Я надсилаю порожні рядки –
Вони змістовні тепер як ніколи.
Пусті поля, пусті береги,
Чорнила скапують стиха додолу...

І мліє палець... Нехай не болить!
Лише думки зазнали утоми.
У скронях тисне, в мізках бринить,
Нема ні крапки у мислях, ні коми.

Усе потоком рветься в папір,
І почуття так сіпають душу.
Я хочу довго про все говорить,
Зізнатись в муках своїх я мушу!

Сьогодні, 27 серпня, у Дрогобичі в Народному домі ім. Івана Франка відбулася ІІІ урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка.

«Я радий, що маю змогу знову виступити на дрогобицькій землі, де Іван Франко отримав перші знання, які вивели його в світ», – цими словами розпочав свій виступ голова правління Міжнародного фонду Івана Франка Роланд Франко. Він також процитував слова свого діда: «Скрізь і завжди в мене була одна думка – служити інтересам рідного народу».

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив: «Сьогодні ми говоримо про Івана Франка не лише, як про письменника, публіциста чи Каменяра, ми згадуємо його, як глибокого і широкого вченого, багатогранного вченого. А це означає, що ми потроху обмиваємо постать Франка від ідеологічного та політичного пилу, яким його присипали в радянські часи»

Про те, що «Червоноград читає», а саме таку назву мала перша книжкова толока у місті, тепер знають усі, хто мав можливість взяти участь у заході.

Організатори – ГО «Книжкова толока» (директор Любов Хомчак), Червоноградська міська централізована бібліотечна система (директор Надія Покотило). Співорганізатори -  Червоноградська міська рада і відділ культури за підтримки департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА.

Усіх присутніх на толоці привітала заступник міського голови – Наталія Турко.

Не обійшлося і без спонсорської допомоги людей, яким небайдужа українські культура та духовність.

Головні учасники – автори книжок, видавці і читачі. Їх того дня в парку культури та відпочинку було не мало.

«Це свято книги з легкої руки Люби Хомчак продовжує переможну ходу всією Україною! Активно долучилися й східні терени! А в Червонограді толока вдалася. А яка толока без "Українського пріоритету"?!», – говорить відомий український письменник, видавець Володимир Шовкошитний.

25-26 серпня 2018 року у рідному селі Івана Франка Нагуєвичах відбудеться IV Всеукраїнський поетичний фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів. Дійство проходитиме на території парку та музею генія української нації за сприяння Національної спілки письменників України, Дрогобицької районної ради, Дрогобицької районної державної адміністрації, літературної агенції «Зілля», музею-садиби Івана Франка, громади села.

У неділю, 26-го серпня, поетичний фестиваль органічно увіллється у організований директором музею Богданом Лазораком етнофест, на головній сцені якого поруч із музикантами та фольклорними колективами виступлять члени журі та переможці однієї з найпрестижніших поетичних премій України. Серед членів журі фестивалю – два лауреати Шевченківської премії, а саме Анатолій Кичинський (Херсон) та Петро Мідянка (Закарпаття).

У програмі поетичного фестивалю: екскурсії, читання віршів верхи на коні, поетичні змагання за «підкову Пегаса», презентації книг, виступи дитячих письменників на Галявині казок, автограф-сесії, зустрічі із читачами, нагородження переможців Премією Ордену Карпатських Лицарів, неформальне спілкування біля вогнища, поетичний куліш, книжкова толока.

Ольга Яворська. «Сльоза-живиця». Поезія. – Київ: «Український пріоритет», 2018. – 216 с.

Цю книгу вважаю чудовим подарунком у день народження для себе. Бо так вийшло, що «Сльозу-живицю» отримав у день мого ювілею і, зрозуміло, cпробував упірнути в бентежне чтиво поетичної думки. «На поверхні душі щось бентежне, тривожне і вічне, На поверхні землі буйнотрав’я росте крізь літа». «Сонце недільне, як болю згусток, дощами плаче й диктує вірші». (Ніби й немає чогось надзвичайного  у цих рядках, але вони беруть за душу. Чи не тому, що поетка пише про дороге для кожного з нас: тематичні овиди відкривають почування?)

Назвав би це особливістю поетики бойківчанки. І не єдиною, на щастя. Бо, прочитавши вірші, можна зробити висновок, що у творах вільно почувають себе звірі і птахи, дерева й рослини, зорі і місяць… «О скільки серцю наболітись треба, щоб пролетіти птахом угорі», «А ніч прийшла зорю подарувати», «День помирав, як недобитий лебідь», «Завмерла в розпачі калина»… (Цитат-цікавинок, мабуть, можна відшукати й більше, але оці чотири теж містять чимало поживи для розмислів, коли найбільше думається про густозаселеність поезії й цими образами, співіснування реалій і абстракції, метафорику, сповідальність).

23 серпня, в день Прапора зберуться молоді талановиті митці зі всіх куточків України, аби показати всім-всім, що українська поезія не просто жива, а б'є джерелом з новою силою! Вона розмаїта і багата, різнобічна і емоційна, кожним голосом співає про життя, любов, боротьбу, добро і справедливість, про сенс буття та людські переживання.

На думку куратора заходу Мальви Кржанівської, молода поезія з божою іскрою - це те знамено, котре понесуть в майбутнє попереду нації обдаровані поети сьогодення.

"З рук в руки, зі століття в століття цей стяг майорів на шляху боротьби нашого народу, на шляху до нашої справжньої незалежності й сили", - говорить вона.

Початок о 17:00 в колонній залі КМДА. Вхід вільний.

Серед запрошених послухати молодих поетів - корифеї української літератури, громадські діячі, видавництва та народні артисти України.

З нагоди відзначення Дня Незалежності України запрошуються кияни та гості столиці 17 серпня (п'ятниця)  о 19:00 на відкриття персональної виставки творів живопису Заслуженого діяча мистецтв України, доцента ЛНАМ, художника Ігоря Гавришкевича, яка відбудеться в Національному музеї Тараса Шевченка, що на бульварі Т. Шевченка,12.

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського – яскраве та зворушливе свято: журі міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша нагородило цією престижною відзнакою Марину Василівну Каранду, талановиту, небайдужу добродійку, науковця, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, художнього керівника студентського соціального театру «EX LIBRIS».

Марина Каранда відзначена за значний внесок у розбудову концепції соціального мистецтва засобами аматорського театру, організацію широкої просвітницької, естетико-виховної, інклюзивно-арттерапевтичної, а також –  гастрольної діяльності навчально-реабілітаційними закладами Чернігівщини.

Новела

Небо на заході здавалося йому схожим на пащу акули. Петро, мало не заточившись, іще раз підвів тяжку після вчорашнього голову, прикриту вилиняним  кашкетом. Ні, таки так. Велика хмара, що грізно насувалася, роздвоєним кінцем нагадувала роззявлену пащу акули, котру кремезний чолов’яга з ніби пожованим обличчям бачив лише в кіно. Ще хлопцем, років двадцять тому, коли його крутили в сільському клубі, нині напіврозваленому.

А де акула, там, звісно, й вода. Ото буде тобі, Петре, косовиця, на яку виперла з дому дружина. І добре, що не доведеться нашарпатися косою. Тільки б полив швидше дощ, тоді можна бігцем із лугу до хати.