Літературна студія «ГОРЛИЦЯ» − творча спільнота студентів і випускників Університету «Україна», котрі прагнуть розвиватисвої  таланти в царині мистецтва слова.

Метою діяльності літературної студії «Горлиця» є відкриття нових літературних талантів серед студентів Університету «Україна», створення умов для розвитку і поліпшення навичок написання поетичних і прозових текстів, ознайомлення студійців з розмаїттям літературних форм та засобів, підтримка талановитої молоді з числа студентів Університету «Україна».

Історія

Нещодавно побачив світ новий гостросюжетний, захоплюючий роман «Покров» популярної української письменниці Люко Дашвар (справжнє ім’я – Ірина Іванівна Чернова), дія якого відбувається в Києві, на Майдані – під час Революції Гідності, і в нас, на Придесенні, – в XIX столітті та в наші дні.

«Чорної ночі року 1843-го в курильні власного маєтку з вікнами на осінній голий сад конав шістдесятирічний Ярема Дорош – єдиний син славного полкового хорунжого Петра Дороша, хазяїн гайків, млинків, нивок, винокурень, сіл у Козелецькому, Остерському й Ніжинському повітах, двоповерхового кам’яного палацу в Чернігові та викоханої садиби в Дорошівці на Десні. Білорукий, наче зроду шаблі не тримав, кістлявий, дужий – хрипів на турецькій отоманці, устеленій перським килимом, утрачав свідомість, приходив до тями, чіплявся очима за святі лики, нечутно ворушив устами, ніби питав спантеличено: «Уже й час?»…

125-річчя з дня народження нашого геніального земляка – Поета Павла Тичини – чудово й оригінально відзначили в обласній науковій бібліотеці імені В. Короленка. Співробітники бібліотеки підготували літературно-музичну композицію, в якій цікаво та відверто розповіли про невідомого Тичину – про його перше прекрасне кохання, що спочатку окрилило юного поета, а потім стало душевною раною на все життя. Про муки й терзання щирого патріота України, який змушений був увесь час пристосовуватися до жорстокого, лицемірного, несправедливого режиму спотворення дійсності, несвободи, тотальної цензури та приниження людської гідності.

«Зойк сови» – так називається нова книжка відомого українського письменника Михася Ткача, до якої увійшли оповідання про тривожне сьогодення, нелегкий час для нашого народу – новітню війну, яку нав’язала нам Росія на Сході України, про патріотів, їх мужність, і біль матерів. Отож пропонуємо вашій увазі одну з новел, створену за реальними подіями.

Зойк сови

Незбагненним видавалося Іллі те, що з ним трапилося. Бачити себе таким, яким став, який є, відчувати, що твоє тіло не придатне до повноцінного існування, було не з легких випробувань, віртуально складне. Тепер він не увесь, а тільки половина – ні стати у повний зріст, ні зістрибнути з ліжка. Хіба що покотитися, як відомий персонаж з народної казки «Колобок» і то тільки згори. Ця іронія з’являлася у Іллі не раз. Він ніяк не міг змиритися з цим моторошним становищем, принаймні пристосуватися до нього. Час губився десь за стінами палати, плелися чергами думки щодня, а то й безсонними ночами, тужні, докучні, в уяві відтворювалися часом події минулого, повторювалися, доповнювалися – і з цього складалося його життя у шпиталі. І хоч воно народжувалося з пережитої реальності, однак було вже минуле, дещо ілюзійне, уподібнене до кошмарного сну. Йому страшенно не хотілося показуватися таким як є на люди: комплексував, малів, упосліджував себе невиправдано, однак вельми кортіло потрапити додому. Просився –  і лікарі на це зважили.

Захід відбувся минулої суботи в приміщенні Національної спілки письменників України за участі авторів збірника про українські села і міста Галини Литовченко (підтримати письменницю приїхала її рідна тітка, якій 91 рік), Володимира Москвича, Олексія Могиленка, Лариси Омельченко, Валентини Павленко, Петра Паливоди, Юрія Пероганича, Галини Рибачук-Прач, Миколи Рудакова, Юрія Титаріва, Таїсії Цибульської, Тетяни Череп-Пероганич, Віри Шурман.

Модерувала захід редактор і упорядник збірника Любов Сердунич.

Про важливість книги, подібних до якої ще не виходило в незалежній Україні, говорили присутні на заході головний редактор газети «Культура і життя», краєзнавець, письменник Євген Букет,  відомий громадський діяч, голова Українського клубу Роман Кухарук, поетеса Світлана Макаревська, прозаїк і поет Сергій Цушко, доктор педагогічних наук, професор Ганна Онкович, історик, письменник Анатолій Горовий та інші.

"Кавова гуща" -  сл. Лариси Петрової, муз. Леонiда Нечипорука

Нещодавно надійшла сумна звістка – у Києві відійшов у вічність наш земляк, відомий письменник і науковець, талановита й шляхетна Людина – Володимир Ільїн. Поет народився  у 1939 році в Чернігові. Закінчив хіміко-технологічний факультет Київського політехнічного інституту. Працював в Інституті фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України (зав. відділу, доктор хімічних наук, професор), ліквідатор аварії на ЧАЕС. 

Автор збірок лірики «Подстрочники» (2000), «Альтернативы» (2001),  «Мне бы видеть себя Твоими глазами» (2003), «Пуща прекраснодушная» (2005), «Нерозв’язані звуки» (2008), «Пошукові роботи» (2008), «Книга семи расстиший» (2010), «Окремини душі» (2012), «Епідемія самотності» (2012), «Homo Karadagus» (2013), «На майдані Землі» (2014); співавтор перекладів: книжки поезії Папи Івана Павла ІІ «Римський триптих» (з Е. Андрєєвою, 2011) та збірки Ігоря Римарука «Доброе время твоё» (з Н. Бельченко, 2011). 

Проблематика

Українська література (крім, звісно, «святої трійці» Шевченко-Франко-Українка) – це terra incognita для широкого загалу. Через переважно неякісне викладання у школі сучасна молодь залишається байдужою до своєї культури, мови, історії. Головний стереотип про українську літературу -  «нецікаво». Тому її читають лиш вузькі кола інтелектуалів, які люблять читати, та школярі й студенти, які змушені читати. Разом з тим в епоху потужних інтернет-технологій соцмережі та комерційні шоу несподівано додали нового «смаку» текстам української класики. Набирають популярності флеш-моби на теми української літератури, стають хітами сучасні обробки пісень на слова класиків. Попит існує – потрібно тільки знайти можливості, які б сучасно й по-новому відкрили для загалу літературу.

Наразі якісний та системний продукт такого напрямку в Україні відсутній. У фейсбуці знаходимо поодинокі акторські записи. Єдиним літературним проектом такої категорії є хіба що тематична серія відео «Шістдесятники» від «Громадського ТБ».

Вирішення

«Читанка» – це проект нового способу презентації української літератури в інтернет-мережі.

На базі багатопрофільного навчально-виховного закладу «Центр позашкільної роботи № 1» Бабушкінського району міста Дніпропетровськ відбулась презентація мультфільму «Про ліниву ворону».

Мультик створено вихованцями центру – Аріною Ніконовою, Мар’яною Киптілою, Вікторією Зінченко та Олександрою Качуєвською за казкою дніпропетровської письменниці Еліни Заржицької. Малюнки – яскраві й експресивні – виконані в стилі Петриківського та декоративного розпису, притаманних саме нашому регіону.

21 січня цього року у Вінниці вийшла з друку друга збірка поезій Галини Рибачук–Прач «Україно, моя ти доле».

В збірці автор ділиться своїм сприйняттям навколишнього світу. Важливе місце займає патріотично-громадянська лірика. Автор розкриває тему любові до матері та рідного краю.Патріотичні вірші присвячуються захисникам Батьківщини.Також присутня в збірці тема кохання, як невід’ємна частина життя людини.Пейзажна лірика переплітається з лірикою кохання.

Юнiсть хоронять