Жінка-УКРАЇНКА

За своє життя я перечитав немало цікавої щоденникової прози. Свого часу найбільшим відкриттям стали щоденники Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Пилипа Орлика, Леонардо да Вінчі, Едмона де Гонкура, Марини Цвєтаєвої, Михайла Пришвіна, Івана Буніна, Андрія Тарковського, Костя Москальця… Із задоволенням читаю щороку такі проникливі, непересічні щоденники колеги з Тернополя – Петра Сороки. Це – вже чудова традиція! Та й у вражаючих романах Шевченківського лауреата Василя Слапчука – немало автобіографічного, пережитого автором.

І ось тепер – такий цілющий бальзам на зболене серце: тримаю в руках ошатний, теплий, із любов’ю виданий томик денників Володимира Сапона «Чубарейко небо оре» (видавництво «Десна Поліграф», 224 с.), і щиро радію, адже є де порозкошувати очима, бо це – справжнє, високе письмо, яке гріє душу.

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського запрошує до співпраці літераторів, видавців, організаторів творчих проектів.

Здавна чернігівська садиба М. Коцюбинського гостинно збирала у себе усіх тих, кому до душі творча і громадська праця. І ця традиція, започаткована видатним українським письменником, незмінно продовжується і за часів існування музею.

Якщо ви давно прагнули завітати до старовинного Чернігова аби познайомити публіку зі своїми творами, виданнями, проектами, плануєте проведення цікавого заходу і шукаєте зручну локацію для його проведення, тоді вам варто завітати саме до нашого музею.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ до Міністра культури України Євгена Миколайовича Нищука від письменників, бібліотекарів, науковців, освітян, журналістів, громадських діячів та активістів

Відомі громадські діячі, освітяни, бібліотекарі, письменники, журналісти, науковці та активісти звертають Вашу увагу, шановний Міністре, на кричущий факт продажу бібліотеки № 2 в місті Марганець Дніпропетровської області.

Намарне нагадувати, що бібліотеки у сьогоденні – це дієві центри просвітництва, і чи не єдині! на місцях культурно-освітні майданчики об’єднання місцевої громади. Однак, тривожна інформація, що надходить до нас із ЗМІ, сигналізує про можливий злочин, коли у місцевої громади без публічного обговорення забирають можливість читати і контактувати з світовим культурним надбанням через спеціалізований інтернет-центр: «20 листопада 2016 року мер міста Марганець Олена Жадько, яка представляє "Опозиційний блок", винесла питання продажу будівлі бібліотеки №2 на голосування, і більшість депутатів Марганецької міської ради проголосувала за її закриття. На тій же сесії мер міста і 18 депутатів проголосували за підвищення собі заробітної плати удвічі та виписали новорічну премію в розмірі 100% від зарплати».

Ігор Павлюк

Люлі, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.
(із української народної пісні)

(Люліч Валентина. ЗАparolЕНІ: Поезії. – Рівне: 
Видавництво «Письменницька робітня «Оповідач», 2016. – 96 с.)

Останнім часом з’являється все більшає книг із назвами на кшталт «Поза зоною», «Інший простір», «Блокпост», які означують, символізують якусь просторово-часову забарикадованість, утечу в себе, втечу від себе у потойбічний чи просто віртуальний світ.
Тому «ЗАparolЕНІ» пані Валентини із колисково-пісенним, фольклорним прізвищем «Люліч» у психосоціальному, екзистенційному мейнстрімі.
Це не добре і не погано.
Це просто факт, ілюстрація запароленого культурно-інформаційного часопростору.
Я би розділив книгу на три блоки, хоча сама авторка візуально її не диференціювала: поезія про Все і про кохання, експериментальна поезія, патріотичні вірші.
Мені найбільше імпонує перший умовний блок.
Футуристичні експерименти під а’ля Семенко чи Маяковського з його «сходинкою»:

Вже найближчої суботи, 24 грудня, творчі особистості зберуться в Київському Будинку Книги, аби написати новорічну історію.

Докладніше про це у розмові з письменницею, однією з організаторів заходу, Оксаною Самарою:

Оксано, днями у Фейсбуці Вами створено подію з досить таки інтригуючою назвою : «Приречені на успіх: пишемо новорічну історію». Що це за проект, в чому його основна мета і хто автор такої літературно-передноворічної ідеї?

«Приречені на успіх: пишемо новорічну історію» це захід, який проводить літклуб «Свіча-до-слова». Загалом літклуб існує із 2003 року, але час від часу він занепадав і відроджувався знову в різних форматах. За ці роки ми пройшли розвиток від звичайної літературної студії при університеті імені Тараса Шевченка через організацію публічних заходів, запрошення письменників до нинішнього формату, коли кожна наша зустріч присвячена якійсь актуальній для письменників темі. Наприклад, минула зустріч стосувалася написання синопсисів, які все частіше входять до списку вимог видавництв до автора. Мета нинішньої зустрічі – розібрати, в чому секрет успіху новорічних та різдвяних історій – романів, оповідань, фільмів, пісень, віршів. Коли ми розуміємо, чим вирізняється успішна новорічна історія, набагато легше її створити і потім оприлюднити.