Завдяки Міжнародній літературно-мистецькій Академії України створено переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» татарською мовою. Його здійснили спільно президент Академії Сергій Дзюба і перекладач із Башкортостана Марсель Салімов.

Марсель Салімов – башкирський гуморист, прозаїк, поет, журналіст, громадський діяч. Тридцять років працював головний редактором башкирського сатиричного журналу «Хенек» («Вила»), друкуючи в ньому гуморески знаних українських письменників. Автор трьох десятків книг. Його твори перекладені понад сорока мовами й надруковані в багатьох країнах світу. Заслужений працівник культури РФ і Башкортостану.

 Шевченко сучасний. Шевченко пророчий. Шевченко актуальний. У день, коли про феномен славетного Кобзаря говорили багато і повсюдно, пафосно і щиро, з розумінням і «для годиця» –  в обласній філармонії Шевченка... співали. Прем`єра опери Костянтина Данькевича «Назар Стодоля» за однойменною п’єсою Тараса  Шевченка запросила у світ музики, голосів, драматургії, українського колориту і нашого етнічного барвистого мелосу.  Ще у фойє філармонії стало зрозумілим, що подія викликала неаби яку цікавість у представників культурної еліти краю – багато знайомих облич. А ще потішило, що на прем`єру завітали цілими родинами, навіть з маленькими дітьми. І хоча зовсім юному поколінню напевно було важко зрозуміти геть усі перепитії драми – бо ж як пояснити сучасній дитині, що доньку можна просватати за старого чоловіка, якого вона в очі не бачила? – утім загальний настрій, динаміка, яскраві народні костюми та акторська гра буквально з перших хвилин запросили до Всесвіту, створеного на сцені.

Безперечно, це – одна з найкращих і найцікавіших мистецьких виставок у нашому музеї Михайла Коцюбинського за останні роки. Дуже оригінальна, неповторна, глибоко філософська, людяна. Майстриня не просто фіксує світ на своїх вишитих картинах, а створює нові високодуховні, феєричні всесвіти, які напрочуд гармонійно поєднуються із земним буттям.

Отже, знайомтеся: Лариса Іванівна Костенко, одна з найвідоміших та найуспішніших українських вишивальниць, переможець багатьох конкурсів, а ще ця диво-майстриня має почесне звання – «Золота голка України». Нині їй – 64 роки, з яких 17 займається вишивкою.

Сьогодні, 13 березня о 13.00 год. на міському цвинтарі у м.Дубляни буде освячено пам'ятник Герою Небесної Сотні Анатолію Жаловазі.
Два роки тому, на похороні Героя я побачила голуби, які літали над труною серед зими і тому написала такого вірша.

Білі голуби у синьому небі

Голуби над тілом Героя -
Мов душі Небесної Сотні,
Немов зі сну прокинулись двоє,
Але без тіла - самотні.

В небо злетіла їх мрія,
Тих, хто тримався за нитку дощів..
Йшов на барикади і вірив
Життя - не торбинка з віршів.

202 річниця з дня народження Т.Г.Шевченка  
в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська

Саме 9 березня 2016 року, на 202 річницю з дня народження Т.Г.Шевченка, ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради дуже тепло відзначили це свято.

Чернігівщина – край, де Кобзар жив, товаришував, закохувався і, звісно, творив. Без сумніву, він залишив слід на нашій землі. Увічнити його, описати й зберегти вирішили чернігівські письменники. Результатом їхніх старань стало ось це видання — «Чернігівська Шевченкіана». Тут зібрано твори чернігівських митців, присвячені великому поетові.

Книга має три розділи: поезія, проза й публіцистика. Але особливу роль виконують тут ілюстрації. На сторінках видання представлено 104 письменника Чернігівщини – починаючи з вісімнадцятого століття й до сьогодні. Усього до «Чернігівської Шевчен­кіани» редколегія у складі Олени Ко­нечної, Дмитра Іванова, Володимира Сапона, Михася Ткача та Ві­кторії Солонікової відібрала 63 пое­зії, 18 оповідань та 42 публіцистич­них твори.

 Які б на дворі не лютували морози і політичні бурі, економічні негаразди  й військові конфлікти, – рано чи пізно приходить весна і все навколо розцвітає. А хлібороб з нетерпінням очікує тепла, щоб швидше вийти в поле, з надією на гарний врожай. І так було споконвіку, і так буде завжди. З вирію вертаються птахи, які на крилах приносять весну і світлі надії на мир та спокій в Україні.

Бандерівець натягує бандану
До половини шийного хребця
І, відчуваючи затуленість лиця,
Навшпиньки проринає крізь тумани
У фаталізм епічний, полум’яний.
Бандерівцю нема чого втрачати
У зграї недолугих ідіом,
Де непоборна постать, як фантом.
І купи зафіксованих ум’ятин 
Показують, як точно записати
Проекції досягнень усебічних:
У когось-то сердець навиривав,
Вчинив без ліку культових розправ.

Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві щиро запрошує краян в Український дім на «Галицькі запусти 2016» 12 березня 2016 року о 18.00.

На Вас чекають смачна вечеря (вареники, деруни, голубці, пироги, налисники та інші запустянські смаколики), бо ж з понеділка вже розпочнеться Великий піст, тому варто добре і смачно почастуватися, гарно натанцюватися і змістовно поспілкуватися!

Святкову галицьку атмосферу і гарний настрій забезпечить Вам чарівна галичанка Оксана Стебельська , а чарку обіцяє налити сам Богдан Бенюк!