28-го березня о 13.00  в Літературно- меморіальному будинку - музеї Т.Шевченка за адресою пров. Шевченка, 8а, у Києві, відбудеться виставка малюнків талановитої україночки зі Словенії Карини Маловшек.

Вийшов друком черговий  №77  міжнародного  літературно-мистецького  журналу  "Склянка Часу*Zeitglas".

У березневому номері  „Склянка Часу*Zeitglas” публікує оповідання Миколи ПРОЦЕНКА „ДЕТИ”,  повість Сергія ЛЕВЧЕНКА „МОЄ МІСТО ”, новели Юрія ШЕЛЯЖЕНКА „Сімейні цінності”, Анатолія ЗІНЧЕНКА „Весняні метаморфози”.

Розділ Альтернативна проза представляє кіносценарій Анатолія КРИМА  «Гаражный папа», оповідь   Володимира ЄРЕМЕНКА «Безногим нищим», новеллу Юлії МЕМЕНОВОЇ «Молодість».

ПОЕЗІЯ представлена творами переможців IV-го міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» Валерії ВЛАЩИК, Наталії ДАНИЛЮК, Ірини ХАРЧЕНКО (у перекладах німецькою мовою) та новітніми віршами Любові МАТУЗОК, Євгенії БІЛЬЧЕНКО, Антоніни ОСТРОЛУЦЬКОЇ, Лідії ПІДВИСОЦЬКОЇ, Віктора ОСТРОУХА та молодих українських авторів.

26 березня о 18:00 год. у Домі освіти та культури «Майстер-клас» (вул. Лаврська, 16-А) відбудеться урочиста церемонія вручення міжнародної молодіжної літературної премії «Гранослов».

Церемонія передбачає оголошення про видання книг лауреатів та альманах фіналістів, вручення цінних подарунків, а також концертну програму за участі зірок, музичних та танцювальних номерів.

Відомі українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби порадували своєю новою книжкою «Яблука з небесного саду», в якій представлено вірші туркменською (в перекладі знаного туркменського і шведського письменника Ак Вельсапара) та українською мовами. Цю збірку видано дуже ошатно, в твердій обкладинці (в оформленні використано фрагмент картини Густава Клімта «Дерево життя»). Обсяг – 280 сторінок. Це – спільний туркменсько-шведсько-український проект, гарна робота шведського видавництва «ГУН» (м. Стокгольм) та видавництва «Український пріоритет» (м. Київ). Редактор книжки – відомий поет, прозаїк, видавець, заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний. Саме він, разом з авторами й перекладачем, і опікуватиметься промоцією книжки в Україні та за кордоном.

Сьогодні, 23 березня, у столичній Книгарні «Є» відбулася  зустріч письменників Олега Криштопи та Степана Процюка, які розмовляли зі своїми шанувальниками на тему «Політичний роман: український вимір. Ініційовано  захід літературною агенцією «Discursus». 

Дискусія була змістовною, прозвучало багато цікавих думок з приводу сучасного політичного роману та політики й літератури в цілому. 

Степан Процюк висловив думку стосовно того, що письменник не може бути політиком. Він більше романтик, мрійник. Політика завжди з’їсть його. На що присутній в залі український політик, громадський і культурний діяч Олесь Доній заперечив, аргументуючи тим, що аби не було українських письменників, не було б і українських політиків.

Не можна відкладати турботу про велике і вічне на ті часи,
коли буде досягнута для всіх можливість
задоволення своїх елементарних потреб.
Інакше буде пізно.
Ми дамо матеріальні блага в руки людей,
ідеалом котрих буде вимога «хліба і видовищ».

 

(В.І. Вернадський)

Дорогі, милі моєму серцю, українці!

Ви народжені великим народом, коріння якого вростає аж у арійський ґрунт. Могутній потенціал цього етносу – русичів призвів до створення у другій половині І-го тисячоліття нашої ери праматері сучасної України – Древньої Русі, однієї з найпотужніших держав світу. Із княжими родами – провідниками цієї країни та її окремих земель прагнули дружити, домагалися їхньої прихильності монарші двори Європи, Візантійські царі, ординські ханства та каганати.

В кінці березня 2016 року в багатьох киян з'явиться шанс ознайомитися з древньою японською традицією «Каки-дзоме» – свої майстер-класи проводитиме великий японський майстер каліграфії сенсей Рансецу Озава.

Про її приїзд в Україну, виставку робіт, заняття з каліграфії ми часто говорили з нею ще в Токіо. Як бачите, мрії збуваються...

У всеслов’янському світі мабуть не має ще однієї такої величної, цільної і непересічної натури пошуковця народних скарбів, рідкісного вченого – етнографа, що постійно слухає гомін віків як наш земляк Іван Васильович Хланта. Упродовж 58 років він самовіддано творить, збирає, записує, опрацьовує і повертає з небуття усну народну творчість. Про його плідний,  тривалий і творчий шлях знайдете чимало схвальних відгуків не лише у вітчизняній, але й у зарубіжній пресі. Про нього пишуть в Білорусії, Польщі, Чехії, Румунії, Сербії, Словаччині, Угорщині… Бо одразу зникають на землі кордони, коли українці збираються разом. Такі зустрічі не обходяться без пісень. І у кожнім регіоні почуєш такі, що звучать вперше.

Тринадцятирічна Ніна Бойкова після участі у відомому телешоу «Голос.Діти» на телеканалі «1+1» продовжує активно займатися творчістю та ще з більшою наполегливістю розвиває свої вокальні дані. Ніночка зуміла неабияк здивувати на сліпих прослуховуваннях зіркових тренерів – Потапа, Тіну Кароль та Наталю Могилевську. А згодом після прем’єри кліпу на пісню Андрія Марусича «Розмалюй мої сни»,  з якою Ніна увішла в четвірку найкращих фіналістів Національного відбору на дитяче Євробачення-2015, юна артистка взялася за посилене вивчення турецької мови.

Щоразу, коли відвідую Ніжин, місто моєї студентської юності, мучить мене непояснима думка, чому Микола Гоголь «підгодовував» вогонь камінів своїми творами, чому не ховав їх у шухляди свого стола, чи у конторку, за якою, стоячи, мережив свої рядки, чому, з точки зору сучасників, не зберігав їх файлах комп’ютера?

Ще з Ніжина, з гімназії вищих наук… Для рукописного альманаху «Метеор литературы» Гоголь підготував першу прозову річ «Братья Твердиславичи». Однак аж занадто високий пафос і абстрагованість сюжету не сприйняли його друзі, і «Николяша» спокійно розірвав свій рукопис на маленькі клаптики і жбурнув у грубку, де палахкотів вогонь. «Набивай руку в віршах, — дружно порадив йому тоді Костянтин Базілі, — а прозою не пиши. Белетрист з тебе не витанцювується, це видно вже тепер».