За кілька діб Новий рік ступить на поріг кожної української оселі. І сьогодні уже відчувається Новорічна метушня. Та найбільш відчутною та галасливою її помічають педагоги у дитячих закладах, бо наближаться найулюбленіше Новорічне свято.

Вчителі та вихователі щоденно звертаються за порадами: як організувати та провести свято з учнями та вихованцями, як прикрасити приміщення та ялинку, яку найкраще зробити з дітьми поробку, якою б вони могли привітати своїх рідних із Новим 2016 роком.

До 65-річчя Олександра САМІЙЛЕНКА

Ніколи не забудеться той страшний липневий день 1977 року, коли в Рудці мене відшукала телеграма від голови нещодавно створеної обласної організації Спілки письменників України Станіслава Реп’яха: не стало Сашка Самійленка… Як і не забуваються, ось уже майже сорок років, його глибокі очі, в яких завжди було більше зажури, ніж радості… У понеділок ми ховали Олександра Самійленка. Було йому тільки 27 років.

Відбулося святкове зібрання літературної студії «Горлиця» Університету «УКРАЇНА». 

Гостею студійців цього разу була цікава, ерудована, оптимістична письменниця, перекладач, науковець і культоролог Оксана Самара, яка за півгодини встигла поділитися зі студентами і своєю любов’ю до мавпочок, і цікавими розповідями про відьом, і, що головне, досвідом перекладацької та письменницької діяльності, почитати поезії.

Валентина Карпенко – дивовижна жінка! Розумна, шляхетна, мужня. Ось таке поєднання жіночності та сильного, харизматичного характеру. Не даремно її називають парафіївською Маргарет Тетчер! Вона завжди чітко знає, що робить і не збивається на манівці. Спілкується просто, відверто, тож говорити з такою людиною, справді, приємно. А ще Валентина Федорівна – сестра відомого громадського діяча, члена Національної спілки письменників України Віталія Шевченка. Нещодавно її земляки дружно обрали Валентину Карпенко Парафіївським селищним головою об’єднаної територіальної громади.

– Валентино Федорівно, щиро вітаємо вас із перемогою на виборах! Це вже вкотре люди висловлюють вам таку довіру?

У суботу, 19 грудня, о 12:30 в рамках Різдвяного Арсеналу відбудеться перша кіно-літературна презентація української казки про Казка про перемогу світла над темними силами

У презентації візьмуть участь: актори Анна Кошмал, Остап Ступка, Володимир Горянський; режисер Олександр Ітигілов; продюсер Роман Клімпуш (компанія «Євромедіа»); воїн, письменник, сценарист, автор книги Сергій Ухачевський; сценарист і креативний продюсер фільму Сергій Гаврилюк; видавець Петро Мацкевич (видавництво «Кальварія»). На гостину завітають і темні сили: справжні песиголовці, вовкулаки та повітрулі.

Надзвичайно інформаційно насичена і смілива презентація. Варто уважно подивитися від першої до останньої хвилини. 

Осінь принесла новину про вихід у світ нової книги Лариси Омельченко, під назвою "Парубоча колискова" (Дніпропетровськ, 2015). Це четверта збірка авторки, цього разу наповнена творами громадянського спрямування.

Ось як пише сама авторка - в анотації до книги: "Ця збірка - про захисників нашої Вітчизни, які боронять її честь і свободу: будь то захист України на східних рубужах, чи на Майданах 2013-2014 років, чи в зоні Чорнобиля... Є тут і гострі вірші - про оброну мови, рідного слова. В деяких текстах автор досліджує природу співвітчизників, що так і не відчули потреби берегти й любити Україну: вони готові впустити у свій дім сусідню державу-агресорку... Вірші про щире бажання кохати і бути щасливим - це теж невід'ємна частина "Парубочої колискової"!"

Слапчук Василь. Та сама курява дороги. Роман. – К..: Український пріоритет, 2013. – 400 с.

Трохи шкодую, що читала новий роман Василя Слапчука без олівця в руці й не підкреслювала всі ті цитати, авторські сентенції та дотепи, які мені сподобалися і якими просто рясніє ця книга. Власне, як і всі попередні книги автора, які я мала щастя прочитати. Такими речами завжди хочеться поділитися з іншими.      

Як на мене, Василь Слапчук – взагалі особливе явище в українській літературі. Письменик-воїн і письменник-філософ в одній особі. За його плечима великий досвід – як життєвий, так і духовний, хоча насправді другий рідко з’являється без першого. Прозріння до людини найчастіше приходить саме після певних, пережитих не з книжок, потрясінь. Для Василя Слапчука цим потрясінням стала війна в Афганістані, у якій він змушений був брати участь і яка кардинально змінила його світогляд, а, можливо, і все його подальше життя. Напевно, саме тому він уміє писати просто й дотепно про складні, екзистенційні речі і філософствувати над речами простими, приземлено-буденними, а часом і геть непривабливими для звичайного людського ока.

У Володарську-Волинському 15 грудня відбувся благодійний концерт. За рахунок зібраних коштів його організатори прагнуть перед Новим роком привітати дітлахів, чиї батьки-солдати загинули під час неоголошеної війни на Сході України.

Протягом усього концерту глядачів тішили своєю творчістю майстри місцевого будинку культури, а також запрошені поети та танцюристи з Іршанська. Зібрані на мистецькому заході кошти передали капітану 95-ї бригади Валерію Лозовику, який відразу ж пообіцяв, що за ці гроші будуть придбані іменні новорічні подарунки для дітей загиблих бійців. Наразі «дев’яностоп’ятка» в боях втратила майже 130 своїх героїв.