30 серпня 2017 • 17:00 • Національний музей літератури України • вул. Богдана Хмельницького, 11

В рамках музейних сезонних поетичних вечорів «Поезія з присмаком кави» 30 серпня в Національному музеї літератури України відбудеться творчий вечір поетеси, журналістки Вікторії  Рутковської. Учасниками заходу будуть поетеса Тетяна Череп-Пероганич,  народна артистка України Світлана Мирвода та лауреати  всеукраїнських конкурсів Ганна Ярмолюк та Ганна Маковська.

Рутковська Вікторія Борисівна народилася в Києві в родині гуманітаріїв (батько був філософом-соціологом, журналістом; мати – педагог, народознавець, журналіст). Вікторія закінчила Київський державний інститут культури імені О.Корнійчука, другу спеціальність – соціальний психолог – отримала в Київському педагогічному університеті імені Б.Грінченка.

Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує знаних письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 53-х держав світу, визначила нових нагороджених міжнародною медаллю Олександра Довженка.

Це – видатний український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, головний редактор щомісячника «Отчий поріг» Чернігівського земляцтва у Києві Леонід Горлач, знаний поет і перекладач, головний редактор журналу «Новая Немига литературная», лауреат Національної літературної премії Білорусі і багатьох міжнародних премій Анатолій Аврутін (Білорусь, м. Мінськ), відома білоруська і українська письменниця, публіцист, журналіст, педагог Лілія Бондаревич-Черненко (м. Прилуки, Чернігівщина) та меценат із смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл. Олександр Сенчик.

Щиро вітаємо нагороджених!

Сергій Дзюба,
президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України

Відомі українські письменники та журналісти Тетяна і Сергій Дзюби стали днями переможцями загальнаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (талановиті чернігівці посіли перше місце). Їх відзначено за ошатну книжку віршів болгарською та українською мовами «На сріблястій долоні вічності», яка успішно вийшла в Болгарії. Поезії українців – Тетяни і Сергія – переклав відомий болгарський поет Димитр Христов (редактор та консультант – Анна Багряна, рецензент збірки – голова Спілки болгарських письменників Боян Ангелов, – ця дійсно неординарна книжка побачила світ у його видавництві «Богіанна»). До речі, нещодавно, в серпні, Сергій і Тетяна Дзюби здійснили цікаву творчу поїздку до Польщі, Німеччини та Чехії (вони побували в Кракові, Дрездені і Празі), відвідавши й гостинний Львів, одне зі своїх найулюбленіших міст.

 Лесі Мудрак присвячується:

Замовчена!
Вишукує слова,
мов з літер
іншомовної
абетки...
Та їх в обміннику
купили конкурентки
хвилину як...

Чи Богу данина?!
Закохана!
В лаванди фіолет
медів схиляє
запашні
секрети...
А сором яблук,
зірваних померти,
хвости самотніх
страчують
комет.

Цей спиок укладений Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва.

Класика для дітей

1. Білоус Дмитро. Диво калинове.
2. Близнець Віктор. Земля світлячків.
3. Васильченко Степан. Приблуда.
4. Винниченко Володимир. Федько-халамидник. Кумедія з Костем.
5. Вінграновський Микола. Сіроманець.
6. Гуцало Євген. Лелеченя.
7. Костенко Ліна. Бузиновий цар.
8. Королів-Старий Василь. Нечиста сила. Хуха-Моховинка. Потерчата.
9. Костецький Анатолій. Суперклей Христофора Тюлькіна.
10. Коцюбинський Михайло. Ялинка. Харитя. Маленький грішник.
11. Лепкий Богдан. Казка мойого життя.
12. Леся Українка. Біда навчить.
13. Нестайко Всеволод. Незвичайні пригоди у лісовій школі. В Країні Сонячних Зайчиків. Тореадори з Васюківки.
14. Павличко Дмитро. Золоторогий олень.
15. Пчілка Олена. Сосонка. Рафаелеві янголята.
16. Франко Іван. Коли ще звірі говорили. Лис Микита. Малий Мирон. Красне писання. Олівець.
17. Шевчук Валерій. Панна квітів: казки.

До картини Цезарiя Ганушкевича "Чорнобривці"

Повновидих чорнобривців дивина -
Теплі сонця посміхнулись з полотна!
Задивилась та не добираю слів -
Тихий гомін, тихий шепіт, тихий спів.

Я до кожного торкнуся - без жалю.
Жаром полум'я долоні обпалю.
Стане гаряче у серці з тих горінь -
Впав у очі світ ранкової зорі.

Мама вбрала підвіконня і столи -
Чорнобривці дружньо в хаті зацвіли.
Із далеких, вдивовиж казкових снів -
Тихий гомін, тихий шепіт, тихий спів.

Віра Свистун

Уявіть собі дідуся. Звичайного такого дідуся: із пишною бородою, в домашніх капцях, в оточенні домашніх улюбленців. Кожного ранку він робить зарядку, чистить зуби і, як кожен із нас, має багато милих недоліків:  часом лінується, не проти поспати зайву годинку і дуже, дуже (ДУЖЕ!) довго збирається... Уявили?

Ось такий от він – наш Дід Мороз. І якби не його кохана Бабуся і улюблена Онучка - ще не відомо, чи отримали б діти по всьому світу свої законні подаруночки на Новий рік! Адже треба стільки всього зробити: оленів нагодувати, листи від дітей перечитати, списки подарунків скласти, все спакувати, до саней завантажити, помилки в адресах виправити ... Але не хвилюйтеся - у Бабусі Мороз все під контролем!

Це казка про сімейні цінності, про взаємну підтримку, про те, що не треба бути ідеальним, для того, щоб тебе любили. І не обов’язково бути чарівником, щоб творити дива. Адже ця сила – всередині кожного з нас.

24 та 25 серпня 2017 • 14:00-16:00 • Музей Івана Гончара  (Лаврська, 19) 

24 та 25 серпня Музей Івана Гончара запрошує на авторську лекцію-екскурсію «Вниз сходами, що ведуть вгору» та майстер-клас із розпису на склі від куратора проекту «З янголом у човні», старшого наукового співробітника Музею та художника Володимира Рака.

Головним лейтмотивом лекції стане український ренесанс. Говоритимуть про особливості розвитку української народної культури та образ людини в мистецтві ХХ століття, базові цінності народної естетики, пластичну мову та її зміст.

Лекція та майстер-клас відбудуться в святковій атмосфері ярмарку народного мистецтва з нагоди святкування річниці Незалежності України. Відвідування лекції за вхідним квитком до музею.

Вартість майстер-класу – 100 грн. (у ціну включені всі необхідні матеріали).

Участі у майстер-класі за попередню реєстрацією – goo.gl/3J5Hkw

Валентина Попелюшка, письменниця:

Щойно дочитала роман Олександри Малаш «Любові багато не буває». Перше враження, перше, що хочеться сказати, закривши книгу: такі твори – немов ковток чистого повітря. Життя! Воно у кожного таке по-своєму і складне, і прекрасне. Хтось бореться зі спокусами, з бурхливою течією, а хтось віддається на волю випадку – куди хвиля винесе.

Бути щасливим, як і вміти любити – то не подарунок долі, а кропітка повсякденна праця. Так, я не обмовилася – любові можна навчитися, любов можна виплекати, як квітку, приречену на загибель, якщо цього дуже захотіти. Ось тільки вчора я читала публікацію Лесі Коковської-Романчук (лікар, письменниця з Тернополя) про примхливу квітку бегонію, яку їй подарували і яка згодом почала гинути в горщику на вікні. Порада фахового флориста виявилася невтішною: «Відпусти, бо саме цей сорт бегонії вирощують винятково для продажу. Вони не придатні для життя». Та хіба ж лікар так легко «відпустить» хворого. Пообламувавши рештки заквітчаних гілочок, господиня поставила одну у склянку з водою, а потім, як людині, сказала квітці, що гинула в горщику: «У тебе є два варіанти»… Які – здогадаєтеся самі. Але згодом і гілочка у воді пустила корені, і у вазоні квітка пустила нові ЖИВІ гілочки. Перемогло життя, бо квіти, як і люди відчувають, що вони потрібні, що комусь не байдуже, загине чи розцвіте.