Імена лавреатів цієї знакової премії озвучуються щороку, починаючи з 1995 року, у День Соборності. Адже, власне, для популяризації саме цієї історичної події та імені подвижника української ідеї, незламного отамана Якова Гальчевського, який до 1925 року очолював збройну боротьбу українських повстанців проти більшовицької окупації на Правобережній Україні була свого часу заснована ця символічна відзнака. Серед її лавреатів за ці роки називалися відомі літератори, літературознавці, публіцисти, митці, громадські діячі, політики, видавці, меценати, які своїми справами зміцнюють українську державність.
А цьогоріч лавреатами цієї премії названо:
Олександр Козинець - автор віршів, короткої прози, текстів пісень. Співає в хорі, мешкає в Києві.
Організував та презентував літературні проекти «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти».
Учасник різноманітних літфестивалів м. Києва та України. Публікується в літературних журналах та альманахах, серед яких – «Березіль», «Буковинський журнал», «Гарний настрій», «Дзвін», «Дніпро», «Золота Пектораль», «Рідний край», «Саксагань», «Склянка часу», «Холодний Яр», «Філео+Логос» та інші.
Кандидат педагогічних наук. Викладач Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Мандариново…
Дівчино, молода, нащо тобі те прядиво?
Вже на часі весільний рушник вишивати.
Балансуючи між брехнею і зрадами,
Підростає любов. Але чи жива ти?
Люди кажуть, що треба зібратись в кулак,
Лізуть в душу безпечно, мов діти у воду.
А ти знаєш сама з ким вже краще і як
Говорити потрібно або поводитись.
Допоки дощі із пригнічених сліз
Уночі і на ранок дзвеніли ринвами,
Білий голуб тобі гарну звістку приніс:
Скоро буде усе мандариново!
30 січня 2018 • 17:00–18:30 • ЦДАМЛ України • Київ, вул. Володимирська, 22А
30 січня в Центральному архіві-музеї літератури і мистецтв України відбудеться вокальний концерт приурочений до 14-ліття української Вікіпедії, а також виставка архівних матеріалів з історії українських оперних перекладів.
Ви матимете унікальну нагоду не тільки почути, як звучать наші улюблені арії в українських перекладах, але і побачити унікальні архівні матеріали – це рукопис Євгена Дроб’язка, який працював над перекладом опери В.А. Моцарта «Весілля Фігаро», а також машинописні тексти оперних перекладів, що використовувалися в Національній опері.
В перекладах українських класиків – Є. Дроб’язка, М. Лукаша та М.Рильського прозвучать арії іскрометні моцартівські арії Фігаро та Дон Жуана, та ліричні арії Графині, Барбаріни та Керубіно, а також арії з опер Верді – Віолетти («Травіата») та Єлизавети («Дон Карлос»). Виконуватимуться також і камерна музика - твори Р. Шумана, Ф.Ліста, С. Рахманінова, Р. Гліера прозвучать у перекладах М.Стріхи, В.Яковчука, Ю. Отрошенка.
Міжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи (рішення № 8).
Нагороджені:
Київські поети з патріотичної мистецької платформи "Творчий Сектор" не втомлюються заохочувати слухачів-читачів-глядачів закохуватись в українську поезію: 20 січня о 18:00 поетеса Мальва Кржанівська проводитиме Вечір Відвертої Жіночої Поезії "В мені".
Це вже четвертий захід, присвячений глибоким емоційним жіночим переживанням і українській поетичній ліриці, на котрому зі сцени лунають вірші як відомих київських поеток, так і тих, хто лише пробує себе в поетичній сфері. Тетяна Череп-Пероганич, Таня Власова, Ліза Жарікова, Наталка Музира, Неля Франчук, Юля Хливнюк, Марія Морозова (Лелека), Вітрова Доця, Галина Ромащенко, Юля Кириленко, Катерина Маяковська, Алла Миколаєнко, Тася Гущина, Даша Сидорчук - ці талановиті дівчата нікого ще не лишили байдужим, любов і ненависть, сльози і сміх, ніжна відвертість та п'янка жіноча звабливість - все це ллється зі сцени віршами , музикою і прекрасним співом, затягуючи аудиторію в світ душевного тремтіння. Також вперше на сцені Творчого Сектору виступатиме запрошена поетка Зоря Рей, активістка і майстриня з Івано-Франківська.
Ведучим заходу вкотре буде відомий шоумен Сергій Файфура. Формат заходу передбачає змагання на три призові місця та приз глядацьких симпатій, котрі вручатимуть запрошені відомі діячі політики, літератури та просто цікаві особистості, як вже повелося на заходах "В мені", що дає змогу залучати до літературного життя різні верстви населення та знайомити людей з сучасними авторами.
Ви замислювались, чому і дорослі, і малі з таким нетерпінням очікують на Новорічні свята? Хіба не тому, що ці дні є уособленням чогось чарівного, казкового, днями, коли можуть здійснюватися найзаповітніші бажання?
Запевняю: щоб поринути у хвилюючу атмосферу див, не обов’язково чекати на Новий рік. Треба лише взяти книгу «Бурдебач» сучасної української письменниці Олени Лань, і ви з легкістю поринете в світ казковий і різнобарвний, сповнений хвилюючих пригод і несподіванок. Світ, який познайомить вас, любі друзі, з багатьма забутими, але такими реальними для наших предків міфологічними істотами. І не можна поділяти їх на добрих та злих. Насправді, кожен із персонажів повісті Олени Лань багатогранний та глибоко психологічно виписаний – як і справжні люди.
Визнання «Бурдебач» отримав не тільки в Україні, де був виданий двома мовами, але і в Чехії. У 2017 році книга вийшла друком чеською, з ілюстраціями словацького художника Яна Лауки Скорки.
– Олено, а звідки взялась ідея – написати про домовика, та ще й не звичайного, а «дикого», «лісового»?
– Як журналіст, я працювала для газетного матеріалу над збіркою наукових статей українських етнографів і була просто вражена тим, наскільки мало ми знаємо про те, яким бачили навколишній світ наші предки. Їхні ліси, річки, озера та, зрештою, і власні обійстя повнилися настільки незвичними казковими істотами, що просто дух захоплювало.
Чи не в кожній області були свої варіанти «диких» та «домашніх» духів, про яких ми і гадки не маємо. Сучасні діти безпомилково дадуть відповідь на питання, як виглядав грецький сатир, але навряд чи попишуть домовика, мамуну, нявку чи польовика.
Вже тоді ця ситуація видалася мені в корені неправильною. Але знайти час, щоб обробити таку силу силенну матеріалу, вдалося тільки в еміграції, коли закінчився щоденний газетний марафон.
По суті, я поєднала дитячу казку, яку придумала колись для свого сина, – про маленьких чоловічків, які крадуть з-під ліжка все, що погано лежить, та ідею популяризувати українську демонологію. А кого ще можна зустріти у власному помешканні посеред ночі, крім домового? І де краще сховаєш вкрадені речі, ніж у зачарованому лісі?
Українська кінорежисерка-документаліст, поетеса й сценаристка Ольга САМОЛЕВСЬКА цього року відзначила ювілей. Урочиста подія ознаменувалася творчим вечором у столичному Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6). Демонструвалися фрагменти з авторських фільмів, пролунали поетичні рядки та виступи друзів і колег.
На студіях «Київнаукфільм», «Кінематографіст» та «Укртелефільм» Ольга Самолевська створила дванадцять стрічок і два документальні цикли. Серед них – «Катерина Білокур. Послання», «Мені страшно малювати маму», «Пам’яті загиблих споруд», «Перша леді зони відчуження», «Я себе запитую» тощо. Суспільно важливе кіно Ольги Самолевської виходить пізнавальним і водночас поетичним. Добрим, гуманним, зворушливим і глибоко філософським. Мисткиню хвилюють проблеми матінки-Землі й конкретних людей.
Талант майстра гідно оцінений, адже має звання лауреата Всеукраїнського конкурсу романів і сценаріїв «Коронація слова», Міжнародної премії ім. Андрія та Арсенія Тарковських, Мистецької премії «Київ» ім. Івана Миколайчука та Всеукраїнського поетичного фестивалю.
За давньою традицією – в останню п’ятницю перед Новим роком, напередодні «Світличного» дня народження, цьогоріч – ювілейного, двадцять п’ятого! – у «Світлиці» в Сімферополі зібралися однодумці, світличани, щоб оглянутися на ще один прожитий газетою рік і заглянути в рік прийдешній.
Пом’янули побратимів, які несли на своїх плечах «Світлицю» і тримали в Криму українське небо, скільки стало сил. Усі вони тепер – на редакційному стенді «Зі Світлицею у серці…» Гірко, що незадовго до ювілею цей скорботний список поповнився ще одним світличанином, поетом Федором Степановим, котрий був одним з перших працівників редакції у далекому 1993 році…
У житомирському видавництві «БукДрук» (видавець Євенок О.О.), напередодні нового 2018 року, побачила світ збірка оповідань для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку під назвою «Назустріч сонечку» (24 сторінки, ISBN 978-617-7607-50-1) від письменниці Тетяни Череп-Пероганич.
Головний герой розповідей – веселе хлопченя – непосида і маленький неслухнянчик, який на власних помилках вчиться робити добрі справи. А допомагають йому пізнавати цей непростий світ рідні люди – тато, мама, старший брат, дідусь та бабуся.
Кожне з десяти оповідань, які ввійшли до книжечки, сповнені позитиву і хорошого настрою. Одним словом, українська дітвора отримала під ялинку ще один чудовий літературний подарунок.
У книзі використані ілюстрації художниці Наталії Степанюк, редактор – Ніна Головченко, верстка, дизайн – Світлана Павлюк.
Відомі українські письменники стали нині лауреатами Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина) – за визначну творчу діяльність.
Фундатори почесної нагороди: асоціація діячів літератури, мистецтва та культури «Глорія» (Німеччина) та її представництво у Франції «Глорія – Ліон», і Міжнародна Академія «ЛІК» (під керівництвом Олени Ананьєвої, письменниці, журналіста й мистецтвознавця).
Нагороди отримали: чернігівці – поетеса, перекладач, доктор наук із соціальних комунікацій, професор та академік Тетяна Дзюба – за збірку віршів «Танок Саломеї», яка побачила світ у Канаді; і письменник, критик, перекладач, журналіст Сергій Дзюба – за казкову трилогію (три романи) для дітей «Душа на обличчі» – про пригоди кленового бога Кракатунчика; та знаний письменник з м. Одеси Богдан Сушинський – за роман «Жереб вікінга».
Ми вже поінформували наших читачів, що напередодні Новорічних свят у Винниківській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті (Львівська область) відбулась презентація мультфільму, який учні цього навчального закладу намалювали на казку відомої української письменниці з Дніпра Еліни Заржицької «Хоробре мишеня». Але то була не єдина презентація. На юних художниць очікував сюрприз.
Нагадаємо, що над малюнками паралельно працювали дві школярки – Софія Юрдига та Вікторія Дитиняк. Кожна створила свій неповторний образ сміливого мишеняти.
Втім, автор тексту Еліна Заржицька перебувала у розпачі недовго. Після обговорювання з фахівцями Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова було вирішено наступне.
Мультфільмом стала робота Софії Юрдиги.
Малюнки Вікторії Дитиняк були використані для створення електронних казкових коміксів у спільному проекті письменниці та обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова «Вивчаємо іноземні мови з пригодами» – для вивчення англійської, французької та польської мов.
«Сподіваємось, що яскраві малюнки коміксу й численні пригоди маленького героя мають надати допомогу вчителям та батькам у заохоченні дітей та підлітків до вивчення іноземних мов, – зазначає директор бібліотеки Ольга Матюхіна. – Ми плануємо виставити комікси на ю-тубі до Новорічних свят. Зробимо такий невеличкий, але корисний подарунок бажаючим удосконалити свої знання з іноземних мов. Наразі вже маємо комікс двома мовами. До Різдва сподіваємось випустити комікс польською. Та й на цьому не зупинимось. Працюємо далі...»
Саме так відбулось представлення аудіокниги для незрячих дітей «Абетка професій» у Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького у Львові. Цей незвичний подарунок до дня Святого Миколая підготували учням Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №100 учні загальноосвітньої санаторної школи-інтернату м. Винники, що на Львівщини.
Упорядником книги є дніпровська письменниця і журналіст Еліна Заржицька, лауреат Міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» ім. Григорія Сковороди. Вона прагнула допомогти школярам створити цілісне уявлення про професійний світ сучасної людини.