Є у людей одна особливість — вони помирають. А хороші люди помирають частіше. А, може, так здається, коли йде з життя людина, що залишає після себе зяючу порожнечу. Звичайно, цих людей ніхто не замінить. Вони йдуть за грань вічності, звідки немає вороття, але вони залишають по собі вічну пам’ять, слід, образ. Їхні душі залишаються у дітях, внуках, правнуках.

Третього листопада о шостій годині ранку на 90-ому році пішов з життя Олександр Аврамович Деко (не доживши лише півтора місяця до свого ювілею): прозаїк, літературознавець, публіцист, перекладач, громадський діяч, видавець, учасник Другої світової війни, головний редактор журналу «Соборність» (Ізраїль) українською мовою. Із 2004 року жив і працював у Ізраїлі.

Ми зробили все, аби вийшло в світ 44 число всеукраїнського культорологічного тижневика "Слово Просвіти"- газета вже в дорозі, завтра буде у читачів. Це число особливе: ми вітаємо Вас, дорогі друзі, з Днем української писемності та мови, який, за ініціативи просвітян, став державним святом, відзначається 9 листопада, на Нестора Літописця.

Назва заходу: «Намисто красних пісень. Нова народна музика».
Дата проведення: 11.11.2016
Початок заходу: 19:00
Тривалість заходу: 1 год.15хв.
Місце проведення заходу: Київський міський Будинок вчителя, конференц-зал, м.Київ, вул. Володимирська 57
Вхід: запрошення, квитки 60-150 грн.

З нагоди Дня працівників культури в конференц-залі Київського міського Будинку вчителя відбудеться ПРЕМ’ЄРА програми «Намисто красних пісень. Нова народна музика».

Дата: 10 Листопада 2016 (Четвер) 
Час початку: 18:00 
Вартість: Вхід вільний

Місто: Київ 
Місце: Центральна районна Бібліотека
ім. Ф.М. Достоєвського 
Адреса: вул. Освіти, 14а

10 листопада музично-поетичний квартет поетів Тетяни Череп-Пероганич, Лілії Батюк-Нечипоренко (Київ), Іванни Стеф'юк (Чернівці), та поетеси, композитора, виконавиці пісень Юлії Качули (Крим-Польща) зігріє всіх бажаючих теплом і щирістю українського слова й пісні в Центральній районній бібліотеці ім. Ф. М. Достоєвського. З нами буде добре! І нам з вами, шановне панство, теж!!! :-) Чекаємо! Вхід вільний.

Центральна районна Бібліотека ім. Ф.М. Достоєвського, вул. Освіти, 14а

Подія у Facebook: http://facebook.com/events/319357008435260/

Минулої суботи в столичному літ-пабі «КрапкаКома», під тиху мелодію осіннього дощу за вікном, вдесяте відбувся «Sevama fest», зібравши своїх творчих друзів – поетів та виконавців авторської пісні.

Творці «Sevamu» Оксана Яблонська та Іван Кушнір зробили багато для того, щоб всі ці роки літературне об’єднання не жевріло, а жило повноцінним мистецьким життям, об’єднувало словом людей близьких по духу, поповнювало свої творчі ряди цікавими особистостями.

Конкурси, презентації, фестивалі – біографія різноманітна, цікава. Тому під час ювілею було що пригадати, про що поговорити.

Приворотне чар - зілля української етнології – у вінок пам’яті Володимирові Гнатюку (1871-1926)

«Минуле нашого народу – не з дому, а додому. Насамперед нам треба пізнати досконало  давні традиції, а потім на їх основі творити щось нове і збагачувати те, що маємо».

Володимир Гнатюк

6 жовтня 2016 р. минуло 90 років як пішов за світи Володимир Михайлович Гнатюк – видатний український вчений, представник когорти визначних діячів європейської культури ХІХ, першої чверті XX ст., що гідно репрезентували вітчизняну гуманітарну думку в світі й залишили по собі величезну кількість безцінних наукових досліджень й матеріалів, які   необхідно вивчити та належно оцінити ще не одному поколінню. Він перший поставив українську фольклористику на наукові рейки, тісно пов’язавши її з етнографією, мовознавством, літературознавством, виступив як представник порівняльно - історичного методу в народній творчості.

Міжнародна літературно-мистецька Академія України для відзначення заслуг громадян України, а також іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проявили себе у сфері мистецтва і науки, як видатні творці, організатори та меценати, рішенням Правління Академії заснувала медаль «Олександра Довженка».

Згідно з «Положенням про нагородження» почесною медаллю «Олександра Довженка» відзначаються талановиті люди творчих професій: письменники, літературознавці, перекладачі, художники, композитори, музиканти, – за видатні творчі здобутки, а також особи з інших сфер діяльності, котрі внесли вагомий внесок у розбудову національної культури та відродження духовності, виводячи їх до рівня загальнолюдських надбань.

Кобзар, лірник Олександр Тріус – один з небагатьох в нашій країні, хто володіє кобзарськими традиціями і працює над збереженням їх самобутності. Уродженець міста Ромни, прийняв посвяту у братчики Київського кобзарського цеху, мандрує Україною і поширює автентичну музичну традицію XVI-XIX століття. Володіє грою на лірі, старосвітській бандурі та кобзі. Брав участь у зйомках фільму «Поводир». До Чернівців 30 жовтня прибув уперше.

У розмові кобзар зізнався: ще дуже багато потрібно працювати, аби втримати кобзарське мистецтво на тому рівні, на якому воно було багато століть тому.

- Чим забезпечується безперервність традиції? Адже скільки поколінь має передавати пісню в оригіналі, якщо їй – 200 чи 300 років…

Присвячується письменниці і волонтеру
Оксані Радушинській

У неї змалку два сонця – одне у волоссі, а одне – у душі. Такі гарячі, що зігріватися біля них, можуть всі, хто Оксанку оточує. Щиро завжди ділиться з іншими сонячним теплом. Бо нащо їй самій так багато? Можна наодинці й спопеліти від нього, а вона має купу справ. Для неї взагалі краще – горіти справами…

– Привіт, новий день! – зазирає у вікно, що поруч з ліжком молода й красива жінка.

На вустах щира усмішка. Як же це добре прокидатися щодня, аби знову і знову бачити стежку по якій ще встигла потупцяти манюніми ноженятами, деревця в саду, що ростуть у неї на очах і дарують щедро свої плоди, небо, яке з хмарок ось щойно змайструвало для неї букет пишно-білих троянд.

– Привіт, поезіє! – протягує руку за ноутбуком, аби швиденько перенести туди навіяні нічними сновидіннями думки.

Еліна Заржицька. Як козак у морського царя служив. – Харків: Юнісофт, 2016. – 64 с. іл. –  (Серія "Читаю сам")

Ось вона нова книга. Яскраві малюнки, гладенькі та приємні на дотик сторінки, новий типографський запах – привіт із мого дитинства. Книга була і залишається моїм най улюбленим подарунком, який я отримую на свята і просто так! Але це не все.

Найголовніше, що книга Еліни Заржицької смачна: читаєш запоєм і радієш кожному рядку.

Давно я не бачила такої гарної книги ні як автор, ні як вчитель із 28-річним стажем роботи. Жалкую, що немає у кожного мого учня такої книги – це ж скарбниця знань про козака, який у морського царя служив, про молодого музику Звенигора, про небайдужого рибалку та сонячного чоловічка.