На обкладинці — картина Йосипа Бокшая «Дівчата на полонині», 1933

Неповторні скарби рідної Новоселиці у спадок передала молодим.

Ой, упало веретенце, подай ми, Іванку,
Я ти шапку закосичу барвінком ізранку…

Цю коломийку люди захоплено співали в її селі.

Виросла в Новоселиці на Тячівщині. Їй виповнився рочок, коли помер батько Юрій Проданець. І зосталася вдова Ганна Степанівна з п’ятьма донечками на руках. Потім була місцева семирічка, вечірня школа робітничої молоді. Робота на Тересвянському заводі. Рано пішла під вінець з Михайлом Драгуном, визнаним молодим будівельником у селі та навколишній місцевості. Удвох виростили синів Володимира та Михайла. У дружню сімю прийняли невісток Поліну та Тетяну. Сімейне життя скрасили шестеро внуків. У зрілому віці – мала 54 роки, коли почала писати. З 2009 до 2017-го видала 14 різножанрових літературно-художніх видань.

Кілька місяців тому 62-річна письменниця у Виноградові започаткувала районний конкурс учнівської творчості імені Юлії Драгун. І ось нова приємна новина: напередодні свята Івана Купала в Ужгородському видавництві «Патент» вийшла 15 – та книга визнаної авторки, поетеси-піснярки, самобутнього прозаїка та драматурга Юлії Юріївни Драгун «Ой віночку з барвіночку: звичаї та обряди, коломийки Карпат».

Протягом останніх двох тижнів організатори фестивалю «Де кіно. Епізод 2» отримали десятки звернень з проханням продовжити термін прийому робіт. Тож вирішили подовжити подачу ще на два тижні, до 30 липня.

Щоб взяти участь у фестивалі, потрібно зареєструватись на офіційному сайті «Де кіно. Епізод 2» і за спеціальною формою надіслати конкурсну роботу. Учасником може стати кожен громадянин України, якому вже виповнилось 18 років. Нагадаємо, хронометрах роботи не може перевищувати 7 хв. Роботи приймаються у п’яти нетипових номінаціях: «Фільм на мобільний телефон», «Вебізод», «Драма», «Комедія», «Жахи».

Журі фестивалю «Де кіно» звертатимуть особливу увагу на оригінальність ідеї, якість виконання і потенціал автора.

Фінал фестивалю відбудеться 22-23 вересня у Києві. В програмі очікуються майстер-класи відомих українських і світових діячів, кіноперегляди, фуд-корти та розваги для дорослих і дітей.

У журналі № 2 (78) 2017 представлено поетичні добірки Володимира Гільчука, Світлани Ілляшенко. Ірини Карпенко, Ігоря Фарини, Петра Остап’юка, Володимира Сенцовського, Любові Матузок та В’ячеслава Щербача.

Вікно у світ шанувальників прози відкривається циклом новел Володимира Сапона «Пшениця на Хрещатику», оповіданнями Тетяни Сидоренко «Про що мовчала стара світлина», Михася Ткача «Мандри Мишка» та «Переляк від рудого кота», Володимира Фриза «Галицька Каліфорнія», Віталія Леуса «Катамаран», Леоніда Луцюка «Танго галактик», Леоніда Кнорозка «Життя стариці Десни».

У розділі «Літературознавство» читачі дізнаються про есе Володимира Кузьменка «Українська русистика сьогодні: від реалій до ідеалу» і наукову статтю Тетяни Дзюби «Катастрофізм  художнього простору оповідання Роллана Сейсенбаєва «День, коли обвалився світ». 70-річчю професора Ніжинського університету Олександра Ковальчука присвячена стаття Оксани Капленко. Подається дослідження Зігріда Ріхтера «Гоголь і католицька церква» у перекладі з німецької Анатолія Роліка.

ПРЕМ’ЄРА! Напередодні свого 25-річчя вокальна формація презентує ще один сингл із нового альбому «Лети…» - пісню «Запроси мене у сни».

«Запроси мене у сни» - не просто ще одна композиція легендарного маестро Володимира Івасюка у репертуарі «Піккардійської Терції», це ще один сингл, що увійде до 15-го альбому вокальної формації «Лети…», реліз якого заплановано на вересень 2017 р. Восени «піккардійці» святкуватимуть своє 25-річчя.

(Про книгу Еліни Заржицької «Про маленького метелика»)

Для дітей треба писати набагато краще, ніж для дорослих. Не дивитися на малюків зверху донизу, а бачити світ їхніми очима. Письменниці це вдається. І ще. Не знаю як кому, але я вважаю, що написати казку набагато важче, ніж роман.

“Про маленького метелика” – це збірка казок. Крім тієї, що дала назву книжечці, сюди увійшли “Як горобець легкого щастя шукав”, “Як ящірка пожадливого півника провчила”, “Про маму-лисицю та її вовченят” і “Як вуж намагався гадюкою стати”.

Кожна казочка розв’язує якусь дорослу проблему. Але дітям треба вже зараз бути готовими до життя. Звичайно, у казці Добро перемагає Зло, хоча в житті не завжди так буває. Проте оптимізм казки завжди бере гору і заряджає дитину на позитив.

«Можна скільки завгодно носитися по світу і відвідувати всякі міста, але головне - відправитися потім туди, де в тебе буде можливість згадати ту купу речей, які ти побачив. Ти ніде не побуваєш по-справжньому, поки не повернешся додому»

Террі Пратчетт

Цього року побачила світ книга молодої авторки – Марії Карп’юк «Дорога додому». Марія – переможниця багатьох літературних конкурсів, за фахом філолог української мови і педагог, що позначилося на її творчості. Книжка стала дебютною й у ній вміщено однойменну повість та оповідання. «Дорогу додому» видано за програмою «Перша книжка автора», яку вже кілька років поспіль проводить КМДА. Яскрава авторська обкладинка, ілюстрації, у змісті відразу кидаються у вічі назви «Солдатику», «Мамуня з помпоном», «Модна Ліза», здається, що ці оповідання написані для дітей. Але багатий стильовий арсенал дає письменниці можливість торкатися будь-яких тем. Коли починаєш читати, одразу відчуваєш філософічність та оригінальність написання. Твори захоплюють і зачаровують, і ти не можеш заснути й відірватися від книги до самого кінця.

Запрошуємо ознайомитися з електронною версією роману Анни Шпилевської «Лірник». Придбати паперову книгу можна у львівській книгарні «Книжковий дворик», що по вулиці Винниченка, 4 та у автора (для цього необхідно написати на е-майл: anna.shpilevska@gmail.com).

Публікуємо, за згодою автора, електронну версію роману Анни Шпилевської «Лірник», а також рецензію на цей твір від письменниці Тали Владмирової.

ЛІРНИК

На чарівника-лірника Северина із забутого гуцульського хутора накладено страшну спокуту. Він здатен рятувати людей та бачити їх наскрізь, домовлятися із силами природи, може змінювати прадавніми чарами світ на краще та грати на диво-лірі, що сміється й плаче в його руках і не визнає чужих. Але нащо йому дар, якщо він не годен порятувати тих, кого любить? Якщо змушений доживати вік сліпим калікою, а лихі думки підводять старого до краю прірви та змушують зробити останній в його житті крок.

Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»

запрошує

13 липня 2017 року о 18:00

на відкриття виставки

живопису на склі Анастасії Рак (1922 – 2014)

«З янголом у човні»

13 липня о 18:00 у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбудеться відкриття виставки живопису на склі Анастасії Рак «З янголом у човні», присвяченої 95-річчю від дня народження художниці. Під час відкриття звучатимуть українські народні пісні Полтавщини у виконанні фольклорного гурту.

8-го липня в м. Дніпрі фінішував літературний конкурс «Літературна надія Дніпра – 2017». Організатором конкурсу як завжди виступила Дніпровська Центральна міська бібліотека за підтримки управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та сайту Gorod.dp.ua

Нагоду проявити свій творчий хист в цьому насправді цікавому конкурсі мали письменники до 40-ка років, які своїм життєвим шляхом або творчістю пов'язані з містом Дніпром. Конкурсантам було запропоновано три номінації: “Поезія”, “Проза” та “Гумор” з можливістю взяти участь хоч у всіх трьох.

Конкурс ще раз довів, що нинішня молода генерація обдарована та перспективна. Хлопці й дівчата спроможні на твори високого гатунку. Вони пишуть яскраво, розкуто і водночас, прислухаючись до внутрішньої цензури. З понад сотні учасників зі східної, західної та центральної України поважне журі відібрало 26 фіналістів. За умовами конкурсу фіналісти мали надати додаткові доробки для остаточного визначення переможців. І тут вже мали значення не тільки майстерність пера, а й уміння скомпонувати творчий доробок з урахуванням двох турів. Такі дещо  не стандартні умови дозволили якнайповніше  розкрити нинішній потенціал кожного конкурсанта.