У творчому просторі Бібліотеки Солом’янського району імені Миколи Реріха відбудеться презентація книжки поезій київської письменниці Вікторії Осташ «ВИЖИТИ». Свою зустріч із читачами автор позначає «тегами» #Двоє у пейзажі, або #Поет і Місто, адже більшість поезій із книжки – про місто (чи й Місто) і про його людину. Тож головним ліричним героєм буде саме «Місто: видиме й уявне, повсякденне і святкове, його пейзажі та міфологеми, візії та голоси; мрії і марення, життя і житія його мешканців і «прибульців», їхні таємниці, спогади і сповіді». 

Осташ В. В. О-76 ВИЖИТИ / В. В. Осташ — К.: Просвіта, 2016. — 76 с.: іл. ISBN 978-617-7201-02-0

Автор висловлює сердечну подяку своїм друзям —
Олегові Копейкіну та Людмилі Кондрії
за сприяння виданню цієї книжки
На фронтисписі, шмуцтитулах – фото-поезії автора
на основі світлин диякона Олександра Глазєйкіна

Книжка поезій Вікторії Осташ «ВИЖИТИ» репрезентує вибрані твори поета за ближчі десять років (2006–2016). Як і в попередній період творчості, природніми для В. Осташ є філософські роздуми, органічне співіснування промовистої деталі та найширших узагальнень, тонкий психологізм. Традиційно поєднуючи суто технічні пошуки з пошуками духовними й естетичними, автор вдається до перекладу мовою поезії емоційних та інтелектуальних «потрясінь» (власних і ліричного героя), викликаних внутрішніми (інтимними) і зовнішніми подіями, до художнього оприявнення «стилів» виживання — емоційного, психологічного, духовного. У сакральній площині — це історія сучасної людини, й історія міста (чи й Міста), історія, що висновується із життів і «житій» його мешканців і свідків, їхніх розмислів, спогадів і сповідей.

* * *

Колінна чашка сповнилась до краю
На чайній церемонії меніска.
Сама ж рухливість рахувалась у відрізках,
Яким роздолля зайве заважає
Розгледіти несходжені заначки
І там ступнею похазяйнувати.
Тоді-то ступенів прошарок вайлуватий
Ступає на суглоб. Допіру рачки
Доводиться ловити панацею
На найдурнішій транспортній розв’язці.
Тим часом набряки кучкуються на чашці,
Як учні після дзвоника в ліцеї.
І осідають жадібно чаїнки
В заварнику. А згодом – на коліні.
Життя, по суті, – то нестача вітамінів
Постійна. Як саджання чи обжинки.
Вивчають достеменно ліцеїсти
Уразливість, недоліки менісків.
Магістри ж тихо п’ють сивуху або віскі
І думають, куди б це краще сісти.
Відсутність руху містить позитиви
В короткій перспективі. Та навіки
Не стачить всюди аспірину, інших ліків,
Аби в суглобі приховати вивих. 

© Сергій Сіваченко

У Патріаршому Соборі Воскресіння Христового (м. Київ) відбулася презентація чергової книги талановитого поета, члена Національної спілки письменників України Юрія Тітова. Привітати його з виходом збірки "Необірвані струни терпіння" прийшли друзі, знайомі, шанувальники творчості.

Рецензія

Лада Мирна

Ольга Ілюк. «Диваруки». Чернівці. «Місто». 2015

«Диваруки» перший прозовий твір Ольги Ілюк.

Роман цікавий насамперед тим, що розповідає про двох сильних особистостей з різних соціальних ліфтів. Художник, який зростає в елітних колах, та не стає снобом. І поетеса, яка ще не усвідомлює себе творчою особистістю, прагне жити буденним життям, але події в її житті демонструють непривабливість її вибору – і в сердечних справах також. Щоб виправити своє становище, вона змінює себе: розриває невдалий шлюб, залишає неуспішну роботу і обирає новий шлях життя.

Доля зводить її з багатим художником не для того, щоб розслабитися і насолоджуватися лаврами, а для того, щоб пізнати кохання та ціну щастю. Проте інтриги і заздрощі призводять до несподіваного розриву. Вони залишаються у полоні власних ілюзій та образ.

 Ольга Рєпіна

Рецензія на книгу Еліни Заржицької «Китеня Тимко»

• Заржицька Еліна. Китеня Тимко. Частина 1 / Е. Заржицька. – Харків: «Талант», 2015. − 64 с.: іл.
• Заржицька Еліна. Китеня Тимко. Частина 2 / Е. Заржицька. – Харків: «Талант», 2015. − 64 с.: іл.
• Заржицька Еліна. Китеня Тимко і кальмар Архітеутис / Е. Заржицька. – Харків: «Талант», 2015. − 64 с.: іл.
• Заржицька Еліна. Китеня Тимко. Подорож до Австралії / Е. Заржицька. – Харків: «Талант», 2016. − 64 с.: іл.
• Заржицька Еліна. Китеня Тимко та Морська Зірочка / Е. Заржицька. – Харків: «Талант», 2016. − 64 с.: іл.
• Заржицька Еліна. Китеня Тимко. Останній бій / Е. Заржицька. – Харків: «Талант», 2016. − 64 с.: іл.

 22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.

 22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.

Тяжкою була для Тараса Григоровича зима 1861 року. Перебуваючи далеко вiд батькiвщини, в Санк-Петербурзі, він все частіше хворів, усе бiльше вiдчував свою самотнiсть. 9 березня, в день його народження, до нього завiтало кiлька знайомих. В розмовi з близьким другом художником Григорiєм Честахiвським поет висловив бажання, щоб в разі смерті, яку він передчував, поховали його в Каневi. Вранцi 10 березня Тараса Григоровича не стало.

Книга відомого українського прозаїка Василя Іванини побачила нещодавно світ у видавництві «Український письменник». Вона з тих книжок, які читаються на одному подиху, і не лише завдяки актуальній тематиці, яку висвітлює автор у творі (сьогоднішня війна в Україні), а й завдяки майстерному, колоритному письму. Ти не просто читаєш про героїв, ти з ними ніби живеш. Все рідне, близьке тобі – побут, мова (не чужинська, бо там є і вона, а своя, українська), звички, проблеми, почуття, біди тощо.

Коли мене кличуть до Ічні, попри всі справи, намагаюся приїхати, адже ці літературно-мистецькі свята – особливі, неповторні, сповнені дивовижно теплої, щирої атмосфери, справжньої людяності та високої духовності. Тут нічого не роблять для «галочки», тому сюди постійно приїздять гості – з Києва, Чернігова, інших областей. Щоб відпочити душею і дечому повчитися в небайдужих та патріотичних ічнянців. Де, в якому райцентрі України є таке потужне літературне об’єднання, як ічнянська «Криниця», в якій – понад 50 членів?! У якому райцентрі змогли заснувати п’ять (!) літературних премій на честь видатних земляків, які урочисто вручаються щороку? Де ще, практично в усіх імпрезах, беруть участь представники місцевої влади та шляхетні меценати? І в якому райцентрі нашої держави видається стільки ошатних книжок?!

Про славетні кахлі та чарівний... гірофон

Вчора світова спільнота відзначила Міжнародний день музеїв. З цієї нагоди Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського провів резонансні та дуже цікаві святкові імпрези. Причому розпочалися вони ще 14 травня й тривали до 18-го. Це – презентації нових музейних видань та екскурсії, концерти молодіжних колективів, відкриття літературного кафе, літературні вечори і зустрічі з непересічними людьми, майстер-класи та багато іншого.

Вшанували Юлія Коцюбинського

Першого дня тут влаштували дивовижні майстер-класи від провідних майстрів народної творчості Чернігівщини. Велику увагу привернула й нова театралізована екскурсія у меморіальному будинку. Далі були прекрасний концерт під відкритим небом за участю студентів Чернігівського училища імені Левка Ревуцького та фаєр-шоу.