До Дня Захисника України унікальний альбом сучасної фронтової пісні потрапить у військові частини передовсім на сході країні, а також на передову
Побачив світ альбом сучасної фронтової пісні #ПісніВійни. Компакт-диск об’єднав 15 композицій, написаних воїнами АТО під впливом пережитого на війні на сході України. Усі ці пісні в рамках соціально-мистецького проекту #ПісніВійни були записані на професійній студії в унікальних дуетах бійців-авторів та відомих українських артистів.
Перші 1000 примірників диску учасники проекту – доброволець і бард Олекса Бик та лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк – передали у Києві представникам Генерального штабу Збройних Сил України. І вже до Дня Захисника України, до 14 жовтня, #ПісніВійни потраплять у сотні військових частин передовсім на сході країни, а також на передову.
Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Гомера в Греції. Журі розглянуло їхні збірки поезій «Вибрані вірші» (м. Нью-Йорк, США; перекладачі – Богдан Бойчук і Люба Гавур) та «Остання кочівля любові» (м. Алмати, Казахстан; перекладач – Ауезхан Кодар), чотиритомник «Вірші 60-ма мовами світу» (м. Торонто, Канада), а також – ошатно видану в Канаді книжку віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї», дуже гарно перекладену Євгенією Більченко (збірка вийшла в серії лауреатів премії імені Ернеста Хемінгуея в м. Торонто і вже отримала значний резонанс).
Коментуючи таку приємну подію, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба подякував усім перекладачам, які взяли участь у цьому міжнародному проекті, на високому професійному рівні виконали свою роботу. Дуже важливо, що саме зараз українські письменники здобувають усе більше визнання в світі!
До речі, нещодавно вірші Тетяни і Сергія переклали: чеченською мовою – Тамара Сангарієва (раніше вона переклала Гімн України) та кхмерською – відомий громадський діяч Ук Дара Чан, родом із Камбоджі. Отож на сьогодні твори знаних поетів із Чернігова перекладені 63-ма мовами і надруковані в 40-ка країнах світу.
Презентація книги «Проценки Любомудрівські, рід козацький» видатного українського письменника, публіциста, головного редактора популярної газети «Отчий поріг» Чернігівського земляцтва у Києві, Шевченківського лауреата, нашого земляка Леоніда Горлача з великим успіхом відбулася в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. Провела її, як засідання клубу «Краєзнавець», співробітник бібліотеки Вікторія Солонікова. Також до Чернігова приїхав один із героїв книжки – Олег Проценко, генерал-отаман українського козацтва. Взагалі, це – надзвичайно цікава розповідь про чотирьох братів Проценків – Олега, В’ячеслава, Тараса та Юрія.
Що ми знаємо про свій родовід? Звідки він почався? Які славні пращури ходили по українській землі, прикрашаючи її працею, а то й захищаючи від різних ворогів? На ці важливі питання дає відповідь художньо-документальне дослідження про шановані роди Проценків-Судденків, споконвічних козаків із Чернігівщини. Хоча, звісно, основна увага віддана життєпису братів Проценків, які досягли значних вершин у сучасному суспільному житті України. Їхня доля – безперечно, повчальна для інших, тому, на мій погляд, викличе зацікавлення широкого загалу українських читачів – різного віку, професій та уподобань. Необхідно віддати належне й Олегу Олександровичу Проценку за сумлінний підбір фактичних матеріалів та ілюстрацій.
На дворі – осінь, а в душі – яскраві спогади про теплий вечір, ароматну каву, ліричну пісню і проникливу поезію.
«Поезія з присмаком кави»… На такому заході в Національному музеї літератури багато з нас були вперше. Затишна зала, столи накриті білосніжними скатертинами, маленькі букетики квітів і… кава, справжня запашна кава. Її запах уже давав відчуття чогось незвичного, романтичного. І, насправді, Вікторія продумала все до дрібниць: і оформлення імпровізованої сцени відповідне, і сама була красуня і, звичайно, поезію підібрала чудову. І, як їй це властиво, розбила її на окремі тематичні розділи: «Мої джерела», «Що є поезія», «Музика в душі моїй звучить», «Любов – це революція»), кожен з яких супроводжувався відповідними музичними творами у виконанні її друзів. Все проходило невимушено, по-домашньому, тому й так не хотілось розходитись. Вечір видався вдалим як для Вікторії, так і для співробітників Музею. Адже саме вони започаткували таку форму заходу, який має право на подальший розвиток і вдосконалення.
20 вересня стартує нова хвиля проекту "Книжка на Схід". На сьогоднішній день участь у проекті підтвердили близько п'ятдесяти українських митців та громадських діячів. Серед них: Сергій Жадан, Анжеліка Рудницька, Сергій Пантюк, Станіслав Федорчук, Юрій Строкань, Олексій Чупа, Дмитро Лазуткін, гурт TaRuta та інші.
Під час цієї поїздки "Книжка на Схід" 2.0 завітає у бібліотеки, школи та ВНЗ Донецької області. Серед них: м. Краматорськ, м. Бахмут, м. Слов'янськ, м. Костянтинівка, м. Дружківка, м. Лиман та ін.
Ця ініціатива у 2016 році тривала майже півроку. Проект охопив більше 10 тисяч людей на Луганщині та більше 3 тисяч жителів Донеччини. У підготовці та реалізації проекту, у зустрічах, культурних заходах та обміні досвіду з громадськими ініціативами взяло участь близько 100 волонтерів та активістів із Києва, Харкова, Рівного, Львова та інших міст України. Не обійшлось також без участі волонтерів та благодійників. Загалом на бібліотеки відвезли більше 10 тисяч книг (загальною вагою більше 5 тон).
З передмови до книги Володимира Присяжнюка (м. Івано-Франківськ) "У середмісті моєї пам'яті" (2017)
У середмісті поетової пам’яті…
Поезія Володимира Присяжнюка – це правда душі, це те що бере в полон і не відпускає, це те, що вчить нас любити, цінувати, берегти попри все. Бо навіть те, що минає, лишається з нами назавжди!
«Ти давно уже - не зі мною,
Але й досі живеш у мені…».
Кажуть, що поети не пишуть про себе, якби хотілося того читачеві. Але між рядками у віршах так часто читається те, чого ніяк і нікуди не приховаєш. Та й чи треба? Щирість – основа всього, що відбувається, і в творчому і в особистому житті. Хай, ймовірно, й не про свої власні переживання пише майстер слова, але з відчуттям пережитого. Бо знає перо поета, що таке вірити, любити, сподіватися і чи не найголовніше – пробачати та не розчаровуватися.
Популярна співачка з Чернігівщини Еміра (солістка гурту «Смоляни» Ольга Євченко) зараз блискуче втілює яскравий сольний проект. Побачили світ уже три її нові українські пісні – «На білому коні», «Сонце Літо» та «Темна нічка», майстерно записані на студії знаного київського професіонала Ігоря Добрянського. Пісні – чудові, теплі, душевні, зворушливі, створені гарною українською мовою. Автор пісень «Темна нічка» та «На білому коні» – Юрій Грицюк, дивовижну пісню «Сонце Літо» написала Катерина Бойко. Відомий український кінорежисер та кліпмейкер Віктор Скуратовський цікаво зняв кліп на «Сонце Літо». А режисер кліпу «На білому коні» – Денис Кучеренко.
Як на мене, пісня «На білому коні» стане справжнім хітом і візитівкою Еміри. Відеокліп вийшов розкішний – фактично відтворена прекрасна історія кохання, в якій є свій чарівний, неповторний сюжет. Зйомки проходили в Батурині – у палаці Розумовського та гетьманській фортеці, тож краєвиди – мальовничі. Причому Еміра дуже талановито та професійно зіграла героїню цієї історії. А от роль шляхетного, звитяжного лицаря на баскому білому коні віртуозно виконав справжній козарлюга – керівник групи козаків-каскадерів «Український дух» Євген Крутов. Взагалі, Євген та його обдаровані колеги наразі активно знімаються в кінофільмах і вже здобули визнання далеко за межами України.
7 вересня 2017 року в Центрі Леся Курбаса відбулася прем’єра містичного моноспектаклю за оповіданням Володимира Даниленка «Малюнок на замерзлому вікні»
Режисер – Володимир Завальнюк
Дівчинка – актриса театру «Перетворення» Олена Мотовилова
Це історія про велику любов,
яку не може вбити ні суєта,
ні благополуччя,
ні байдужість,
ні час.
«Коли я побачила тата у трамваї і почала до нього пробиратися, щоб взяти його за руку і не втратити більше, моє серце так гучно стукало, що я злякалася. Але ніхто не робив мені зауваження: «Дівчинко, ти так гучно стукаєш своїм серцем, невже ти не розумієш, що заважаєш нам їхати». Це кульмінація моновистави.
Названі лауреати Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Україна, м. Одеса – Німеччина) за 2017 рік
Знані українські письменники, перекладачі, журналісти Тетяна й Сергій Дзюби (Тетяна – також і науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор) стали переможцями цьогорічного Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє. Подружжя нагородили почесними міжнародними медалями Лесі Українки та Генріха Бьолля (видатного німецького прозаїка, Нобелівського лауреата). Тетяна й Сергій отримали і «Діамантовий Дюк» (це найвища відзнака престижного українсько-німецького конкурсу): Тетяна перемогла в Міжнародних літературних Олімпійських іграх (змагалися понад 300 авторів з 25 країн) та в номінації «Поезія», а Сергій нагороджений у «Прозі», «Публіцистиці» і «Перекладах».
«Війни виграють не генерали, війни виграють вчителі та парафіяльні священики». Ці слова залізного канцлера Німеччини Отто фон Бісмарка стосуються не тільки освіти й духовного наповнення особливості, а й культури, кіно, літератури. І справді, країна, та перемагає у війні, стосується й гібридної, яка вкладає у розвиток свого, а не чужого, формує власний культурний простір. Велике для спротиву агресору має мова, як один із найкращих видів зброї. А забезпечують наповненням письменники.