6 травня Православна церква відзначає день Cвятого Великомученика Юрія-Георгія Переможця, або по-народному – «Побідоносця». За християнською легендою сміливий лицар Юрій вбив триголового вогненного змія-дракона, врятувавши доньку лівійського царя. За іншими переказами, Юрій був страчений персами за християнську віру. Це свято шановане у всьому слов’янському світі і, звичайно, в Україні, хоча воно прийшло до нас із Греції десь у ІV ст. н. е.

Є два дні, приурочені Юрієві, – свято весняне й осіннє. Про це складене прислів’я: «один – голодний, другий – холодний», або «Юрій теплий весну починає, а Ілля літо кінчає». Тож зупинимося на Юрієві весняному, яке відзначають у травні. В народі кажуть: «Юрій (або Юрай, Урай, Рай) – се той божий ключник, що відмикає небо і випускає дощ і росу». Про це співалося у веснянках, зокрема на Волині:

5 травня у творчій світлиці видавництва «Український письменник» презентував свою нову книгу «Брати» відомий український прозаїк Василь Іванина, який вже ось більше тридцяти років  працює в царині художнього слова.

Новий сучасний роман цього чудового автора розповідає про долю рідних братів – офіцера російської армії, що зухвало порушила сувернітет України, і українця добровольця, котрий став на захист рідної землі.

– Ця війна ще довго не даватиме нам спокою. Книга не просто писалася, я її пережив, бо вона про те, що нині кожному болить, – зазначив сам письменник.

Високу оцінку твору дав  директор видавництва «Український письменник», секретар НСПУ Микола Славинський. 

Привітали письменника з виходом нової книги друзі – колеги по перу.

Мирослава ОЛІЙНИК, Слово Просвіти

У невеличкому містечку Миколаїв на Галичині відбулася ювілейна, 10-та “Книжкова толока”, завдячуючи відомій місцевій громадській і літературній діячці Любі Хомчак. Доля звела мене з патріоткою нашого спільного краю по інтернету. Але виявилося, що ми живемо дуже близько: я у Новому Роздолі, а моя героїня у Миколаєві над Дністром. Коли дізналася, чим займається Люба, то вирішила своє наступне журналістське “розслідування” присвятити саме їй.

Ось найвагоміші акценти розповіді: недавно зозуля “відкувала” Любі ювілей, її книгарня “Книжковий дворик” у Львові урочисто відзначила 2-річчя, і найцікавіший аргумент — 10-та “Книжкова толока” у рідному Миколаєві чи не найбільше “дітище” Люби Хомчак. До речі, найпривабливіша її риса — скромність.

Рецензії студентів Університету "Україна" на пісню Джамали «1944», з якою співачка представлятиме нашу державу на пісенному конкурсі Євробачення 2016.

Діана ПРОКОПЕНКО

18 травня 1944 року відбулася депортація кримських татар. Як говорив Ернст Кудусов (голова московського земляцтва кримчан):

«Сталін вирішив знищити кримських татар тому, що це народ, який не раболіпствує, він ніколи не знав рабства. А Сталін звик керувати рабами. Тому йому дуже подобалися росіяни ‒ колишні раби, спадкові раби. Тисячолітнє рабство, нічого тут не вдієш».

Ініціатива від тижневика "Культура і життя" впевнено набирає творчих обертів. Черговий переклад вірша "Дивлюсь я на небо"  створив туркменський і шведський прозаїк, поет Ак Вельсапар. Народився він у 1956 році в Мари (Туркменістан). Закінчив факультет журналістики Московського держуніверситету імені Михайла Ломоносова (1979) та Вищі літературні курси Літературного інституту імені Максима Горького (1989). Публікується з другої половини 1970-х.

В 1979-1987 роках він працював редактором літературно-драматичної редакції Туркменського телебачення, а також старшим редактором знаного видавництва «Магариф» і завідувачем  відділу прози і публіцистики журналу «Ашхабад» (органу Спілки письменників Туркменістану). Національна слава прийшла до молодого письменника в 1986 році, коли він отримав престижну премію за повість «Динноголовий». У роки перебудови його ім’я не сходило зі шпальт газет та журналів не лише в Туркменістані, а й далеко за межами республіки.

27 квітня в Дипломатичній академії України відбувся Другий форум культурної дипломатії України, який є спільною ініціативою Міністерства закордонних справ України та Київського офісу Інституту Кеннана.

Захід складався з двох панельних дискусій та лекції Спеціальної гості Форуму, доктора Хелени Кейн Фінн, Віце-президента American Council on Germany (Нью-Йорк), В.о. заступника держсекретаря США з публічної дипломатії (2000-2001рр.) на тему: “Культурна дипломатія та подолання конфліктів: глобальні уроки для успіху України”.

29 квітня у актовому залі Національної спілки письменників України відбувся творчий вечір родинного дуету Віктора та Юлії Качул. Приїхали вони до столиці з різних місць: батько з Криму, а донька з Польщі, де мешкає останнім часом. Тут побачилися одне з одним, а також запросили на зустріч, знайомих, однодумців, шанувальників української пісні і слова. 

Віктор Качула народився 7 травня 1959 в селі Горки, тепер Гірки, Любешівського району на Волині. Український журналіст, поет-пісняр. Головний редактор Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети «Кримська світлиця», заслужений журналіст України, віднедавна – член Національної спілки письменників України. Мешкає з дружиною в Криму. 

Германов

Закинув сорочку записника на спід лискучих, незаквецяних словами аркушів. Вона втупилася в кулькового стрижня, що торкнувся линованої сторінки.  
«Не проти, якщо закурю?», - спитав її, діставши запальничку.
«Кури, я вже кинула. Але мене не дратує, бо звикла, що всі смалять, як павуки. Сергій забагато курив. Обіцяв мамі, що кине. Зараз розкажу про нього. Хоча досі важко. Мама його сильно кохала. Ніяк не прийде до тями… Коли на Грушевського почалося, він був у Бібліотеці побіля стадіону. Він медик»…
Вітер шпортав кутики, силкуючись здерти забазграні словами вилоги нотатника. В її очах стурбованість і хвилювання: вона миттю пригадала все, що сталося. Засторочив дрібен сніг. Напівдощова мгичка кропила папір. Ми обидвоє без парасолей і каптурів, пірнули під дашок готелю, звідки добре видно постмайданівське невпинне шпортання. Людей тягне сюди. Люди досі в наметах. До президентських виборів «ніхто» не піде звідси. Перебовк дзвонів Михайлівського та Софії. Тисячі й тисячі морально зурочених повстанців стовбичать побіля сцени, куди досі звозять на відспів померлих у лікарнях. Від поранень…

Дякуємо за фото Ігорю Чудійовичу, м. Сколе.

Дорогі друзі! Щиро вітаю із пресвітлим і радісним святом – Воскресінням Христовим! Нехай Пасхальна радість і Божа благодать наповнять ваші серця і душі! Нехай Великодні дзвони принесуть в кожен дім благодать, мир і спокій, а чисте світло Великодня зміцнять нашу віру у перемогу над ворогом, силами зла, над мороком кривди і неправди!

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ МАНДРУЄ ПО ВКРАЇНІ

Додому навесні птахи летять
І вся природа знову оживає…
З небес приходить Божа благодать,
Про Воскресіння Сина сповіщає!