Сьогодні не стало мого друга і наставника Олекси Сергійовича Вусика, талановитого гумориста і прозаїка, українського патріота, геніального лексикографа і просто Людини зі щирим серцем.
Його словник синонімічних гнізд, на мою думку, – найкращий сучасний словник українських синонімів. Це праця всього життя Олекси Сергійовича, і нині цей словник має три видання, є невичерпною скарбницею багатства української мови.
Але для мене Олекса Сергійович не просто один із талановитих українців, з якими мене зводила Доля. Є такі люди, які мають дар знаходити і навчати. Саме Олекса Сергійович понад сімнадцять років тому побачив у моїх (тоді ще майже повністю російськомовних творах) живий український національний код.
До нього і до Віктора Васильовича Савченка, класика української фантастики, який пішов з цього світу півроку тому, я приходила у Національну спілку письменників України, щоб спілкуватися рідною мовою, бо у моєму місті у ті часи українською мало хто говорив. Спочатку школяркою, тоді студенткою... А тоді і література для мене стала немислима без української мови.
Щоденникова проза Володимира Сапона, власне, як і вся творчість, то дар органічний, не підретушований. Його невеличкі новели читаються легко і невимушено. Тут живе народне слово майстра, а не завчений штамп. І сьогодні письменник, як творча особистість, відомий не лише на рідній Чернігівщині (народився в селі Рудка поблизу обласного центру), а й далеко за її межами. Бо його твори приваблюють себе насамперед технікою віртуозного володіння словом, оригінальними сюжетами, а ще в них відчуваєш щедрість доброти, яка дарує людям радість.
Яскравим свідченням цього є нова книжка Володимира Сапона «Чубарейко небо оре» (Чернігів: Десна Поліграф. 2016. – 224 с.) У щоденниковій прозі читач порине у ностальгійні часи дитинства та юності письменника чи раптово потрапить у сучасний комп’ютерний світ, де, на жаль, красному письменству, до якого часто звертається автор, усе менше і менше залишається місця під сонцем.
Днями побачив світ новий переклад вірша поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – офіційною мовою країни Бангладеш та індійських штатів Західна Бенгалія і Тріпура – бенгалі.
Поезію переклала бенгальською мовою політолог, правозахисник, історик-міжнародник, поет, перекладач, журналіст, кандидат історичних наук і відома перекладачка української поезії Мрідула Гош.
Міжнародна літературно-мистецька Академія України визначила нових нагороджених міжнародною медаллю Олександра Довженка (рішення № 3). Це:
Посмертно нагороджені
Сергій Дзюба,
президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України
У перший день весни – всеукраїнська радіопрем’єра нової версії пісні “Любов Жива”, яка і дасть назву шостому альбому співака
Співак, переможець двох найпопулярніших телешоу України – “Шанс” та “Голос країни” Павло Табаков презентує енергійний, радійний трек «Любов Жива». Прем’єрою цього синглу виконавець анонсував на травень вихід свого нового, шостого за рахунком, альбому. Збірка так і називатиметься - “Любов Жива”.
Непоборний біль за втратою найкращого цвіту нації – Героїв Небесної Сотні зібрав 20 лютого 2017 року у Національному музеї літератури України близько сотні небайдужих. До акції долучились різні покоління українців: письменники, співаки, науковці, молодь з усієї України, щоби сказати своє слово на пошанування пам’яті тих, хто свої душу й тіло віддав за нашу гідність, нашу свободу, нашу демократію – за Україну.
Поети та прозаїки з багатьох міст – Дніпро, Львів, Чернівці, Мукачево, Жовква, Хуст, Гусятин, Срібне, Тернопіль, Стара Синява, Верховина та інші – в художньому слові згадали події Євромайдану та Героїв Небесної Сотні.
З нами на скайп-зв’язок вийшли письменники, чиї твори увійшли до першої поетичної антології, присвяченої подіям та Героям Майдану – «Материнська молитва. Українки – Героям Майдану»: Галина Фесюк, Любов Долик, Любов Відута, Валентина Попелюшко, Наталія Дев’ятко, Тетяна Череп-Перегонич, а також Василь Васкан, Олеся Чепелюк, Еліна Заржицька та Ольга Рєпіна. Душею разом з нами були і Любов Сердунич (Хмельниччина), Галинка Верховинка (Івано-Франківщина), Патара Бачія та вихованці літературної студії Ірини Мацко (Тернопільщина).
Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби нещодавно стали переможцями Міжнародного літературного конкурсу в Бельгії. Організатор цього престижного конкурсу – Міжнародна спілка письменників імені П’єтро Богдано, до якої талановитих українців – Сергія і Тетяну – прийняли раніше.
Як прокоментував приємну подію президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка тепер об’єднує відомих письменників із 53 держав світу), заступник головного редактора газети «Деснянська правда», Сергій Дзюба, цей конкурс у Бельгії проводився англійською та французькою мовами. Поети з Чернігова надіслали на розгляд міжнародного журі добірки своїх віршів. Як відомо, англомовні поезії подружжя вже успішно вийшли окремими книжками в США, Великобританії та Канаді – у перекладі відомих поетів і перекладачів Богдана Бойчука та Люби Ґавур (США). А незабаром у Парижі побачить світ і їхня збірка віршів французькою.
Олег Гончаренко
Алла Миколаєнко (1990) – українська поетеса, журналістка, редакторка, член Національної спілки письменників України. Народилася в Конотопі. Здобула вищу освіту в Київському національному університеті культури і мистецтв (спеціальність – «Видавнича справа та редагування»). Вірші Алли Миколаєнко друкували в часописах «Київська Русь», «Кур’єр Кривбасу», «Золота пектораль», газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета», численних альманахах та антологіях. Авторка книжок «Корекція зору» (2013) та «Наперсток для відьми» (2013).
Я поспілкувалася з Аллою про її збірки, вчительок, які «вбивають» таланти, фольклорні корені її віршів та випадки психіатрії в поезії.
- Розкажіть про свої перші проби пера! Про що вони були? Скільки Вам було років? Цікаво, хто перший зрозумів, що Ваші поезії є проявом таланту, а не просто забавками зі словами, які траплялися чи не в кожного? Але ж не кожний зрештою став поетом.
Письменник Іван Малкович став лауреатом Шевченківської премії у категорії "Література, публіцистика, журналістика" за книгу віршів "Подорожник з новими віршами".
Про це повідомив член Шевченківського комітету Ростислав Семків. Серед претендентів на премію були Віталій Портников (публіцистичний цикл у двох книгах: "Богородиця у синагозі" і "Тюрма для янголів"), Василь Портяк (книга "Охоронителі діви"), Андрій Содомора (книга "Поезія. Проза"), Андрій Цаплієнко (збірка оповідань "Книга змін", серія телесюжетів з лінії фронту), Іван Яцканин (книги "Мить блискавки" і "Пора вузеньких вулиць"). У номінації "Музичне мистецтво" перемогла Богдана Фроляк за симфонію-реквієм "Праведная душе...", хорову кантату "Колір" і музичний твір "Присниться сон мені". Премію в номінації "Візуальні мистецтва" отримав Микола Малишко за художній проект "Лінія". У номінації "Кіно" премію отримав Степан Коваль, який зняв анімаційний серіал "Моя країна – Україна".
23 лютого 20017 року о 16 годині з відділення № 71 «Укрпошти», що на вул. Хорива, 15/8, м. Київ письменник із Луганська Павло Правий (Бондаренко) та видавець, письменник і громадський діяч Сергій Пантюк надішлють у Москву книжку «Бандеровцы. Красным по Черному. Ангелы и Демоны Великой войны».
Книжку буде відправлено на чотири адреси:
1. Бібліотека Державної Думи РФ;
2.Бібліотека МГУ ім. Ломоносова;
3. Бібліотека МГИМО.
4. Вул. Ільїна, 23, 103132, Москва, Росія з поміткою «В. В. Путину лично в руки»Саме тут громадянин Путін отримує особисту пошту.
Вечір пісенної та інструментальної музики Асоціації композиторів Придніпров'я в Центральній міській бібліотеці м. Дніпра
В кінці січня 2017 р. затишний зал ЦМБ відкрив двері для композиторів – членів Асоціації композиторів Дніпропетровського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки (АК ДОО НВМС), поетів – членів Конгресу літераторів України (КЛУ), Регіональної спілки письменників Придніпров’я (РСПП), виконавців пісень – професійних і самодіяльних – та шанувальників їхніх талантів. Музичне дійство було приурочене щорічному концерту композиторів Придніпров’я «Виконується вперше» під керівництвом Голови АК ДОО НВМС – Лілії Бігеєвої.
Композитори, члени Асоціації композиторів – Лілія Бігеєва, Валентина Фалькова, Микола Рожко, Олександр Погорілий, Олена Попцова-Ломакіна, Оксана Резанова, Галина Логвінова, Олена Швець-Васіна – та самодіяльні автори, запропонували шановній публіці прем’єри власних пісень на вірші поетів України та презентації інструментальних творів.
Цьогоріч, 10 лютого, поетично-музичний фестиваль «Віршень» та його засновник, ідейний натхненник і ведучий Сергій Пантюк удвадцятьперше зібрав у приміщенні Видавництва «Смолоскип» друзів – поетів, бардів і усіх, хто цікавиться сучасною українською літературою та цінує художнє слово. Не кожен сучасний український фестиваль може похвалитися такою солідною і водночас молодою датою, а також постійно переповненими залами.
«Віршню», який за час свого існування змінив кілька назв – «Під знаков Володія», «Сліва-фест» – це вдається постійно. Ось, і двадцять перший фестиваль, здається, зібрав більше фанатів і прихильників, ніж минулорічний ювілейний. Думається, що секретів такого успіху декілька – харизма поета і громадського діяча Сергія Пантюка, який вміє згуртовувати довкола себе талановитих і яскравих людей, невимушена і трохи розбишацька атмосфера дійства та видавничі та творчі новинки, презентовані під час виступів.