Татарин Віктор

Історії, написані людською долею – у книзі «Падіння яблука» Віктора Татарина

Коли починається знайомство читача з книгою маловідомого автора: коли читач тримає видання в руках і пробігає очима зміст чи коли чує лише назву книги і бачить обкладинку? На що звертає увагу читач, знайомлячись з виданням? Все це автор має зважувати, готуючи свою книгу до друку. Щоб книга інтригувала й сама закликала взяти її й прочитати, автор має дібрати відповідну «говірку» назву, а дизайнер повинен добре попрацювати над оформленням обкладинки.

Більшість читачів обирають книги за обкладинкою. Скажімо, якщо дизайнер має відчуття прекрасного і повністю пропустив крізь себе текст, котрим наповнена книга, то й ілюстрація вийде чуттєва, насичена емоціями та прихованим змістом, який художник передав пензлем, а письменник – словом. Художниці Тетяні Кузик, яка оформлювала обкладинку до «Падіння яблука» майстерно вдалося зобразити на обкладинці фрагмент з кожного твору Віктора Татарина, тобто на їх прикладі ми бачимо плід продуктивної мистецької співпраці двох творчих людей. Чому слід спершу сказати про оформлення, а не відразу про наповнення книги? Певно, тому що у творчості маловідомого автора досить багато залежить від обкладинки видання його творів – чи візьме читач ту книгу, не знаючи автора, але звернувши увагу на оформлення.

"Падіння яблука" Віктора Татарина

Буквально перед Новим роком у видавництві "Десна Поліграф" вийшла друга книга Корюківського письменника Віктора Татарина "Падіння яблука". Книга видана в рамках  обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини  за рахунок обласного бюджету. Знайома я з автором через соціальну мережу fasebook. Віктора Татарина можна назвати сосничанином, бо навчався і жив  у Сосниці. Він є випускником технікуму бухгалтерського обліку. Та і є багато у нас спільних знайомих, котрі живуть у нашому містечку, малій батьківщини  українського генія, письменника і кінорежисера Олександра Довженка.

Назва книги інтригуюча і багатообіцяюча. Обкладинка на книзі діє гіпнотично. Художниця Тетяна Кузик майстерно зобразила суть книги. Чомусь затримує погляд і розшукує серед хаотичних власних думок логіку. Таргани в моїй голові навіюють якісь думки, то і ніби життєві то ніби і колись просто омріяні. Руки інстинктивно перегортають сторінки. Зміст,  Автобіографія автора - ну, як же без цього? Присвята: Черленій Троянді, яка любить ромашки Вікторії Т., - напевно вона  себе пізнає, коли отримає свій примірник.

«Гніздо горлиці» — фільм, сценарій якого написало Життя

Українського кіно, кажуть, нема. Колись було, а тепер його нема. Ще у шістдесяті-сімдесяті воно було. Його знімали Сергій Параджанов, Леонід Биков та Іван Миколайчук. А тепер за ці двадцять років зникло… А ще щось промайнуло майже зовсім непомітним для широкого загалу на початку дев'яностих в творчих потугах у Олега Бійми у телесеріалах «Злочин з багатьма невідомими», «Пасткою», «Островом любові» та іншими. Та зникло щоб час від часу з'являтися у творіннях короткого метра фестивалю «Відкрита ніч».

У середині ж 2000-х, після «Помаранчевої» революції теж зажевріло і завмерло наче дитина в утробі матері. З'являлись поодинокі рухи «Нескорений», «Украдене щастя», «Штольня», фільми Оксани Байрак та інші: не вельми відомі широкому загалу творіння. Та це тільки провісники народин нового українського кіно. І як тільки 2000-чні перетнули дев'ятий рік потуги посилилися. Україна потребувала нового рівновеликого зі світовим кіно нашого, українського. Вистріл відбувся відразу шедеврами світового рівня Михайла Іллєнка у 2012 році «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» та у 2013-му «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва.

Тетяна Винник: “Українська книга – це теж зброя у російсько-українській війні”

d182d0b5d182d18fd0bdd0b0-d0b2d0b8d0bdd0bdd0b8d0baНаступного четверга 22-го у Чернігові та 23-го вересня  Ніжині  залунають "Литаври" - міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Це новий фестиваль України. Про нього вже немало хто знає в Україні так і за межами держави. Ініціатором фесту виступила громадська організація з Ніжина “Центр новітніх ініціатив та комунікації”, керівником якої є член НСПУ, редактор дитячого журналу “Крилаті” Тетяна Винник.

Ти народила цю ідею вже досить давно. Прийшов час її реалізації. Та проте, один в полі не воїн. Хоч цей боєць уміє й знає багато чого. І основна маса роботи лягає на нього. Таню, розкажи, хто в твоїй команді працює задля здійснення мрії всіх письменників Чернігівщини, починаючи, напевно що, з класика української літератури Михайла Михайловича Коцюбинського?

 

Об'єднати вміст