Творців художнього слова запрошують до участі у IV-му міжнародному поетичному конкурсі "Чатує в століттях Чернеча Гора".

Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі  ліричного віршу «Мій рідний край» і полягае у художньому втіленні краси рідного села, міста України та осмислення ролі «малої батьківщини» у становленні людини.

Докладно-на сайті:http://zeitglas.io.ua/s1684912/ogolosheno_iv-y_mijnarodniy_poetichniy_konkurs_chatu_v_stolittyah_chernecha_gora

Хай  всім  щастить!
 

Сл. та муз., гітара та вокал Ігор Роман (гурт "Fata Morgana"). Клавіши та бек-вокал Живосил Лютий. Бас, запис та зведення Григорій Лук'яненко (гурт "Рутенія"). Оператор Кіріл Інко. Організатор з'йомки Олександр Кривенко. Монтаж Макар Андрєєв. 2015 рік. 5 хв. 14 сек.

Відгук  на книгу  Тетяни  Іванчук  «Там, де небо землю обняло», Київ, 2015 р.,  (135 стор.)

«Я виношую в серці слова, як  дитину виношує мати»  -  ці  рядки  з вірша  Тетяни Іванчук містять два  найважливіші  слова, що характеризують і творчість, і особистість поетеси. Поезія Тетянина  щедра на кольори, настрої, тонкі  відчуття – вона « малює» свої вірші, як картини, влучними, яскравими, живими  словами. І основні з них, як на мене, це,  власне, «слово»  і «мати». Вірніше, «мати» - на першому місці. Бо те саме   «слово»  вона  народжує, як мати  дитину, а тоді відриває від свого серця і відпускає у світ широкий,  до людей.

«Вони віддали своє життя за нас. Вічна слава Героям Небесної Сотні Майдану!

Серед загиблих — такі молоді, красиві, юні, а ще — старші, але такі само відважні й мудрі… Чому вони загинули? Хто найняв снайпера, і не одного?

І найважливіше: навіщо снайперові вбивати? Чому не стріляв, щоб налякати?

Шукаю відповідь і не знаходжу. Підступність і зрада проти свого народу — де її корені і витоки?

Думати про це, аналізувати і докопуватися до істини — означає не бути байдужим».

Любов Гонтарук, із книги «Лицарі звитяги».

Книжка «ГЕРБ-АРІЙ», що вийшла в київському видавництві «Золоті ворота», — приємна і дещо несподівана зустріч з Любов'ю Гонтарук, автором понад тридцяти книг, яка пробує себе  в новому і дуже цікавому жанрі.

Легкі й ненав'язливі зернини слова, ліричні мініатюри і думки наодинці зігрівають душу, спонукають до роздумів і збагачують особистість.

Слово Любові Гонтарук емоційно витримане і глибинне. Читачу пропонуються чисті злитки філософії і поезії, їхня гармонія й світлоо, запах і безпосередність, жива енеогія та розум.

Роздумами про Форум видавців у Львові ділиться народний депутат України Оксана Продан. Оригінал публікації російською тут.

«У ці дні у Львові відбувся Форум видавців. 22-й за рахунком і один з найбільш знакових в історії цього заходу. 

Чому? У країні війна, девальвація гривні, величезна інфляція. Складнощі на кожному кроці, і це на додачу до того, що держава протягом 24 років мало чим підтримувало українське книговидання. 

Приводів для оптимізму небагато. Але що ми побачили на Форумі видавців?

5000 книжкових новинок, близько 900 учасників з 22-х країн і кілька десятків тисяч розумних, активних людей, які хочуть йти вперед і змінювати своє життя на краще. Всупереч усім труднощам і тим обставинам, в яких зараз живе країна. Всупереч зниженню купівельної спроможності, інфляції і всім зрадам.

Коли спілкувалася з авторами книг, гостями Форуму, ніхто з них не скаржився на життя, навпаки, багато хто ділився планами. Те ж саме було до і після публічних читань, я читала книгу Марії Матіос «Приватний щоденник. Майдан. Війна».

А тепер давайте уявимо, на що здатні ці люди, якщо в країні будуть створені умови для української книги?

Вручення відбулося сьогодні на батьківщині Дмитра Луценка в селі Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині.

На святі вже традиційно були присутні дружина знаменитого поета-пісняра Тамара Луценко та їхній син Сергій Дмитрович. Премію вручила Любов Білаш від Українського Фонду культури, за сприяння якого проводиться конкурс.

Літературно-мистецька премія імені Дмитра Луценка «Осіннє золото» присвоюється  за популяризацію музично-пісенного мистецтва. Її удостоюються співаки, композитори, поети-піснярі та журналісти, що популяризують музично-пісенне мистецтво України.

Маркіян Свято щиро дарує свій талант Україні. Він, як ніхто, гідний цієї почесної премії, адже любов до української пісні і слово — назавжди в його серці!

Під час традиційного щорічного Форуму видавців у Львові відбулася презентація книги «Метелики в крижаних панцирах» подільської письменниці Оксани Радушинської. Це двадцять четверта книга в письменницькому набутку авторки і друга – у співпраці з «Видавництвом Старого Лева».

З анотації: повість про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритись світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність.

Оксано, яка цільова аудиторія твоєї повісті?

Твір адресовано підлітковій аудиторії.  Проте він стане в пригоді також батькам, бо ж найчастіше саме з ними, найріднішими людьми, не можуть знайти спільної мови діти, котрі починають швидко дорослішати. Разом із тим, соціальна спрямованість твору буде цікавою читачам різного віку, котрі не байдужі до чужих проблем, як і для тих, владні рішень котрих (!) можуть посприяти поліпшенню ситуації, що існує в Україні в площині доступу інвалідів-візочників до місць громадського користування.

Попри всі труднощі життєві наш народ такий багатий непересічними талантами. Яскравим доказом цього є справді чесний, благородний, до нестями працелюбний Іван Васильович Хланта. Енергії, запалу і натхненню цього 74 річного чоловіка справді подивуєшся і порадієш.

Майже піввіку у своїх руках літератор впевнено і надійно триває перо. Вдома його ніколи не застанеш. Від села прямує до села. Щоб вчасно почути, записати і зібрати уже ледь вловимий відгомін віків і в золоту покласти скарбничку народну. Щоб жодна пісня, переказ, легенда, приповідка, колядка, вертепне дійство, народна звичаєвість та обряд не забулися, не загубилися у минулому, а були збережені і сама вічність пригорнула їх до себе, стоголосим відлунням подивувала прийдешні покоління торжеством самого життя, виразності його співочої української душі, запалом темпераменту, натхненням, мудрості, дотепності, влучності слова, жаги до усього прекрасного, що нас оточує, дивує та радує щодня.

Благодійна творча зустріч з поетесою Наталкою Хвацькою в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська

Ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради радо чекали на творчу зустріч з поетесою, членом Конгресу літераторів України, лауреатом обласних і міських літературних премій Наталкою Демідовою (Хвацькою), яка відбулася в серпні 2015 р.

Перша зустріч була хвилюючою і для поетеси, і для ветеранів. Струнка приваблива молода жіночка достойно провела свій найперший творчий вечір з ветеранами.