!

До Вашої уваги також збірка нових поезій для діточок  від переможниці:

 

Шкарпеткожер

Вліз у шафу і завмер:
Знову цей Шкарпеткожер!!!
Ну й створіння ненаситне,
І до того ж яке спритне!
Кожен день прошу Химеру:
З’їж всю пару на вечерю!
Нащо ж по одній жереш?! -
Дві шкарпетки й не збереш!
Якщо ти голодний дуже,
Снідаймо зі мною, друже.
Тебе, Монстре, не ображу:
Мені - речі, тобі – кашу!

Третя почесна нагорода в Білорусі

Знані українські поети з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби нещодавно стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Олексія Жданова в Білорусі. Напрочуд цікавий поет та художник Олексій Васильович Жданов (1948-1993) фактично не мав державного визнання за радянських часів. Він закінчив відділення філософії Білоруського державного університету. І був учасником різних неформальних арт-груп та перших резонансних виставок «неофіційного мистецтва» – в Білорусі, Росії, Польщі… Нонконформістські погляди митця, його глибокі філософські асоціації, зрозуміло, ніяк не могли сподобатися тодішній владі та оспівувачам «комуністичного раю». Тому поет відійшов у вічність невизнаним…

Однак тепер неординарна, колоритна творчість загадкового мінського «самітника» – Олексія Жданова – привертає все більшу увагу шанувальників поезії та живопису – і в рідній Білорусі, й за кордоном. Тож на його честь створена почесна міжнародна премія, якою в Мінську щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав світу. Головний організатор такої престижної нагороди – популярний літературно-мистецький журнал «Новая Немига литературная», що видається у Білорусі, в Мінську, де в № 2 цього року успішно вийшли поетичні добірки Сергія і Тетяни. Підпис головного редактора цього популярного часопису, відомого поета Анатолія Аврутіна стоїть і на лауреатських дипломах.

Завершився Всеукраїнський конкурс «У пошуках літературних талантів-2017»

Ірина Виговська

У місті Новограді-Волинському на Житомирщині відбулося вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу «У пошуках літературних талантів».

Літературний конкурс серед українських школярів проходить другий рік. Його ініціатор – Київська організації Національної спілки письмеників України. Меценат конкурсу – письменник і громадський діяч Микола Хомич.

Інформаційну підтримку конкурсу надають радіо «Культура», газети «Літературна Україна», «Українське слово».    

21 травня: вшанування Дня пам’яті жертв політичних репресій (Анонс)

21 травня на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (проспект Броварський у Дніпровському районі м. Києва) вшанують пам’ять жертв політичних репресій. 

Орієнтовний план заходів:

11.00 – 12.00: Офіційна церемонія вшанування  жертв політичних репресій за участі Президента України Петра Порошенка та інших високопосадовців.

12.10 – 14.00: Громадське вшанування: міжконфесійний молебень за жертвами політичних  репресій, мітинг-реквієм з виступами високопосадовців, громадських діячів та бандуриста і лірника Тараса Компаніченка.

Також усі охочі зможуть ознайомитись із фотодокументальною виставкою «Слово, обірване у Биківні», яка експонується при вході у Заповідник. Екскурсійний супровід забезпечується співробітниками Заповідника.

На батьківщині Лесі Українки відбудеться вручення нагород обдарованим дітям

19 травня 2017 року в м. Новоград-Волинський на Житомирщині відбудеться церемонія вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу «У пошуках літературних талантів», в якому взяло участь 376 юних літераторів з усіх регіонів України.

Мета конкурсу – виявлення та підтримка ранніх літературних талантів в Україні. Конкурс проводиться другий рік. Найбільшу кількість творів у цьому році прислали з Херсонської та Закарпатської областей. У конкурсних творах домінували теми моралі, проблем сучасної сім’ї, любові до України, війни на Донбасі, стосунків між дорослими й дітьми, дружби й кохання. На конкурс надійшли романи, повісті, оповідання, казки, есе, вірші, поеми, байки з усієї України. Наймолодший переможець конкурсу – шестирічний поет із Києва.

Його душа одягнула українську вишиванку!

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського – що не імпреза, то повен зал цікавих, талановитих, одухотворених людей. Ось і цього разу на презентації книжки Юлія Коцюбинського «Шрами на серці» було велелюдно. Адже це – справді, небуденна подія в житті Чернігова!

На долю Юлія Романовича Коцюбинського, онука знаменитого класика української літератури, випали надзвичайно важкі випробування, однак він назавжди залишився у нашій пам’яті, як добра, чуйна, мудра та справедлива людина, великий подвижник, професіонал своєї справи, котрий зробив багато добра для людей, рідного Придесення та України! Він був директором музею Михайла Коцюбинського, відомим літературознавцем, громадським діячем, очолював міську «Просвіту». І хоча пройшло вже немало років, як наш Юлій (як його з любов’ю та шаною називали на презентації), відійшов у вічність, та з погляду швидкоплинного часу ще більше переконуєшся в тому, наскільки це була непересічна, видатна Людина!

Вів презентацію син Юлія Романовича – Ігор Коцюбинський, нинішній директор музею, який продовжив справу свого батька. А коли на нашу вільну українську землю віроломно вдерлися окупанти, правнук Коцюбинського пішов на фронт і мужньо захищав Україну. Тож на презентації говорили і про те, що Ігор Юлійович – гідний свого батька та великого прадіда, які могли б пишатися ним.

І промінь у дзьобі тріпоче…

Ніна Головченко

(Андрусяк І: Лякація : вірші для дітей / Іван Андрусяк. Намалювала Лілія Курцеба. – К. : Фонтан казок, 2017. – 56 с. (Серія «Добрі вірші»)

В епоху, коли бізнесом стає все – і освіта, і медичні послуги, і видавнича справа, − з особливою обережністю беруся до читання дитячої книги.

Інше застереження – нагальна потреба національно-патріотичного виховання юних українців, у яких розмито і не сформовано ціннісні орієнтири. Не хотілося б, щоб національна ідея доносилася дітям на прикладі творів естетичного рівня типу:

«Оживляєм гори, води, / вибудовуєм заводи, / ростемо ж ми, гей! / − До пустель, каналу й річки / наші славні п’ятирічки / мовби до дітей, /  до своїх дітей…»

Не хотілося б, щоб ідеологічна проукраїнська складова деформувала дитинство і художній смак юного читача.

З отакими думками розгорнула книгу віршів для дітей молодшого шкільного віку Івана Андрусяка «Лякація» (2017).

Дайджест новин від Спілки жінок міста Києва

23 квітня 2017 року члени спілки жінок м. Києва разом з дітьми та онуками (всього 20 чоловік) прийняли участь у заході "Відзначення в Україні 500-річчя Реформації", який проходив у Київському палаці дітей та юнацтва. Після цікавих ігор та концертів, діти отримали подарунки.

«Гніздо горлиці» — фільм, сценарій якого написало Життя

Українського кіно, кажуть, нема. Колись було, а тепер його нема. Ще у шістдесяті-сімдесяті воно було. Його знімали Сергій Параджанов, Леонід Биков та Іван Миколайчук. А тепер за ці двадцять років зникло… А ще щось промайнуло майже зовсім непомітним для широкого загалу на початку дев'яностих в творчих потугах у Олега Бійми у телесеріалах «Злочин з багатьма невідомими», «Пасткою», «Островом любові» та іншими. Та зникло щоб час від часу з'являтися у творіннях короткого метра фестивалю «Відкрита ніч».

У середині ж 2000-х, після «Помаранчевої» революції теж зажевріло і завмерло наче дитина в утробі матері. З'являлись поодинокі рухи «Нескорений», «Украдене щастя», «Штольня», фільми Оксани Байрак та інші: не вельми відомі широкому загалу творіння. Та це тільки провісники народин нового українського кіно. І як тільки 2000-чні перетнули дев'ятий рік потуги посилилися. Україна потребувала нового рівновеликого зі світовим кіно нашого, українського. Вистріл відбувся відразу шедеврами світового рівня Михайла Іллєнка у 2012 році «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» та у 2013-му «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва.

Про волонтерські літературні проекти

У важкий час, коли точиться неоголошена російсько-українська війна, хочеться підтримати українських воїнів – бодай чимось. Довкола цієї ідеї згуртувалася «поетична сотня» – автори, які присвячують свої твори захисникам України. Особисто я взяла участь у чотирьох волонтерських літературних проектах: «Воїнам світла» (Мукачеве, 2014 р.), «Живи, Надіє!» (Мукачеве, 2015), «Осінь у камуфляжі» (Кременчук, 2014) і «Він, вона і війна» (Кременчук, 2016). Все це – колективні поетичні збірки, організаторами і співавторами яких є волонтери з різних куточків України. Книги видані коштом самих авторів та меценатів з народу, які побажали підтримати проекти.

Душевна настроєвість Галини Корицької

У Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відкрилася персональна виставка вишитих картин «Душевна настроєвість Галини Корицької».

Об'єднати вміст