Мистецький веб-портал

 

Ювілейна «Імпреза по-самчиківськи» відбулася

«Імпреза по-самчиківськи» — щорічний мистецький фестиваль, що набув уже Всеукраїнського та міжнародного статусу. Свято було зініційоване у 2014 році директором музею-садиби Богданом Пажимським, письменницею, громадською діячкою, волонтером Оксаною Радушинською та засновниками мистецького порталу «Жінка-УКРАЇНКА» Юрієм та Тетяною Пероганичами.

За роки на фестивалі виступило чимало знаних народних артистів та митців не тільки з Хмельниччини, а й з багатьох інших регіонів України. Щороку у Самчиках приймають й новачків — поетів, виконавців, музикатів, мистецтвознавців.

Цьогоріч свято особливе, адже ювілей. Тож і сюрпризів було чимало. Як от п’ятикілограмовий коровай від родини Тетяни Череп-Пероганич та Юрія Пероганича. Смачний торт від працівників Державний історико-культурний заповідник «Самчики», виготовлений Оля Дуб.

Два дні презентацій роману грецької письменниці Какії Ксиді в Україні

Ніна Скороход

У Києві та Чернігові  відбулися презентації роману грецької письменниці Какії Ксиді «Подорож у тумані», виданого літературною агенцією «Друге дихання».  Переклад із новогрецької зробила Оксана Терещенко.

Для України Греція залишається найбільш невідомою і загадковою літературною країною. Про грецьку літературу знає кожен освічений українець, але наші знання обмежуються античним періодом. Більшість українських читачів знає епос Гомера  «Іліаду» й «Одіссею», лірику Сапфо, драми Софокла, комедії Арістофана, філософські ідеї Платона, Арістотеля, Сократа, але не знає або майже нічого не знає про сучасну грецьку літературу. Тож роман Какії Ксиді «Подорож у тумані», який у себе на батьківщині пережив три видання, добрий привід познайомитися з літературою сучасної Греції.

Какія Ксиді добре відома на батьківщині.  Вона – лауреатка багатьох національних премій. Найбільшу славу їй принесли романи «У вільному приземленні», «Вітряно» та «Подорож у тумані».

"Соло надірваних струн" від Наталії Хаммоуди

Невдовзі побачить світ книжка Наталії Хаммоуди з епіграфами Марії Дребіт під назвою "Соло надірваних струн".

До першого тому, із запланованого авторкою циклу, увійшла тридцять одна новела про життя та кохання загиблих Героїв АТО зі Львівщини.

Даний проект є літописним і має на меті донести правду сьогодення до сучасників, закарбувати у пам'яті українців згадку про воїнів-патріотів, захисників, які віддали свої життя за цілісність, суверенітет та волю України.

Розповідь вдови із Києва стане містком до наступного тому про Героїв Київщини.

Книжка розрахована на широке коло читачів.  

«І Білокур там Катерина свої картини малювала»…

Ніна Головченко

9 червня 2019 року на батьківщині Народної художниці України Катерини Білокур, на ушанування пам’яті відомої мисткині, у селі Богданівка Яготинського району Київської області відбувся 8-й Всеукраїнський сільський фестиваль народної творчості «Катеринина пісня».

Збиралися колективи – учасники фестивалю біля садиби Катерини Білокур: хтось споглядав буйне цвітіння троянд, ясмину, лілій, ромашок, маків та ін. квітів у саду музею; хтось уважно слухав розповідь про складне життя талановитої сільської жінки від завідувачки Ольги Шаповал, яка просто й сердечно переповідала гірку історію непошанованої за життя геніальної української художниці. Хтось, наспівуючи молитовну мелодію пісні про Катерину Білокур учасниці фольклорного гурту«Черкаські цокотухи»»(село Кононівка, Драбівського району, Черкаської області) КатериниСеменюк («…І Білокур там Катерина свої картини малювала… / Живе її душа в картинах, вона ніколи й не вмирала…»), починав сакральне дійство − плетіння вінка Пам’яті.Квітидля Катрі творчі колективи привезли до Богданівки із сіл і міст Київської, Черкаської, Полтавської та Чернігівської областей.

Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського

Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського за 2019 рік. Заявки прийматимуть до 1 листопада. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.

Зазначається, що заявки необхідно подавати разом із супровідним листом, до якого додаються: клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою твору та його автора у паперовій та електронній формі; три примірники твору у друкованому вигляді; розширена анотація на твір у паперовій та електронній формі; копії відгуків у засобах масової інформації, рецензії (за наявності); копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.

Італійська нагорода Петрарки – у поета Рауля Чілачави!

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби, цьогорічну нагороду – почесну міжнародну медаль Франческо Петрарки (Італія) отримав видатний грузинський та український поет, перекладач, науковець, доктор філологічних наук, професор, академік, Надзвичайний і Повноважний Посол України Рауль Чілачава (м. Київ). Рауля Шалвовича відзначено за великий внесок у літературу.

Серед нагороджених цього року – також знані поети Михась Пазняков (Білорусь), Рісто Василевскі та Мічо Цв’єтіч (Сербія), Пауль Полідор (Румунія), всесвітньо відомий письменник Роллан Сейсенбаєв (Казахстан).

Завершився всеукраїнський фестиваль прозових україномовних видань «Dnipro-Book-Fest-2019»

З 15 грудня 2018 року по 31 березня 2019 року проводився Всеукраїнський літературний конкурс прозових україномовних видань «Dnipro-Book-Fest-2019».

Ініціатором та організатором конкурсу другий рік поспіль є благодійна організація «Благодійний Фонд «Ukrainian Modern Art Lab»» (Україна, м. Дніпро) та Дніпровська Центральна міська бібліотека.

Метою Конкурсу були популяризація сучасних українських авторів та прозових україномовних видань у м. Дніпро, презентація авторської концепції сучасних українських письменників та дизайнерів книжкових обкладинок, залучення населення до читання українських книг, знайомство авторів України з містом Дніпро.

«Маєш бути вільним!»

Тетяна Шептицька

«Маєш бути вільним» саме так перекладається з англійської назва рок-мюзиклу, окремі фрагменти якого побачили світ ще у 2016. 6 червня 2019 «Got to be free» у постановці Віталія Малахова завершив цьогорічний театральний сезон. Вочевидь, для прем’єри, та й ще такого жанру (на жаль, український театр нечасто тішить глядача рок-операми чи рок-мюзиклами), з десяток вистав за кілька років – це дуже небагато й скромно.

Проте розумієш, що постановка не просто живе, а й нарощує свої художні м'язи та збирає заслужені оплески, як в Україні, так і за кордоном. Причин тому, на мою скромну думку, декілька. По-перше, тема(Майдан, російська окупація і війна), що відлунює в серці кожного, хто переживає й проживає разом із країною складний історичний період. Півтори години сценічного дійства охоплюють чимало подій – початок Майдану, драконівські закони 16 січня, ухвалені Верховною Радою, наступ «тітушок», розстріли в центі столиці та початок російсько-української війни. Проте за подіями, які узагальнено вкладаються в 12 епізодів-історій, проявляються глобальніші проблеми українського сьогодення: від подолання суспільством страху, боротьби за свободу до ціни й важливості людського життя.

Переможці Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" - 2019

РОМАНИ
І премія "Зламані сходи" Василь Добрянський Івано-Франківська обл. 
ІІ премія "Шпигунки з притулку Артеміда" Наталія Довгопол Греція(Афіни) 
ІІІ премія "Літератор" Сергій Грініченко Суми.

КІНОСЦЕНАРІї 
І премія "Кияни" Алла Мелентьєва Київ 
ІІ премія "Коли приходить вечір" Соломія Кривенко Львів 
ІІІ премія "День перемоги" Олексій Уманський Андрій Євстратенко Київ

П’ЄСИ 
І премія "Собака" Юрій Васюк Чернігів 
ІІ премія "Степан Бандера" Марія Лелека Київ 
ІІІ премія "Шахтар-чемпіон" Володимир Стенько Синельникове

Квіти душі празникують у слові

Ромен. Л. Чорнобривці на снігу: поезії: Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1», 2019, – 140 с.

Дивнющість якась! Мене, літературного критика, при оцінці того чи іншого художнього тексту ніколи не цікавили біографічні дані про автора, хоча можливо, і хотілося знати про них з людської точки зору. (Цю двоїну у своєму сприйманні пояснюю елементарною журналістьською цікавістю, бо 30 років газетярував). Щось подібне сталося у мене і з Людмилою Ромен. Спочатку було знайомство з її добіркою віршів в одному з чисел журналу «Літературний Чернігів», яка заімпонувала метафоричністю мислення. «Диким медом налиті слова». «Наївне серце в щем утоплене», «Цілую дощів вересневих вологе волосся», «хоч і плаче в мені туги зляканий звір». А після цього на моєму робочому столі з’явилися «Чорнобривці на снігу» та зворушливий лист від авторки. Все це, разом узяте, і підштовхнуло до написання відгуку.

Об'єднати вміст