* * *

Гнат Петрович у лікарню
Зібрався лягати,
А для цього треба спершу
Аналізи здати…

Він же звечора напився
Зеленого зілля
Так, що й очі не розплющить
Вранці на похмілля.

Як тут бути бідоласі?
Що кому казати?
Попросив куму за нього
Аналізи здати…

Посадили Гната в крісло,
Стали обдивлятись
І тихенько між собою
Почали сміятись:

«Ви – уже й не молоденький,
А такий тендітний… 
Аналізи показали
Те, що ви – вагітний!»

Гнат із ляку закричав:
«Це не може бути!
Щоб отак… Коли і як?
Не можу збагнути!»

А ті «кляті» лікарі,
Отакі уперті,
Кажуть: «Гнате Петровичу,
Ви вже на четвертім… 

Тож, як будете іще
Лікарів дурити,
Доведеться вам тоді
Дитя народити!»

Верлібр як форма сучасного вірша (на прикладі твору «Коли чистиш зброю…»  зі збірки «Вірші з війни» Бориса Гуменюка)

Ніна Головченко

Книга Бориса Гуменюка «Вірші з війни» (2014) здивувала спершу тим, що у текстах збірки не трапилося жодного лайливого слова. Привчена сучасними епатажними авторами – Ю.Андруховичем, І.Карпою, Татусею Бо та ін.,  ‒ до інвективи як до норми «сучукрліт», була здивована, що цьому, скупому на вишукані метафори автору, вдалося передати тяжку атмосферу війни без брутальних слів.

Фрагмент виступу заступника міністра освіти і науки Максима Стріхи на круглому столі «Мистецька освіта: виклики та перспективи», Укрінформ, 28 грудня 2015.

Композитор і редактор української Вікіпедії Андрій Бондаренко під час концерту з нагоди 15-річчя Вікіпедії виконав свій твір «Гімн Вікіпедії», в основі якого – тексти вільної інтернет-енциклопедії, її основних засад і правил.

У МОН відбувся концерт з нагоди 15-ої річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія

Див. програму концерту.

Впродовж усього життя в серці кожної людини живе любов до рідної домівки, до отчої землі, на якій вона народилася і зростала: хутірця, села, селища чи міста… Ця любов живить людську душу, додає їй сили у хвилини важких випробувань, бо духовне коріння, яким людина від народження поєднується зі своєю вітчизною, зі своєю землею, є найміцнішим, найжиттєдайнішим. Ця любов, немов невидима пуповина, назавжди пов’язує нас з рідними місцями. А творчих людей вона ще й надихає, даруючи неповторні миті духовного окрилення, сумних і радісних одкровень та прозрінь. 

ДО 200-РІЧЧЯ МИХАЙЛА ПЕТРЕНКА

Зазвичай на запитання «Хто є автором пісні “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”?» дають дві відповіді: Тарас Шевченко або народ.

Мені іноді доводилося демонструвати людям статтю про цей твір у Вікіпедії, - аби довести, що автором слів одного з найвідоміших українських романсів є слобожанський поет-романтик першої половини ХІХ століття Михайло Петренко.

Михайло Петренко народився в 1817 році, ймовірно, в місті Слов’янську Слобідсько-української губернії в сім’ї губернського секретаря. Після закінчення юридичного факультету Харківського університету працював, як і батько, чиновником.

У дворі росла Ялинка – гарна мамина дитинка, наче дівчинка мала, нове платтячко вдягла. Ну, а старша та Ялина – вже достоту, біля тину, наче тітонька: «Агов! Хто прийшов i хто пішов?» Отака була цікава. Головна її забава – тихо мружитись в теплі: «Що там діється в селі?»

А Ялинка-невеличка, пустотлива як синичка, вітерця за чубчик – смик! Тут горобчики – у крик:

– Нумо, друга рятувати, а пустуху лоскотати!

День пелюсткою зліта, а маленька пiдроста.

Якось бавилась Ялинка. Коли глядь: внизу... картинка. Вийшло так, що впала тінь – силует синички Пiнь. А якщо сюди гіллячку, то ми маємо конячку, повернути вбік отак – на портреті вже гусак.

До уваги авторів!

Зaпpoшyємo Вас взяти yчacть y нoвoмy лiтepaтypнoмy aльмaнaci «Мaгiя кoxaння». 

Вciм нaм знaйoмe пoчyття любoвi. Вipимo, щo y кoжнoмy aвтopoвi вoнo зaчiпaлo нaйпoтaємнiшi чyттєвi cтpyни дyшi, щo змyшyвaлo виливaти cвoї eмoцiї нa пaпip. Знaємo, щo y бaгaтьox пocтiйнo пoпoвнюєтьcя твopчий дopoбoк нa дaнy тeмaтикy, тoмy виpiшили зa дoцiльнe peaлiзyвaти тeмaтичний лiтepaтypний пpoeкт, пpиcвячeний пoняттям кoxaння, вiднocин мiж людьми, poзлyки, зpaди, пpoщeння, дню cв. Вaлeнтинa тa iн. 

Poбoти пoдaютьcя нa пoпepeднє yзгoджeння y eлeктpoннoмy виглядi, з пoвним iм'ям aвтopa, йoгo дoмaшньoю aдpecoю, тeлeфoнoм з 5 дo 25 ciчня 2016 poкy нa eлeктpoннy aдpecy magiya_kohannya@i.ua