Жінка-УКРАЇНКА

Коли мене кличуть до Ічні, попри всі справи, намагаюся приїхати, адже ці літературно-мистецькі свята – особливі, неповторні, сповнені дивовижно теплої, щирої атмосфери, справжньої людяності та високої духовності. Тут нічого не роблять для «галочки», тому сюди постійно приїздять гості – з Києва, Чернігова, інших областей. Щоб відпочити душею і дечому повчитися в небайдужих та патріотичних ічнянців. Де, в якому райцентрі України є таке потужне літературне об’єднання, як ічнянська «Криниця», в якій – понад 50 членів?! У якому райцентрі змогли заснувати п’ять (!) літературних премій на честь видатних земляків, які урочисто вручаються щороку? Де ще, практично в усіх імпрезах, беруть участь представники місцевої влади та шляхетні меценати? І в якому райцентрі нашої держави видається стільки ошатних книжок?!

Про славетні кахлі та чарівний... гірофон

Цього разу свято розпочалося з Ічнянського районного краєзнавчого музею, який ніколи не стоїть пусткою, бо є допитливі відвідувачі. От і зараз знаний на Придесенні художник, полковник, льотчик-«афганець» Юрій Борщ порадував своїми чудовими картинами. Тут, у музеї, – майже п’ять тисяч експонатів обласного фонду і ще стільки ж – науково-допоміжних. Дуже багато унікальних документів, є особисті речі видатних людей та витвори їх невтомних рук.

Тут, у залі народних умільців Ічнянщини, – і куточок легендарного майстра Антона Штепи, й гончарні вироби знаменитого Миколи Піщенка, роботи якого експонувалися на всесвітній виставці в канадському Монреалі. Вражають картини видатного художника-земляка Петра Басанця. Запам’ятав я також живопис Василя Крицького з Парафіївки та чарівні фарби ічнянця Олександра Домашенка, вигадливі роботи народного майстра з села Іржавець Володимира Рахнія, різьбярів Олексія Камишнікова зі Сваричівки та Петра Михайлюка з Ічні, талановиті вироби Василя Сапсая. Мені дуже сподобалися старий дерев’яний годинник та гірофон (це – музичний пристрій на кшталт патефона, тільки він приводиться в дію за допомогою... гирі!). А ще в музеї є неймовірні бандура та контрабас...  

Нещодавно тут відкрили і виставку «Розмаїття вишиванок» із фондів музею. Аж очі розбігаються – гарно! Незабаром – всесвітній день вишиванок, тож варто й собі одягнутися у національне українське вбрання. Як це вміють робити в Ічні, ми вже знаємо, – на свято міста буквально тисячі людей вишли у вишиванках і радісно, натхненно крокували в святкових колонах із рідними синьо-жовтими знаменами!

Музей опалюється. Але дві кімнати ще потребують належного ремонту. Експозиції оновлюватимуться, бо талантів на Ічнянщині – багато. І це – дуже приємно, що тут так поважають обдарованих земляків, які жили й творили на цій благодатній, мальовничій землі. Всі вони – справді, незабутні! І в усьому цьому – велика заслуга директорки музею Марини Даценко та зберігача фондів Людмили Ємець.   

Поцікавився у співробітників краєзнавчого музею, які експонати вони вважають найціннішими. «Як на мене, це – картини Романа Рощака, створені в середині XIX століття, – відповіла Людмила Олександрівна, – та ічнянські кахлі, що датуються кінцем дев’ятнадцятого – початком двадцятого століття. Адже Ічнянщина славилася не лише гончарними виробами, а й кахлями, які зберігаються й нині у відомих музеях світу, зокрема, в санки-петербурзькому «Ермітажі».

«Хуторянка»

Святково теплий настрій відчувався і в Ічнянській районній бібліотеці, де вже традиційно зібралися «криничани» та їхні гості. Імпреза розпочалася із урочистого зорепаду – нагородження : перший заступник голови районної державної адміністрації Віталій Яременко вручив премії імені Василя Чумака двом талановитим землякам – поетам Ганні Дроботущенко (Ганна Андріївна працює медсестрою поліклінічного відділення Ічнянської районної лікарні) та 81-річному, найстаршому члену об’єднання «Криниця» – Володимирові Полікарповичу Гольцю, авторам кількох книг.

Заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба вручив відзнаку Міжнародної літературно-мистецької Академії України – патріотичну міжнародну медаль Івана Мазепи – голові об’єднання «Криниця», знаному письменнику, кінорежисеру Станіславові Маринчику. Гість наголосив, що Станіслав Гаврилович гідний такої почесної нагороди, як великий подвижник та організатор творчого життя на Ічнянщині, відомий далеко за межами рідного краю й України.

А ічнянці тепло, від душі привітали президента Академії, письменника Сергія Дзюбу з новими успіхами. Щойно його роман для дітей «Потягуськи» (у співавторстві з Іриною Кулаковською) побачив світ у перекладі в Канаді, у Торонто, в престижній серії лауреатів премії імені Ернеста Хемінгуея. Зараз там готується й поетична збірка дружини Сергія – Тетяни Дзюби. Нещодавно творче подружжя з Чернігова нагородили орденами «За розбудову України».

Гість представляв широкому загалу газету «Деснянська правда», яку в Ічні люблять та передплачують; розповідав про діяльність Академії, котра об’єднує 142 відомих письменників, перекладачів, науковців, громадських діячів, журналістів із 52 країн світу; читав власні вірші та нові переклади – як відомо, Сергій і Тетяна Дзюби зараз активно перекладають українською з різних мов шедеври світової літератури, публікуючи їх у провідних газетах та журналах України й закордону.

Потім відбулася презентація нової цікавої та ошатної поетичної книжки Ганни Дроботущенко «Хуторянка». Народилася вона у Безбородьковому хуторі, на Чернігівщині, де жив хоробрий соратник Богдана Хмельницького Дем’ян Безбородько. Саме його правнуки Ілля та Олександр на свої кошти відкрили гімназію вищих наук у Ніжині – тепер це державний університет імені Миколи Гоголя.

Щовесни біля батьківської хати Ганна Андріївна садить город, завжди турботливо доглядає за рідним обійстям. Отож хутору, землякам – хорошим і працьовитим людям – присвячено більшість віршів цієї зворушливої книжки.

На святі, яке вів Станіслав Маринчик, виступали «криничани» Ольга Штепа, Ірина Шкребко, Юрій Андрєєв, Надія Прочай, Аіда Безлєпкіна, Віра Галіч, головна медсестра центральної районної лікарні Тетяна Майдан, голова Народної Ради Ічнянщини Віталій Чешко, цікаві гості з Києва – Юрій Косенко та Ольга Тимчишин... Прозвучали і аудіозаписи проникливих пісень на вірші Ганни Дроботущенко у виконанні незабутнього, дуже талановитого земляка, композитора та співака Євгена Шолудька. Він відійшов у вічність, але його твори живуть, так само зцілюють серця й розраджують душі!

До речі, Ольга Тимчишин допомогла у виданні цієї книжки. Їй, а також знаним меценатам-землякам – Віктору Кияновському, Миколі Вощевському, Олександрові Сенчику та Борисові Щербині – щиро подякувала авторка.

Повертався додому пізно увечері й всю дорогу пригадував, ніби вдруге переживав, дивовижні миті «звичайного» свята в маленькому райцентрі. Ніби на груди хтось подорожник приклав.

Сергій КВІТНИЦЬКИЙ  
Фото Миколи СМІЛИКА