Жінка-УКРАЇНКА

Здається, вже втрачено зв’язок між традиційною українською ха­тою і сучасною міською домівкою. Тоді чому ж, як і у давніх трипільців, сьогодні будинки зво­дять вікнами до сонця, чому кладуть під перший камінь по­жертву у вигляді дрібних грошей (колись це були навіть живі    твари­ни? Чому в нову оселю, як і раніше, за­пускають кота або півня? Чому на зведених стінах будівельники ставлять об­жинкове дерево або «квітку» з ко­лосся, а в містах на даху прикріплюють просто букет квітів? Всі ці мудрі повір’я предків, спрямовані на поліпшення добробуту новоселів, на застереження від злих сил, у поетично - символічних формах живуть і в наш прагматичний час.

Традиційне українське житло в різних регіонах має свої особливості. Крізь століття, від покоління до покоління, передавалася практика й досвід вибору місця й часу для закладин будівлі. А разом з тим проводилися ритуали, значення яких з часом вже важко пояснити, але яких дотримувалися, і вони залишилися подекуди в побуті й понині. Бо це є народна мудрість, яка пережила віки, це пам’ять і давні знання предків, що прийшли до нас з глибин тисячоліть.

Співробітництво Міжнародної літературно-мистецької Академії України та Казахського національного університету імені аль-Фарабі зараз активно продовжується. У Лондоні цього року з успіхом вийшла книжка віршів «The Shining Light» знаного казахського поета Галимкаіра Мутанова з післямовою українця Сергія Дзюби. Збірка проникливої філософської лірики побачила світ у престижному видавництві «Glagoslav Publications». Над перекладом англійською мовою працювала досвідчений, авторитетний фахівець Ольга Накстон. А передмови написали відомі письменники Роллан Сейсенбаєв та Джон Фарндон, які відзначають глибину та оригінальність поетичних образів обдарованого, цікавого автора.

То що ж нас у світі завжди вирізня?  
Століттями манить дорога, – 
Казах, який виріс на гриві коня,
Характером схожий на нього!

          («Схожість характерів», 
тут і далі – переклад Сергія Дзюби)

31 жовтня закінчився термін подання творів на розгляд Шевченківського комітету. Імена учасників конкурсного відбору оприлюднені на офіційному сайті премії.

Твори подавалися від різноманітних державних та недержавних установ. Найбільше організацій висунули на здобуття премії книжки Емми Андрієвської, а найбільша кількість авторів була подана від Фонду Бориса Олійника.

Отже, за Національну премію ім. Тараса Шевченка 2018 року в області літератури, публіцистики та журналістики боротимуться:

• Сергій Плохій, «Брама Європи» (Висунуто членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитром Дроздовським)
• Петро Шкраб’юк, «Над простором і часом» (Висунуто Львівською організацією Національної спілки письменників України)
• Галина Тарасюк, «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
• Емма Андієвська, «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи» (Висунуто Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національним університетом «Острозька академія», Національним музеєм літератури України)
• Іван Корсак, «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі» (Висунуто Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка»)
• Юлія Бережко-Камінська, «Пошепки і вголос» (Висунуто видавництвом «Український письменник»)
• Ольга Слоньовська, «Упольоване покоління» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійник)
• Віктор Терен, «Жити» (Висунуто редакцією Всеукраїнського журналу «Дивосвіт»)
• Василь Рябий, «Сологолос» (Висунуто Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки письменників України)
• Іван Чумак, «Історія самобутності, або Народ безсмертний» (Висунуто Творчим об’єднанням «Світлиця»)
• Брати Капранови, «Забудь-річка» (Висунуто видавництвом «Нора-Друк»)
• Петро Карась, «Серце мусить боліти», «Жито і калина» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
• Володимир Рафєєнко, «Довгі часи» (Висунуто Конгресом літераторів України та Видавничим домом «ЧІЛІ»)
• Ганна Ручай, «На східному фронті є зміни» (Висунуто Білоцерківським міськрайонним об’єднанням ВУТ «Просвіта»)
• Оксана Смола, «Вітрильник у Божих долонях» (Висунуто редакцією щомісячника літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису «Дзвін»)
• В’ячеслав Рисцов, «Моя любов на тебе схожа» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
• Олександр Ірванець, «Харків 1938» (Висунуто Комунальним закладом культури «Харківський літературний музей»)
• Антонія Цвід, «Возлюбленик муз і грацій», «І темнії ночі, і ласки дівочі» та «Як русалки місяць ловлять» (Висунуто Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих (м.Київ)
• Павло Усенко, «На Шевченковій орбіті: Зигмунт Сєраковський» (Висунуто Київським Польським Культурно-Освітнім товариством ім. А.Міцкевича)

У місті Дніпрі, в Будинку мистецтв, урочисто нагородили володарів Відзнаки імені Івана Багряного 2017 року. 

Іван Багряний, видатний  письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози «Золотий бумеранг», «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», «Огненне коло», «Людина біжить над прірвою» та ін.

Відомо, що внаслідок московсько-більшовицької окупації письменник був змушений виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подихуборовся за незалежність рідної України, соціальний захист знедолених, розкріпачення кожної людської особистості. Художні й публіцистичні твори І. Багряного видавалися іншими мовами не тільки в Європі, а й у США та Канаді.

З метою популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця, Фундація Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Івана Багряного на Січеславщині) заснували Відзнаку імені Івана Багряного.

У 2017 році лауреатами почесної нагороди стали:

Письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, заступник головного редактора газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба та поетеса, перекладач, літературознавець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба нещодавно побували в Казахстані. Як і торік, їх запросив Казахський національний університет імені аль-Фарабі – найбільший та найпрестижніший вуз у цій державі. Чернігівці взяли участь у трьох міжнародних наукових конференціях, презентували свої нові книжки. Тетяна читала лекції, Сергій проводив майстер-класи. Звісно, були незабутні творчі зустрічі та захоплюючі мандри.

Отож Тетяна Дзюба стала академіком Національної Академії наук вищої школи Казахстану. А Сергія Дзюбу нагородили срібною медаллю аль-Фарабі – почесною відзнакою КазНУ. Аль-Фарабі – один із найвидатніших східних мудреців, шанований у всьому мусульманському світі. Такою нагородою там відзначають нечасто – тільки найдостойніших. Медаль виготовлена зі срібла найвищої проби.