Юлія Бережко-Камінська (народилася 1982) — письменниця і журналіст, член Національної спілки письменників України та Всеукраїнської літературної асоціації «Конгрес літераторів України». Авторка 4 книг поезій («Є задля чого нам жити», «Контрасти», «Між видихом і вдихом», «Так хочеться жити»), більше 350 публікацій у періодиці. Переможець обласного конкурсу «Людина року» у номінації «Молодий журналіст року».
Україна – це край, де все тільки починається. Ми все подолаємо. Ми навчимося любити, творити, надихати добром одне одного та інші народи. У нас є всі можливості для цього. Не здаваймося відчаю і облуді! Розвиваймося, працюймо над собою і всім, що нам дається. Гріх пропасти такому багатству.
* * *
За вікном замело – ні землі, ні небес,
Лиш самотній ліхтар на глухім роздоріжжі…
Розбрелися вогні, розгубилися десь
І беззвучно вальсують в задумливій тиші.А зима, а зима – все стою і дивлюсь –
Розпуска небеса на пухке покривало,
І під ним захова сонно душу свою
Моє місто, яке сніговиця приспала.Хто приспить мій неспокій і серце моє
Розпашіле якими снігами накриє?
Хуртовина думок на льоту розтає,
Щедро долу витрушує вигріті мрії.Все стою, все дивлюсь… Замело, занесло,
І похнюпив ліхтар свою голову сиву…
Та на ранок по небу, змахнувши веслом,
Пропливе біле сонце, сліпуче, як диво.