Як я побував у Грузії

Загальновідомо, що посольство тієї чи іншої держави – це її територія. Тобто Посольство Грузії в Україні – це територія Грузії. Нещодавно мені пощастило побувати у грузинському Посольстві, в Києві, – на чудовому святі з нагоди ювілею класика грузинської літератури Акакія Церетелі. Видатного письменника грузини поважають так, як ми, українці, Тараса Шевченка. Власне, свого часу Акакій познайомився з Тарасом, і ця незабутня зустріч справила на нього надзвичайне враження. Все життя Акакій Церетелі з великим пієтетом відгукувався про творчість нашого Кобзаря, щиро шанував і цінував його, взагалі, дуже любив Україну.

До Посольства я завітав на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Міхеїла Уклеби. Справа в тому, що лауреатом нашої міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша став видатний грузинський та український письменник Рауль Чілачава (його відзначено за двотомник прекрасних віршів і перекладів українською мовою «Світло самотньої зірки»). Тож пан Посол і запропонував нагородити Рауля Шалвовича урочисто – на грузинському святі. Тим більше, що презентували в Посольстві нещодавно видану книжку вибраної прози Акакія Церетелі, яку майстерно переклав українською Рауль Чілачава.

Посольство знаходиться неподалік від метро «Університет», в самому центрі Києва, на бульварі Тараса Шевченка, 25. Будинок дуже ошатний, та й зала, де відбувалася імпреза, вразила своєю вишуканістю і красою.

Вів свято особисто Посол Міхеїл Уклеба – розумний, доброзичливий, інтелігентний добродій, безперечно, щирий друг України. Демонструвалися й унікальні кадри з кінострічки про мандрівку Акакія Церетелі – фільм знято в 1912 році!

Проникливо виступали Рауль Чілачава (я вручив йому нагороду від Міжнародної літературно-мистецької Академії України), видавець цієї книги Анетта Антоненко та редактор ювілейної збірки прозових творів Акакія – відомий письменник, перекладач і дипломат Сергій Борщевський. Участь у святі взяли головний редактор газети «Літературна Україна», поет Станіслав Бондаренко, знані перекладачі й дипломати Всеволод Ткаченко та Олександр Божко, професор Михайло Наєнко, інші відомі й шановані люди.

Один із чільних творців грузинської культури та нації Акакій Церетелі (у Грузії його зазвичай називають просто – Акакієм, і всі розуміють, про кого йдеться) народився в 1840 році, а відійшов у вічність – в 1915-му. Він – із князівського роду, однак, за давньою традицією, до шести років мешкав у селянській родині, яку потім із вдячністю згадував усе своє життя. Дружив із Іллею Чавчавадзе – також великим поетом і подвижником.

У своїй багатогранній творчості Акакій Церетелі поєднував неповторну метафоричність із народним світосприйняттям. Він став дуже популярним у народі ще за життя. Геніальний письменник жив скромно, не мав якихось великих статків, все життя багато працював. Дуже високий, під два метри. Черевики – 47-го розміру. В останні роки життя класик важко хворів (розбив параліч), однак мужньо тримався. Зі своєю біблейською бородою виглядав, мов живий бог.

Помер у тому ж будинку, в тому ж ліжку, в якому й народився. Просто неймовірний випадок! Раніше письменник просив не нести на його похороні багато вінків. Тому був лише один вінок із красномовним написом: «Акакію – Грузія». Похований у пантеоні видатних діячів Грузії, де вшановано і його друга – Іллю Чавчавадзе. На могилі класика – єдиний напис: «Акакій».

Дуже вразили і виступи дітей, котрі зворушливо, зі щирою любов’ю читали на цьому святі в Посольстві вірші Акакія Церетелі грузинською та українською мовами. Прозвучала і знаменита пісня «Суліко», написана на вірші Поета, – її також проникливо проспівали діти...

Думаю, якби Акакій знав, що його так вшановуватимуть через 175 років із дня народження в незалежних державах – Грузії та Україні, був би по-справжньому щасливим.

Сергій ДЗЮБАнА ФОТО: