В першій сотні найпопулярніших статей української Вікіпедії 2015 року є сім українських письменників — Тарас Шевченко (2-е місце), Іван Франко (9-е), Леся Українка (11-е), Ліна Костенко (21-е), Григорій Сковорода (55-е), Іван Мазепа (66-е), Василь Симоненко (82-е). 

У російській Вікіпедії у першій сотні найпопулярніших статей лише два письменники: Олександр Пушкін зайняв 46-е місце, Лев Толстой — 95-е.

У Прилуцькій районній бібліотеці відбулася цікава презентація першої поетичної збірки Надії Маринохи-Стеценко «Таємниця твого Всесвіту», яка працює тут організатором літературно-масових заходів. Привітати юну поетесу з її творчим (таким вдалим!) дебютом прийшли колеги по перу – Ніна Ткаченко та Світлана Коробова, художники Петро Бойко, Степан Вербещук, Володимир Карась, скульптор Семен Кантур, журналісти, краєзнавці, члени міського клубу книголюбів «Джерело», представники колективу агротехнічного коледжу, начальник відділу культури Прилуцької райдержадміністрації Людмила Федоренко.  З  Дубового Гаю приїхала мама Надії – Валентина Іванівна, котра була схвильованою і пишалося таким значним творчим успіхом своєї донечки…

Вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим!

Вітаємо усіх вас, наші читачі, з Новим роком та Різдвом Христовим!

Бажаємо миру, добра і здійснення мрій!

Ми йдемо на невеличкі канікули і підготували для вас перелік книг, які радимо прочитати.

Цієї зими у нас з'явиться нова рубрика. Ми будемо робити огляди цікавих мультфільмів та аніме.

Для дошкільного віку

24 грудня 2015 у кінотеатрі «Київ» відбувся підсумковий прес-брифінг, присвячений подіям КМКФ «Молодість» 2015-го року. На заході були присутні партнери та спонсори фестивалю, зірки кіно і телебачення, колеги та друзі.

Генеральний директор «Молодості» Андрій Халпахчі підбив підсумки 45-го фестивалю та поділився планами на першу половину 2016 року: «Незважаючи на вельми складний рік, треба визнати, що 45-ий КМКФ «Молодість» став дуже успішною та значною подією не тільки в царині кіно, а й у культурному житті України. Крім того, «Молодість» пишається міжнародними акціями, що були проведені на Берлінському та Канському кінофестивалях, Днями українського кіно у Парижі та Лондоні, а також важливими міжнародними та українськими подіями в самій Україні».

Про відомого українського державного і політичного діяча та письменника і журналіста, мого земляка Віталія Федоровича Шевченка написано чимало у різних періодичних виданнях і навіть книжках. Та оскільки я його знаю ще з шкільних років, то, мабуть, маю право сказати про нього і своє слово. 

Відомо, що він народився 23 червня 1954 року в м. Ічні на Чернігівщині, в сім’ї службовців.

Згадується, як у 70-90-тих роках минулого сторіччя я завідував Ічнянською районною фільмотекою навчального кіно і паралельно працював режисером народних аматорських кіностудій «Сівач» та «Заспів». Оскільки фільмотека підпорядковувалась районному відділу народної освіти, в різних службових справах мені часто доводилося бувати в бухгалтерії РВНО, де бухгалтером-ревізором працювала Людмила Костянтинівна – мати Віталія Шевченка.

. . . Зашкарубле листя вітер обертає, 
Старого року вік підходить до кінця. 
Та я сьогодні вірю-знаю, 
Що буде в України перемога ця. 

Татари, московити, москалі – 
Віки топтались по моїй землі. 
І хтиво над Вкраїною знущались, 
Та дякувати Богу - ми не дались. 

Ми пута скинули і розв'язали руки 
Під України пісню - гімну звуки. 
Зродили сили, з волею знайшлися, 
Коли бідою-горем перейшлися. 

Нова людина виросла в борні, 
Шліфована російською брехнею. 
Моїй країні жити,далі йти, 
Лиш не з Росією, не з нею. 

* * *

За кроком крок – все вище, вище, вище
Допитливість підносить малюка
Драбиною на дідове горище,
Де ніби ареал комірника:
Старі одежини, садовий інвентар,
Скелети поіржавлених відерець.
Тут луснув би від щастя антиквар!
А у кутку лежить пожовклий «Перець»…

У звірів, як у людей, життя – дуже схоже. Вони також живуть емоціями: відчувають страх або радість, сум та надії…

Придесення. Довкола – лісосмуги, засаджені фруктовими деревами: абрикосами, горіхами, яблунями, вишнями… Навесні в одній такій тихій лісосмузі, під розкішним деревом волоського горіха, Зайчиха вирила собі ямку, застелила її сухою торішньою травою.  Завчасно приготувала місце для пологів – під горіхом. Тут не водяться мошки та комарі (повітря під ним насичене йодом). Широкі гілки з густим листям утворюють добре прикриття. Ні дощ, ні вітер не завадять.

Тіна ОВДІЙ, журналіст-фрілансер Імідж-центру Університету «Україна»

Фото Костянтина ЗОЗУЛІ, студентський Медіа-центр Університету «Україна»

16 грудня 2015 року напередодні Дня святого Миколая в Університеті «Україна» відбулося чергове зібрання літературної студії «Горлиця». Студія поновила свою діяльність при Імідж-центрі Університету «Україна» 2012 року. За цей час «Горлицю» відвідували кілька десятків студентів, а своїм творчим досвідом зі студійцями ділилися знані поети та прозаїки: Петро Перебийніс, Тетяна Володай, Дара Корній, Тетяна Белімова, Тетяна Череп-Пероганич, Оксана Рибась (Стогній) та інші.

Загальновідомо, що посольство тієї чи іншої держави – це її територія. Тобто Посольство Грузії в Україні – це територія Грузії. Нещодавно мені пощастило побувати у грузинському Посольстві, в Києві, – на чудовому святі з нагоди ювілею класика грузинської літератури Акакія Церетелі. Видатного письменника грузини поважають так, як ми, українці, Тараса Шевченка. Власне, свого часу Акакій познайомився з Тарасом, і ця незабутня зустріч справила на нього надзвичайне враження. Все життя Акакій Церетелі з великим пієтетом відгукувався про творчість нашого Кобзаря, щиро шанував і цінував його, взагалі, дуже любив Україну.