Любов Сердунич. «Зайдам – зась!». Поезії. Проза – Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2015. – 80 с..

«Дивись вперед навіть тоді, мій сину, / / Коли уже зневірився народ…» // («Твердіше крок!»). Саме отак, з вірою, яка нетлінна, з надією, котра не згасає, і з любов’ю до рідної землі життєствердно, патріотично крокує второваною поетичною стежкою просвітянка, письменниця, журналіст, краєзнавець і просто Жінка-Мати пані Любов Сердунич. Напевне, не зроблю великого відкриття, коли скажу, що з пані Любов’ю особисто не знайома, хоча віртуально спілкуємося давно, проте інколи достатньо віртуального знайомства, аби розпізнати справжність людини, відчути її мрії і зрозуміти її світ (у цьому випадку – це світ поетичний).

Три нових переклади вірша «Дивлюсь я на небо» з’явилися в жовтні завдяки активній підтримці громадської ініціативи до 200-річчя поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка президентом Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергієм Дзюбою.

Автор перекладу румунською мовою – Пауль Полідор – відомий румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, керівник Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії. Активно перекладає і друкує в журналах румунської Академії та в книжках поезію, прозу класиків світової літератури та сучасних письменників із різних країн. Зокрема, популяризує й українську літературу в Румунії. Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Так називаються книги дніпропетровської дитячої письменниці, члена НСПУ Еліни Заржицької, які вийшли в світ 2016 року в серії «Читаю сам» у  харківському видавництві «Талант». Чудова назва серії! А прочитавши книжки і намилувавшись самобутніми, просто живими малюнками художниці Олени Железняк і майстерною поліграфією, розумієш, що ці витвори видавництва, письменниці і художниці повинні зайняти достойне місце в скарбничках українського мистецтва.

Книга «Легенди про козаків» вміщує шість пригодницьких оповідок «Бронзовий, срібний, золотий», «Як з’явилася червона калина», «Про жадібного парубка», «Про козачку Ганну, її дітей та святого Миколая», «Про Стешу – чорнооку козачку», «Легенда про трьох братів».

Влітку 2016 року Світлана Патра стала однією з переможниць спеціального проекту #BeEuropean ("Бути європейцем"), котрий організували Міністерство закордонних справ України, Представництво ЄС в Україні, Радіостанція «Радіо ЄС. Європейська станція» та Інтернет-видання «Європейська правда». Свої твори конкурсанти розміщували в соціальних мережах «Фейсбук» та «Твіттер». Текст Світлани було відзначено як найліпший. Разом зі Світланою ще одним переможцем проекту стала журналістка з міста Енергодар Запорізької області Анна Скороспєлова. За перемогу в проекті Світлана і Анна отримали можливість поїхати до Брюсселю, відвідати Європарламент та інші європейські інституції. Враженнями від поїздки Світлана ділиться у інтерв'ю Ніні Головченко.

Запис програми "Сім’я – фортеця моя":

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1414488

 Нещодавно на Львівському форумі була представлена нова книжка казок Віталії Савченко «Сім’я Чарівників», що побачила світ в Київському видавництві «Український пріоритет».

В книзі представлені - казкова повість «Подорож у країну казок», та ще три казки «Сім’я Чарівників», «З життя чарівників» та «Чарівні прутики».

Книга вже встигла побувати на першому книжковому ярмарку в м. Калуш, в школах та дитячих садках, де її радо приймали юні читачі м. Івано-Франківськ та м. Тисмениця.

* * *
Усе-таки все так і заплелося:
З косметики – дрібниці на лиці,
І шкіру не тягають фахівці,
І лак не заплямовує волосся.
Ацтеки ж не питалися та інки,
Коли нарешті зробиш манікюр,
А зводили першопрестольний мур
На честь облагородженої жінки
Із рисами прадавньої природи.
Вона у власній справжності жива,
Бо заспокоює, як сон-трава,
Нервовий шал ребрендингу та моди.
А тіла шпаклювання чи ремонти
Фактурних брів та витончених вій
Згинаються. Бо вищість – у живій

До 25-річчя незалежності України часопис подає поезії Павла Тичини, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Леоніда Глібова, Петра Засенка, Миколи Ткача, Надії Данилевської та Миколи Адаменка, а також велику добірку Дмитра Іванова — до 70-ліття поета, вірші Анатолія Гризуна, Володимира Литвина, Любові Матузок та Михайла Середи.

Проза представлена уривком з роману Михайла Слабошпицького, оповіданнями Михася Ткача, Олександра Забарного, і Юрія Бондаренка, перекладами з Анатолія Боровського (з білоруської), Галімкаіра Мутанова (з казахської) і Зіфріда Ленца (з німецької).

У публіцистичній рубриці публікуються «Воєнні нотатки» Сергія Карпенка.

У літературознавчих студіях часопис друкує статті Тамари Демченко та Олександра Мисюри «Перший чернігівський самостійник» (до 180-річчя від дня народження Олександра Кониського), Володимира Кузьменка «За рядками листів Василя Чухліба» та роздуми Тамари Марченко «Погляд з юності» (про творчість Володимира Сапона).