До 101-ї річниці Дня Незалежності Естонії (24 лютого 1918 року)
Карєва Доріс. Поряд з Ним і зі Світом: Вірші; пер. з естонської Каті Новак. – Львів: Каменяр, 2018. – 182 с.: іл. – Ест. і укр.**
Вцілілій миті тій нема ціни
Бо час – одлуння втрати:
він – це ми.
Андрій Содомора
«Пригорща хвилин»
Читання поезіі, саме поезіі, а не текстів, спонукає до заглиблення у внутрішній світ поета, його філософії життя, переживання, і одна-єдина думка може ємно закорінитися у пам’яті на все життя. Розмисли над нею опановують нашим мисленням, яке непідвладне часові, бо поезія – це «світи, де не панує час» (Богдан-Ігор Антонич, «Поет»):
Череп-Пероганич Т. Бумеранг: Оповідання.- Житомир:Видавець О.О. Євенок. 2018 -72с.
Уже не раз зауважував, що знайомства з письменником чи письменницею починається зі згадок про цю особу в різних ситуаціях. І цього разу так було. Скажімо, свого часу написав рецензію на поетичну книгу «Мама Ніна з Ніневії» незабутнього Володимира Сапона із Чернігова. Ознайомившись з нею, віршар повідомив, що свій опус можу читати на сайті «Жінка-УКРАЇНКА», яку заснувала уродженка Чернігівщини Тетяна Череп-Пероганич і її чоловік Юрій. Потім була розповідь про письменницю у газеті «Вільне життя» (м.Тернопіль), яку написав мій добрий приятель – літератор Богдан Мельничук. А нещодавно від письменника Віктора Васильчука з Коростеня на Житомирщині дізнався, що пані Тетяна стала лауреаткою премії імені Василя Юхимовича за збірку віршів «Осінь дорослої жінки». А вже після цього на мій робочий стіл лягла книжка оповідань «Бумеранг» цієї ж авторки.
Виконує Олена Єфімчук
Сл.муз. Оксани Алєксєєвої
Аранж. -Роман Луговий
Гітара - Анатолій Манді
Бек.вокал - Христина Сафонова
У вівторок, 22 січня, у Чернігівському молодіжному театрі в межах проекту “Театрліт” відбудеться прем’єра поетичної вистави за творами відомого літератора і громадського діяча Сергія Пантюка “Пан Перевертас та інші” у постановці заслуженого артиста України Олексія Биша.
До роботи над виставою долучилися також автор п’єси за творами Сергія Пантюка Дмитро Мамчур, соліст чернігівського театру естради “Феєрія” Ілля Клименко, акторка Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка Світлана Сурай та співробітники ТРК “Свобода. ФМ”.
Нагадаємо, “Пан Перевертас та інші” – друга вистава проекту “Театрліт”, втілюваного Чернігівським молодіжним театром на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кравчуком і започаткованого заслуженим діячем мистецтв України Геннадієм Касьяновим, який керував молодіжним театром понад тридцять років.
Першу виставу, за творами відомого поета Олега Короташа, було створено торік. У планах театру – співпраця з іншими літераторами для популяризації сучасної вітчизняної поезії на теренах України та поза її межами.
Посилання на подію у фейсбуці: https://www.facebook.com/events/
На "Антитіла" подали до суду за використання нот і тональності у піснях. Про це повідомляється на сторінці гурту у Facebook.
Як зазначено в повідомленні, абсурдний позов віщує стати резонансним. Поки Антитіла готуються до прем’єри відеороботи «Вірила» на їхній творчості вирішила збагатитися група шахраїв на чолі з Лапковським С.О.
Сергій Лапковський висунув претензію гурту «Антитіла», що нібито вони, під час створення своїх композицій, використали його патент на корисну модель №74516 «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції». Автори пісень гурту Тарас Тополя, Сергій Вусик та Максим Сиволап отримали повістки до суду.
Ціна позову: 1 018 692, 64 грн.
25 грудня поету Леоніду Федоруку було б 80 років. А прожив він - 75. За місяць буде сумна дата : 18 лютого 2014 року, забираючи онуку зі школи ,потрапив під атаку «Беркуту»… Помер 24 лютого від серцевого нападу. На робочому столі залишилися кілька рядків вірша «Небесна сотня»…
Щоб заробити на харчі – шили капці. І співали
Він сам згадував: «Рід Федоруків пробився до сонця на прасвятій землі Вінниччини, в селі Малий Чернятин, але голодомором був зігнаний звідти на Південь, у Вознесенськ, де я і народився. Але і там, і по всій Україні нас живлять глибинні джерела і води святого Дніпра-Славути, який наші сльози, нашу волячу терплячість, нашу журавлину тугу і голубину лагідність обертає на Волю. Нам завжди було важко: нас згинали до землі, нас рубали під корінь в 20-ті та 30-ті, позбавляли навіть колоска, що вже впав на землю… До нас ішли немов би на підмогу, а в підсумку прагнули витурити із власної хати, із одвічно родинного клаптика землі…».
Поетеса та прозаїк Любов Відута – львів’янка. Іноді мені здається, що це визначення дуже важливе для творчості авторки, яка наприкінці 2018 року відсвяткувала 10-річчя від початку своєї активної творчої діяльності.
Її перша книжка «Працьовита бджілка» вийшла друком у 2008 році у Львові. У наступному ж, 2009 році, побачила світ тематична збірка про вибір професій «Ким я буду? Ким я стану?». У 2010 році видана збірка дитячих віршів, загадок, скоромовок «Усміхнулось сонечко» тощо.
Традиційно щороку з’являються на світ одна, а то й дві книжки авторки. Книжки виходять у Львові, Харкові, Києві, Чернівцях, Дрогобичі та ін.
На теперішній час Любов – авторка понад 30 книжок, серед яких переважна більшість – книги для дітей.
На цьогорічному Форумі видавців Л. Відута презентувала дві прозові книги – фантастичний роман «Ловці думок» і повість про життя та діяльність Кирила Селецького. Але і поезії Люба не зрадила. У видавництві «Пегас» вийшла її чудова Абетка для дітей...
Книги ці різнопланові, отже розпитувати авторку можна не тільки про її творчість, але й про, так би мовити, глобальне...
– Любо, скажи, якою, на твою думку, має бути сучасна українська література? Чи уявлення збігається з дійсністю?
15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.
Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.
Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року. Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.
Дорогі друзі!
Маю честь від імені оргкомітету Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» висловити вам і народові вашої країни нашу глибоку пошану і звернутися з наступним.
За ініціативи Міжнародної ліги «Матері і сестри України – молоді України» у 2016 році було започатковано Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» (далі – Проект), метою якого є сприяння входженню України у широкий світовий інформаційний простір через реалізацію Проекту як вияву культурної дипломатії. За три роки проведення (2016 -2018) Проект мав значний суспільний резонанс, і був схвально сприйнятий світовою спільнотою - об'єднавши понад 700 учасників з 46 країн світу. Полум'яне слово пророка української нації лунало 47-ма мовами. Цінуємо участь кожного! Учасники продемонстрували свій талант і нагадали про фундаментальні загальнолюдські цінності: моральність, порядність, милосердя, яких так бракує сучасному світові.