Оксана Маковець,член НСПУ,
м. Ґлостер, Вірджінія.
США

Не так давно, а саме влітку 2018 року, сталася особливої вагомості подія в книжковому світі України. Харківське Видавництво ЮНІСОФТ розмаїто увінчало свій черговий проект з серії «Найкращий подарунок» прекрасною збіркою творів для дітей «Вишиванка для сонечка». Як зазначено в передмові –книга містить три розділи, тематично укладені за віком, починаючи з трирічних дітей до дошкільнят та учнів початкових класів. На мій погляд, самецей факт дає підставу вважати новий збірник читанкою для дошкільнят та молодших школярів.Книга ж, безумовно– найкращий подарунок! Побільше та частіше б такик подарунків появлялося в Україні, особливо на даний час. Благословенна Думка й Голова, яка зуміла реалізувати їїу вже згаданому видавничому проекті. Щасти Вам, шановні Видавці, і на майбутнє!

Український художник Назар Білик у 2010 році створив 6-метрову скульптуру “Дощ”, як символ зв’язку людини з природою і символ діалогу між людським видом і навколишнім світом. Ця дивовижна бронзова скульптура являє собою людину, яка дивиться вертикально в небо, а на її обличчі розташована величезна скляна крапля дощу. При цьому помітно, що самотня фігура і крапля прекрасно збалансовані разом і здається, що між ними відбувається спокійне спілкування. Повідомляє Кома.

Як художник, Білик створює сучасні концептуальні скульптури та інсталяції, він захоплюється питаннями, частина яких лежить у площині осмислення, дослідження простору і його взаємодії з особистістю. Крапля дощу є символом діалогу, який з’єднує людину з усім розмаїттям природи і всіма формами життя. Фігура приймає краплю і не перешкоджає їй, оскільки має пухку і пористу структуру і цим схожа на суху землю, яка поглинає воду.

У своїй роботі Назар Білик зробив дощову краплю досить великою, щоби порівняти людину з комахою і підкреслити той факт, що людина є такою ж рівноправною частиною природи, як і інші живі істоти. Крім цього, його незвичайна скульптура торкається питання про взаємодію і труднощі співіснування людини з навколишнім середовищем.

Задля популяризації доробку в галузі біографістики та біографікинауковців, краєзнавців і бібліологів України, чий значний внесок у культурний поступ спільноти часом залишається непоміченим, зважаючи на незначні тиражі та поліграфічне втілення видань, Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2019 р. оголошує ІІ Всеукраїнський бібліотечний «Біографічний рейтинг».

Мета його проведення – виявлення та популяризація наукової біографічної продукції, котраз різних причин нині доступна лише обмеженому колу читачів, що є несправедливим як щодо авторів та їхньої праці, так і щодо користувача, позбавленого змоги задовольнити інформаційні потреби. Особливо важливим є оприлюднення регіональних і краєзнавчих праць, які залишаються поза увагою, незважаючи на зазвичай високий науковий рівень виконання.

До участі в «Біографічному рейтингу» допускаються вітчизняні видання, опубліковані українською мовою в 2018 р.

ПРЕС-АНОНС

10 лютого з 16.00 до 23.00 у приміщенні видавництва «Смолоскип» (м. Київ, вул. Межигірська, 21) відбудеться: 23-й Всеукраїнський фестиваль поезії та авторської пісні «ВІРШЕНЬ».

До участі запрошені як відомі, так і молоді сучасні мистці та мисткині. Зокрема, Іван Андрусяк, Брати Капранови, Борис Гуменюк, Олена Задорожна, Олег Короташ, Леся Мудрак, Олекса Бик, Сергій Василюк (гурт «Тінь Сонця»), дует «Живосил і Осяйна» (Василь Лютий і Оксана Бут), Дмитро Лінартович, Леся Рой (гурт «Телері»), Юрій Рудницький (гурт «Ордер на ареSZт», Неля Франчук та багато інших.

Почесний гість фестивалю – гурт «Рутенія».

Юрій Ключ,
м. Апостолове
Дніпропетровської обл.

Еліна Заржицька. Заєць та чарівний барабан. Х. – Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл. - (Серія "Читаю сам")

Можна справді повірити, що заєць, знайшовши давним-давно барабан, почав ним лякати вовків та лисиць, а відтоді й стукають вже спадкоємці того давнього вуханя лапками по пеньках. Хоча, можливо, то зовсім не маленький кабанчик шукає друзів, а сам маленький читач, зневірившись в їх пошуку, звернувся якогось самотнього вечора за порадою до книжки. І знайшов її, як і кабанчик – друга качку. Та повірив разом з кабанчиком в існування справжньої дружби, не зважаючи на перші невдачі в її розшуках.

Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення визначили лауратів премії ім. Лесі Українки за найкращі 
літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» з 43 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобув дитячий письменник Іван Андрусяк за книги для малят «Зайчикова книжечка» та «Третій сніг» (Видавництво «Фонтан Казок»).    

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» лауреатом премії став Михайло Александров за художнє оформлення книги Сергія Товстенка  «Ремонт Летючих Чудес» («Видавництво «Глоуберрі Букс»). Всього за премію в цій номінації змагалося 13 робіт.

Простір стигне, у мороз закутий,
Час не йде – такóж замерз мабýть…
Справа нáсип, а позаду Крути,
А за ними і на Київ путь…

Там заслін крихкий – студентські чóти
(Але духом нескоримі, ні!)
Проти муравйовської піхоти,
Тих ординців чорних – матроснí.

У заброд досвідчені солдати –
Вже гвинтівок щúряться стволи!
А вони не вміли ще вбивати,
Може й неціловані були…

Централізована бібліотечна система м. Кам’янського, молодіжний літературно-мистецький проект “VivArt” за підтримки департаменту з гуманітарних питань міської ради м. Кам’янського та Національної спілки письменників України оголошують сьомий молодіжний літературний конкурс “ VivArt”.

Конкурс включає в себе номінації: поезія та проза. Переможці усіх номінацій нагороджуватимуться дипломами та цінними подарунками, а також матимуть публікацію в однойменному альманасі.

Роботи приймаються з 1 лютого до 1 квітня 2019 року. Підведення підсумків відбудеться 18 травня 2019 року.

I. Загальні положення   

Італійсько-українська культурна асоціація «Майдан» разом із Італійською асоціацією українських студій зібрали кошти для придбання літератури про Україну та українську культуру, а також визначних творів української літератури в італійському перекладі для міських бібліотек Мілану. Окремі книги були безкоштовно подаровані небайдужими членами асоціацій і самими авторами. Акцію також підтримало Українське Консульство у Мілані.

Серед закуплених книг переклад «Жовтого князя» Василя Барки, підручник для вивчення української мови Христини Кричковської, українсько-італійські словники, монографія Оксани Пахльовської і Джованна Броджі, присвячена творчості Тараса Шевченка, книги-дослідження української історії та культури журналіста Массіміліано Ді Паскуале, історична праця італійського історика Етторе Чіннелла «Україна. Забутий геноцид». Загалом за зібрані кошти вдалося придбати 33 книги, які після каталогізації будуть доступними відвідувачам міланських бібліотек. Крім столиці регіону Ломбардія завдяки зусиллям місцевої української діаспори книги отримають і бібліотеки таких маленьких містечок як Реджо-нель-Емілія і Боргоманеро.

Нещодавно вийшов новий ошатний номер нашого популярного журналу «Літературний Чернігів», який порадував яскравими, цікавими й талановитими творами земляків, а також авторів з інших областей України та закордону.

Відкриває свіже число велика добірка віршів відомого поета Івана Гентоша «Ми гартовані на Майдані». Прозаїк Владислав Савенок представляє свою повість «Янгол-охоронець». До сторіччя проголошення нашої української держави нині публікуються твори українського поета Варфоломія Кириленка (1893-1965) та розповідь про нього, яку підготував Василь Чепурний. Проникливі спогади про свого батька Варфоломія Кириленка (псевдонім – Павло Степ) і село Хлоп’яники на Придесенні написав і Микола Гавриш із Канади, з міста Торонто, в якому живе багато українців, нащадків славних борців за волю нашої Вітчизни.

Публікуються тут вірші Станіслава Шевченка, Ярослава Савчина, Людмили Ромен, Богдана Братуся, Ганни Демиденко, Тетяни Таланцевої; проза Олександра Забарного, Сніжани Божок, Леоніда Луцюка та Ніни Кочубей.

Розділ «Літературознавство» представлений науковими статтями професора Олександра Ковальчука, доктора філологічних наук Валентини Біляцької та Ігоря Фарини. «Михайло Булгаков, Юрій Сльозкін, Любов Білозерська: чернігівські зв’язки» – так називається публікація краєзнавця Людмили Студьонової. Етнолог, письменник, науковець, професор Микола Ткач завершує свою розповідь «Давня віра та система вірувань». Цікава й стаття етнолога, науковця Івана Забіяки «Ода Подесенню». Михась Ткач публікує свої спогади про незабутнього письменника, журналіста і краєзнавця Віталія Леуса «Працював по сім днів на тиждень».