Ніна Головченко

Фото Петра Радушинського

Магістрантку Університету «Україна» Оксану Радушинську відзначено Національною премією «Благодійна Україна − 2015» у номінації «Волонтер: фізична особа».

«Люди з безмежними можливостями, камертон прагнення до життя», − так зазвичай із захватом говорить про студентів з інвалідністю Петро Таланчук, президент Універститету «Україна», де створено необхідні умови для навчання такої молоді.

Саме отакою жагою до життя, невичерпною енергією і цілим спектром талантів наповнює світ випускниця Хмельницького інституту Університету «Україна», магістрантка кафедри журналістики Університету «Україна» в м. Києві Оксана Радушинська.

Костянтин ЗОЗУЛЯ,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»

30 березня в Національному музеї літератури України відбувся літературно-творчий вечір до 85-річчя Олександра Білаша «Злились в мені мелодія і слово воєдино…».

Олекса́ндр Іва́нович Біла́ш – український композитор жанрів класичної та популярної музики, Народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.

Світлана Патра, журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Фото Валерії Роздабарової, студентський Медіа-центр Університету «Україна»

Університет «Україна» протягом всієї історії своєї діяльності докладає чималих зусиль для патріотичного виховання молоді. Студенти та випускники «України» беруть участь у різноманітних заходах патріотичного спрямування як в стінах Університету, так і поза ним. Долучається до цієї справи і літературна студія «Горлиця».

16 березня 2016 року в рамках розширеного засідання літературної студії «Горлиця» до Університету «Україна» завітали письменник, журналіст, видавець і громадський діяч Сергій Пантюк та поет і прозаїк Борис Гуменюк. Вони – не просто майстри слова, вони – воїни. Брали участь у Євромайдані та АТО. І хоч зараз вони відклали зброю, та боротьби не полишили – і далі борються за Україну, але за допомогою Слова.

26 березня 2016 року в Муніципальній Галереї мистецтв (м. Київ, вул. Драйзера, 6) за підтримки всеукраїнської громадської організації «Фонд підтримки і розвитку мистецтва та спорту «Єдина країна» відбулася презентація виставки «Квіткове дитинство».

Це соціальний проект, котрий зініціював колектив творчих людей і всеукраїнської громадської організації «Фонд підтримки і розвитку мистецтва та спорту «Єдина країна», а також Олена ЧИНКА. Олена – майстер спорту України, срібна призерка Чемпіонату світу зі спортивних танців на візках, переможниця Національної премії «Гордість країни», володарка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття». Вона закінчила Університет «Україна» (Інститут філології та масових комунікацій), має диплом із відзнакою.

Вісімнадцять років тому я написав матеріал про цікаву дванадцялітню дівчинку – Наталю Богулю, юну цілительку з Нової Подусівки, яка творить справжні дива – не одному стражденному допомогла!

І почалися дива…

Тоді найбільше мене вразили відгуки людей, з адресами та телефонами, медичними діагнозами до і після лікування. Ось хоча б такий: «Після травми у мене були поганий сон, головний біль, задишка… Особливо я потерпала від різкої зміни погоди! Однак, після цілющих сеансів Наталочки, моє здоров’я нарешті покращилося: сон поступово нормалізувався, голова вже не болить, задишка зникла. Величезне спасибі цій дівчинці!» (з листа чернігівки Вікторії Михайлівни Єщенко).

Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 50-ти країн світу.

Рішення ухвалює Комітет із нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять знані письменники і науковці.

 Автору слів «Бабусиної колискової» — від автора музики

Я ще візьму за руки Долю
І — очі в очі — усміхнусь:
— Спасибі, що такого болю
Мені завдала, не комусь.

Ці рядки вимовила жінка, що потерпала від нестерпного болю, який не могли вгамувати найсильніші знеболюючі. Вже несила було записати, продиктувала чоловікові, щоб набрав на комп’ютері... Жінка, якій цього березня виповнилося б 75 років.

Тримаю в руках книгу віршів. Натрапляю на такі, що рвуть серце. Перечитую по декілька разів, намагаючись вникнути у драматургію, осягнути філософську глибину, відчути особливості мови автора, адже переконуюсь: композитор і поет дуже близькі між собою, і у віршах знаходжу те, що не може не хвилювати, заворожувати, проникати глибоко в душу: щирість і радість, щедрість і світлість і водночас тугу, біль і сум. Часом навіть навертаються сльози: адже це не просто написано, а пережито — кожну літеру, кожний рядок. Висловлено стисло, насичено і при всій глибині — легко для сприйняття.

25 березня 2016 року відбулося урочисте відкриття виставки робіт Романа Магоцького «Ікони – сенс мого життя».
Виставка присвячена п’ятиріччю творчої діяльності майстра. В експозиції представлено широке розмаїття вишитих бісером ікон, картин на флористичну та патріотичну теми, оздоблених бісером сорочок, а також вишиті годинники.

Окремо варто відзначити мапу України, яка є найбільшою вишитою бісером мапою в Україні. Це досягнення було затверджено Національним комітетом рекордів України у 2014 році. Як відомо, саме мапа прославила Романа та його творчість на всю Україну. Варто зазначити, що ця виставка є першим публічним експонуванням цього унікального виробу з моменту реєстрації рекорду в 2014 році.

Відкриття пройшло у теплій, дружній атмосфері. Серед присутніх були друзі та родичі Романа. Гості спілкувалися з майстром, розпитували про особливості робіт, історії створення,про те, як він почав займатися вишивкою та робили фото на пам’ять.

Поема  написана  у  співавторстві  з  поетесою  Іриною  Лівобережною

 ПРОЛОГ
 Що  за  постать  стоїть
 Вдалині  від  людської  оселі,
 Наче  хвиля  тремтить,
 І  зникає  у  темряві  скелі?
 Це  фантазії  плід?
 Чи  відлуння  гірської  природи?
 Чи  одвічний  політ
 До  свободи  -  у  скруті  народу?
 Хто  ти,  Довбуше,  -  хлоп
 Чи  розбійник,  хоча  й  благородний?
 Доля  випала,  щоб
 Жив  ти  вічно,  Герою  народний.
 ..................................

Лекцію читає письменник Сергій Пантюк.