Новини

Святкування священного «Науризу» на просторах великого казахського степу!

Науриз, як священне і головне свято мусульман, святкується протягом більш ніж п'яти тисяч років і знаменує собою початок всього – початок життя, нового року і поклоніння природі! В Азії це свято відзначається 22 березня, в день весняного рівнодення, коли небесні світила – сузір'я і зірки – після річного круговороту приходять на точки свого первісного перебування, тим самим починаючи новий шлях.

Науриз казахський народ називає «Улистин Ули куні» («Великий день народу»), що в художньому сенсі означає відродження природи, пробудження її від сну, й супроводжується багатьма звичаями і традиціями, які дотримуються казахами. Цього дня прийнято називати дітей іменами, похідними від слова «Науриз», наприклад: хлопчиків – Науризбай, а дівчаток – Науризгуль.

Збирач метафор, зодчий, чарівник

Василь Слапчук

Михайло Блехман. Час збирати метафори : Оповідання українською мовою. – Канада, Монреаль: Порт-Фоліо; Київ: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» (українсько-канадський літературний проект), 2017. – 130 с.

Великий розумник і великий вигадник Умберто Еко у «Нотатках на берегах “Імені троянди”» зауважив, що для розказування перш за все необхідно створити певний світ, якомога краще облаштувавши його і осмисливши в деталях. Наприклад, взявши річку з двома берегами і на лівому березі посадивши рибалку з паскудним характером і кількома судимостями, вже можна розпочинати писати.

Рукавички зими

Зимову хатню нудьгу інколи розвіюю читанням мого рукописання, що пахне чаром минувшини, мерехтом таїни в твоїх очах і непрощенним гріхом нашої спільної забутої молодості. Ці мої старосвітські  писання  ніколи не будуть оприлюднені, та й художня їх вартісність, наче з клоччя батіг.

Однак з напівзабуття виборсується щось таке, що зворушує мене дотепер: «Наостанку лютого сонце їсть сніг, і він стає ніздрюватим, схожим із лагідним спонжиком для макіяжу із твоєї косметички. Той сніг зовсім не холодний, він не скрипить під твоїми червоними чобітками, коли ти поспішаєш на побачення…» Та от біда: в моїй пам’яті геть звітрилося  твоє обличчя, тільки з тих пір для мене найулюбленіші кольори: ті червоні сап’янці, той білий-білий сніг…

Книга поетів із Чернігова – серед найкращих у Сербії!

 Відоме видавництво «Арка», одне з найпопулярніших у Сербії, святкує нині своє 25-ліття. І саме на ювілей тут урочисто відзначили найкращі книги року. Взагалі, свої міжнародні літературні премії «Арка» традиційно вручає щороку талановитим письменникам із різних країн, книжки яких надруковані в Сербії й отримали значний резонанс. Отож кожного року вручається лише кілька таких почесних нагород. 

У 2017-му лауреатами «Арки» стали поети з України – Тетяна та Сергій Дзюби. Їхня ошатна, чудова книжка «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською мовами побачила світ у видавництві «Арка» торік. Вірші знаних українців блискуче переклав видатний сербський письменник, академік Рісто Василевскі. А цікаву, проникливу передмову до книги написав відомий поет, перекладач, головний редактор популярної газети «Књижевне новине» (сербської літературної газети), доктор філологічних наук, професор Мічо Цв’єтіч.

«Ласий ведмідь і Кракатунчик»

 У Чернігові відбулася прем’єра лялькової вистави за казками Михася Ткача та Сергія Дзюби!

Взагалі, ця дивовижна ідея належить головному режисерові обласного лялькового театру імені Олександра Довженка Віталію Гольцову та поету і сценаристу Анатолію Покришню. Одного разу спілкувалися по-дружньому й раптом спало на думку: а чому б і не створити в Чернігові лялькові спектаклі за творами письменників із Придесення? Адже талановитих і відомих людей, котрі створюють цікаві казки для дітлахів, тут вистачає!

Мій Шевченко!

Шлях пізнання глибинної творчості і самої непростої особистості Тараса Шевченка може продовжуватись все життя. Це – мій власний висновок, коли я проаналізувала свою дотичність до Шевченка. Моє перше знайомство з рядками його творчості відбулось з пісні «За байраком байрак», яку співав часто тато, коли йому було скрутно на душі. А я маленькою дивувалась, чого ж тато, співаючи, плаче. З часом почала розуміти…

У школі, як і всі, вчила вірші Шевченка, декламувала. А вже у музучилищі надто любила співати з бандурою народну пісню на слова Тараса Григоровича «Нащо мені чорні брови».

Новий літературний конкурс «Літературна надія Дніпра – 2017»

Організатор конкурсу: Дніпровська Центральна міська бібліотека за підтримки управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та сайту Gorod.dp.ua

Мета конкурсу: пропагувати читання новітньої української літератури, ознайомити читача з творчістю молодих українських поетів і прозаїків, а також дати шанс новітній українській літературі гідно представити себе в інформаційно-культурному просторі Дніпропетровської області та всієї України.

Для оцінки надісланих на конкурс творів створено журі, до складу якого увійшли представники Центральної міської бібліотеки, письменники, журналісти, мовознавці з Дніпропетровської та інших областей України.

Вік учасників – від 18 до 40 років.

Мова конкурсу – українська.

Свято романсу, краси і кохання

День 9 лютого волинянки чекали з особливим нетерпінням. Поспішаємо до Будинку звукозапису на концерт «Кохання віри не втрачає» народної артистки України, кандидата наук з державного управління, доцента Інституту економіки і менеджменту Університету «Україна» Світлани Мирводи. В фойє нас зустрічає величезна черга бажаючих потрапити на свято. Жартуємо: – Що дають? – Запрошення! Дивуємось і тішимось: – На Мирводу вже стають у чергу! Чи це не красномовне підтвердження народної популярності!

Нарешті запрошення здобуто, і ми займаємо місця у залі. Вона заповнена вщент, бо виступ Світлани завжди бажаний і очікуваний. На дворі морозно, а тут – тепло й сонячно від посмішок і привітань. На вечорі панувала затишна, майже родинна атмосфера, адже співачка згуртувала навколо себе людей, близьких за духом,  закоханих у романс – такий прекрасний пісенний ліричний жанр. Прийшли підтримати свою землячку жінки клубу «Волинянка» – Жанна Шнуренко, Вікторія Рутковська, Валентина Бабаніна, Галина Оксюк, Ганна Ярмолюк, Любов Томашевська, Зоя Сиротюк, Неллі Просяник з друзями.

Леся Горова — Народна артистка України!

Напередодні 8 березня Президент Петро Порошенко нагородив видатних українок: військовослужбовців Збройних Сил за контрактом, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби з надзвичайних ситуацій, волонтерів, представниць мистецтва і культури, видатних лікарів, вчителів та науковців.

Почесне звання «Народний артист України» присвоєно співачці, композитору, викладачу вищого мистецького коледжу Київської дитячої Академії мистецтв Лесі Горовій.

Глава держави нагородив орденом «За заслуги» композитора, професора кафедри Національної музичної академії України імені Чайковського Лесю Дичко. «Ми воюємо разом з вами своєю музикою», — зазначила відомий музикант та подякувала Петру Порошенку за відзнаку.

Відкриття меморіальної дошки видатному композитору і пісняру Володимиру Івасюку

Перед тим, як розпочалася церемонія відкриття відбувся чин освячення пам'ятного знаку священиком УПЦ КП.

Нові книги Любові Гонтарук

Exif_JPEG_420Оповесні. Поезія. Золоті ворота. 2016. 

Нова книжка відомої Української письменниці Любові Гонтарук розкриває перед читачем багатогранний, подекуди суперечливий і невловимий вимір існування людської душі, яка попри війну і негаразди, біль і невдачі, знаходить у кожній миті свого існування любов, тепло, щирість, відданість і дарує їх світові й людям. 
   
Не з користі, а тому що не може жити інакше.

Тисячолітня зрада

OLYMPUS DIGITAL CAMERAДе ікона Миколи Мокрого? І як вдалося уберегти Софію Київську від зруйнування? І чому німецький офіцер допоміг українцеві Повстенку у роки Другої світової війни? Якої ж ми крові, українці? І від чого постав конфлікт російсько-української війни. Чи не від 1054 року? Чи не через релігійне протистояння? Яке обличчя православ’я? І відколи московський патріархат почав червоточити суспільство? На ці та інші запитання є відповіді у романах Миколи Хомича.

Спочатку у Софії Київській, а потім у рамках «Днів пам’яті Ярослава Мудрого» у Вишгородському історико-культурному заповіднику відбулися презентації дилогії Миколи Хомича «Територія брехні» (видавництво «Юніверс») і «Загадка гробниці» («Самміт-Книга») ‑ літературно-художній редактор Володимир Даниленко, художник-дизайнер обкладинки Катерина Міщук.

Об'єднати вміст