У шостому числі "Слова Просвіти" потужне тематичне мотто :2017 має стати роком ухвалення Закону "Про державу мову".
Тож публікації Галина Пагутяк "Про фантазії Міносвіти інтегрувати українську літературу у світову", "Гаряча тема" із листами до влади про невідкладність прийняття мовного закону та оцінкою запропонованих законопроектів від Тарас Марусик (громадська коаліція "Україні -закон про державну мову"), Львівського суспільно-культурного товариства "Гуцульщина", (200 підписів), Звернення асоціації вчителів української мови та літератури , Порівняльна таблиця мовно-освітнього розділу в усіх трьох законопроектах від Ірина Фаріон та заключна, четверта публікація Дмитро Пилипчук "Про дозу дьогтю в бочці меду" надзвичайно актуальні сьогодні і потребують серйозного прочитання.
Тематичне мотто цього числа:національна свідомість українців мовоцентрична.
Зараз навколо законопроекту про державну мову наговорено багато різного: розумного і не дуже,трагедійного і драматичного, надмірно надривного і категорично дурного. Видається, що люди справді не бачать або навмисно не помічають дійсного стану речей, який такого закону невідкладно вимагає.
Все й одразу обгрунтувати не зможемо,але цим постійно займаємося. Давно і послідовно, наш девіз -"Без мови немає нації".
Тематичне мотто цього випуску:
"Мова - це зброя проти ментального рабства".
Важко опонентам заперечити Ірина Фаріон , оскільки її гостра й дотепна стаття
"Зливання національного складника освіти в післямайданний час"
базується на аргументах і фактах.Врешті, всі ми є свідками, як зрадницьки скасовується обов'язок громадянина України знати державну мову - в школі, внз,на службі.
У наших читачів буде можливість порівняти мовні погляди Олекси Тихого,який поклав своє життя за них (27 січня виповнюється 90 років з його дня народження , автор статті професор Анатолій Загнітко),із тими "патріотичними ідеями",якими нині начиняють освітянські законопроекти та закони незалежної України.
"Слово Просвіти", число 51 вже полетіло у ТОВ "Поліграфцентр", де його видрукують з готових фотоформ у середу, завтра.Тобто, 21 грудня, в день, коли закінчується передплата на українські видання. І я таки сподіваюся, що до нас ще приєднаються нові і постійні передплатники. Бодай на три місяці (33 грн 68 коп., поштовий індекс 30617), аби пересвідчитися, що наш тижневик вартий уваги.
Чому, з тижня на тиждень, я так настійно закликаю Вас : "Будьмо разом!", чому чекаю Ваших коментарів і навіть уважно перечитую прізвища тих, хто поставив "лайк" під анонсом того чи іншого числа газети?
"Слово Просвіти",число 50:думки зі шпальт тижневика,що промовляють до Ваших сердець:
Ірина Фаріон: "Ми ніколи не перестанемо змагатися за нашу мову,як за нашу свободу,самостійність і незалежність."
Степан Вовканич:"Адже якщо люди руками заробляють на хліб, головою - на масло,то іноваційними ідеями - на світове визнання себе і своєї країни".
Іван Заєць:"Політика настільки суб'єктивізується,що доля нації починає залежати від волі чи примх одного або кількох владоможців".
Володимир Погребенник та члени кафедри української літератури НПУ ім.Драгоманова: "Пані Міністр, невже реформаційні зміни високошкільної гуманітарної освіти у час війни мають виливатися у скорочення якраз тих предметів, що формують свідомість і утворюють державу, якими,безумовно, є українська мова та література разом із історією України?"
8 грудня ми вітаємо Україну зі 148-річчям "Просвіти". За час її існування і час відновлення в українській нації сформувалася когорта людей "Просвіти". Це я про тих, чиї прадіди, діди, батьки мали тісний стосунок з організацією, яка зародилася у Львові як відгомін європейських просвітницьких рухів і, перш за все, як відповідь на гостру потребу формування української державницької нації.
Самоідентифікація українців, національна освіта, рідна мова і власна історія, врешті - потреба визначення українського шляху для людей і земель, розірваних і окупованих чужими державами. Наша історія не знає іншої такої організації, яка об'єднала всі українські краї, поширилася в усіх містах і селах, залучила до своїх лав цвіт української нації. Ніхто,як просвітяни не зазнали таких гонінь,нищення, репресій від імперії та большевизму, німецької окупації.
З вогню випробувальних літ люди "Просвіти" винесли свою просвітницьку ідею і свою відданість найстаршій громадській організації.
Першого грудня, минає 25 років від нашого Референдуму про незалежність України та перших президентських виборів.
Логічно, що 48-е число тижневика "Слова Просвіти" відкриваємо кореспонденцією Петра Антоненка про цю подію. Цікаві цифри, які подає й аналізує чернігівський журналіст. Скажімо, 57 відсотків севастопольців проголосували за Незалежну. Або про те, як в Україні "приживалася" посада глави держави і як її сприймає електорат з кожним наступним Президентом.
Не забудьте вранці 24 листопада придбати в кіосках або забрати з поштової скриньки 47(891) число "Слова Просвіти".
Хочу запропонувати Вам, дорогі читачі, своєрідний тест. Прошу прочитати і висловити свою думку про публікації, які зараз назву пошпальтово:
45 -те число "Слова Просвіти" вже в дорозі до Вас, шановні читачі!
Календар влаштовано так, що будь-хто ризикує згубитися між датами. Ось так і з нашим тижневиком: ми вже вітали Вас з Днем української писемності та мови у минулому випуску, бо це число виходить 10 листопада. Тож, коли прочитаєте вітання ще раз, післязавтра, знайте: у нас нема перерви в мовній тематиці. Більше того, за кожним іменем та подією присутнє світло нашої мови.Наша історія не влаштовує нам мовних канікул і потребує робітників більше, ніж святкуючих розважанців.
Ми зробили все, аби вийшло в світ 44 число всеукраїнського культорологічного тижневика "Слово Просвіти"- газета вже в дорозі, завтра буде у читачів. Це число особливе: ми вітаємо Вас, дорогі друзі, з Днем української писемності та мови, який, за ініціативи просвітян, став державним святом, відзначається 9 листопада, на Нестора Літописця.
Вітаю! Пишу раніше, абись мали час подумати й вирішити: чи належимо ми всі до тих національно-патріотичних сил, які здатні об'єднатися, аби чинити тиск на владні структури для здійснення справжнього державницького процесу?Це-скажу одразу- переказ думки Джеймса Мейса, людини, яку Україні послав Всевишній і якого вибрали наші мертві, на докір сліпоглухонімим живим сучасникам.
"Україна:матеріалізація привидів" - так називається книжка,яка щойно вийшла в світ у в-ві "Кліо", упорядкована Наталею Дзюбенко-Мейс. Про книжку і не лише про неї розмовляємо з Наталею на шпальтах 43-го числа "Слова Просвіти", яке відправили до друкарні, аби вже в четвер читачі взяли його до рук.