Перші кроки на шляху до пізнання себе і світу бувають різними. Як добре, коли розумні відкриття до дитини приходять через ліричні твори.
23 квітня 2018 року до учнів початкових класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 завітав член Національної спілки письменників України, голова Херсонського обласного об`єднання «Просвіта» Олег Олексюк.
У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського з великим успіхом відбулася презентація книжки віршів «Тепло ромашкової завії» видатного білоруського поета, голови Мінської міської організації Спілки письменників Білорусі, лауреата Національної літературної премії Білорусі Михася Пазнякова. Українською мовою з білоруської цю збірку переклали Сергій Дзюба, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин. Книгу видано в Чернігові з передмовою президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби.
Нагородження авторів найпомітніших книжкових видань 2017 року Літературні підсумки року «Глиняний кіт» відбулося 12 квітня 2018 року.
На церемонії, яка відбулася в Києві, в Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, було оголошено імена двадцяти лауреатів.
Організатори дійства:
Вели церемонію поетка Олена Задорожна і голова Київської міської організації НСПУ, письменник Володимир Даниленко.
…Мчали з донькою Наталкою на творчий вечір українців із Криму. Завважили у трамваї №18 ошатно вбраного сивочолого чоловіка з букетом моїх улюблених квітів. Були приємно вражені, коли цей славний пан подарував свої квіти чарівній співачці на тому ж заході, куди спішили й ми.
Учергове10 квітня в Києві в публічній бібліотеці ім. Лесі Українки виступали журналіст, поет, бард і патріот, головний редактор інтернет-видання «Кримська світлиця» Віктор Качула і його донька, співачка Юлія Качула.У творчому заході також взяли участь репер Ванесса та автор і виконавець Міха Невідомський.
День для кримчан видався насиченим, виснажливим, адже зранку вони підбивали підсумки творчого конкурсу.
(До слова. За традицією – на Великодні свята, 10 квітня 2018 року, відбулася церемонія нагородження переможців третього (13-го) Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми – діти твої, Україно!» імені кримського українського поета і журналіста Данила Кононенка. Свято знову пройшло у київському Театрі на Подолі (Андріївський узвіз, 20-Б, поч. о 10.30), керівник якого – народний артист України Віталій Малахов – вже третій рік поспіль безкоштовно надає сцену для вшанування талановитих юних літераторів України.
Напередодні Великодніх свят у бібліотеці львівського Будинку офіцерів курсанти-третьокурсники Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного слухали твори прозаїка Тетяни Грунської.
Жваво реагували хлопці й дівчата на те, як майстерно читала авторка новели «Мудрість супроти юності», «Револьвер», «Лисичка» та уривки з роману «Однокласники». Не були й байдужими до невеликого уроку української мови, а саме – правильного вживання слів, як-ось приміром: бутик, а не бутік, чипси, а не чіпси, по воду, а не за водою, продукти на будь-який смак, а не на любий смак, правильний шлях, а не вірний…
В студії програми "Антиномія" заслужена артистка України Інна Гапон-Клименко.
«В страсний тиждень не можна відмовляти в проханнях про допомогу і співчутті. Вважається, що в цей період до людей звертається сам Бог… – розпочинає свій коментар щодо поїздки голова ГО «Святиня-Берегиня», Президент Дипломатичної Ради в Україні, Вікторія Ліснича.
Декілька тижнів назад до нас звернулись друзі-волонтери із зони АТО розповіли про школу-інтернат у Костянтинівці, який потребує допомоги. Поки дорослі роздумують про вектори співпраці на міжнародному ринку, економіку і правильні цінності дітям потрібен водонагрівач, засоби гігієни і увага. Тому ми зібрали експрес-нараду, обдзвонили волонтерів і вирушили в школу-інтернат у Донецькій області, завезти дітям дух Великодня. Чужих дітей не повинно бути. Діти – наше майбутнє…».
Відомого українського письменника, журналіста та перекладача Сергія Дзюбу нагородили козацьким Хрестом за визначну міжнародну, патріотичну, громадську та творчу діяльність на благо України. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, генерал-хорунжий Українського Козацтва С. Дзюба подякував за таку високу оцінку роботи, однак наголосив, що це не його особиста заслуга, а всіх 155-ти письменників, перекладачів та науковців, які гарно працюють для України в 55-ти державах світу, об’єднані українською Академією. Таке співробітництво особливо важливе зараз, коли мільйони наших громадян мужньо відстоюють незалежність України у борні з віроломних агресором.
«200 Перших Слів» – це лінійка спеціалізованих книг для дітей з вивчення англійської мови від української компанії «Смарт Коала». Серія включає в себе 3 книги – «200 Перших Слів» Сезон 1, «200 Перших Слів» Сезон 2 та «200 Перших Слів» Сезон 3. Усі книги надруковані англійською мовою.
Новизна та унікальність книг Smart Koala полягає в інноваційній технології друку. Завдяки спеціальній технології нанесенні фарби, Розумна Ручка відтворює усю інформацію зі сторінок книг людським голосом. Розумна Ручка входить у стартовий набір від Smart Koala та працює з усім книжковим асортиментом компанії.
Українські видавництва ніби змагаються: хто видасть найкращу абетку. Є книги великі й маленькі, є звичайні й тематичні. І всі вони яскраві, привабливі, цікаві. І практично всі – віршовані. Цікаво, скільки тих абеток, створених нашими письменниками, існує в Україні? Сто? Двісті?
Абетка Олега Майбороди, що вийшла друком у видавництві «Талант» наприкінці 2017 року, вирізняється тим, що вона написана прозою. Прочитала її – і в мене одразу виникли питання до автора. Тим більше, що давно спостерігаю за його творчими досягненнями свого земляка (Олег родом із Камʼянського (колишній Дніпродзержинськ), прим. авт).
Отже, починаємо розпитувати...
– Олеже, скільки всього книжок у твоєму творчому доробку?
БЕЗМОВНІСТЬ
Ми нею майже не розмовляли,
Нам ніби було усе зрозуміло,
Днів мовчазних пролетіло чимало,
Мова сховала оксамитові крила.
Кожен сприймав це як належне,
Згодом домислював щось своє,
Безмовність стала новим безмежжям,
Ми ще не знали, до чого це призведе.
Ми ще не бачили, ми не відчували,
Скільки в мовчанні багато скорботи,
Солодке на смак підступності жало,
Не запитало: «Навіщо ти? Хто ти?»
Заздрістю щеплене та злорадством,
Мову – тавровану моветоном,
Мовчання впіймало тенетами рабства,
Підрізало крила, оділо в прокльони.
Навіяло нам, що безмовність – коштовна,
Навіщо літати? Смакуємо муки!
І вже зовсім поруч могилка безкровна,
І звідти не чути ні слова, ні звуку.