6 серпня на галявині Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського відбувся Всеукраїнський фестиваль сучасної поезії та авторської пісні «Відкриті небеса»

Співорганізатори-ведучі Оксана Яблонська та Едуард Драч.

Серед учасників відомі сучасні поети та виконавці: гурт «ТЕЛЕРІ», Тетяна Шептицька, Василь Лютий, Олег Короташ, Анатель Клименко, Володимир Осипенко, Костянтин Мордатенко, Лілія Батюк-Нечипоренко, Тетяна Череп-Пероганич, Оксана Яблонська,  Ігор Жук та Ірен Роздобудько, Неля Франчук, Олександр Ігнатуша, Валентина Заха-Бура, Тата Рівна та багато-багато інших. 

Наприкінці вересня на Чернігівщині залунають «литаври» однойменного Міжнародного фестивалю інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Їх відгомін почують не тільки в Україні, а й далеко за її межами, адже серед учасників – митці з різних країн світу. Ідея проведення фестивалю належить письменниці, громадській діячці з Ніжина, очільниці громадської організації «Центр новітніх ініціатив та комунікації»  Тетяні Винник. Рішуча, мудра не пороках, талановита жінка не побоялася у такий нелегкий час взятися за організацію цього масштабного заходу, бо впевнена, що державу треба прославляти не словами, а конкретними справами. З нею і веду розмову:

- Тетяно, цікаво, а як виникла ідея проведення фестивалю?

- Зробити такий фестиваль я мріяла ще з 2011 року. В Україні є кілька фестивалей, які мають пристойний рівень. Але на Чернігівщині подібного ноу-хау не було. Звісно, були і є фестивалі хороші, але хотілося чогось бомбезного, нового, щоб об’єднало би творчих людей різних видів мистецтва спільною ідеєю і роботою. У перспективі маю багато ідей, які сподіваюся реалізувати.

Письменники та журналісти з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби (пані Тетяна – ще й відомий науковець, доктор наук із соціальних комунікацій) днями вступили до Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест). Президент румунської Академії, видатний поет, композитор, перекладач, видавець і громадський діяч Пауль Полідор, вручивши дипломи-посвідчення українцям, висловив сподівання, що відтепер співробітництво між творчими елітами наших держав розвиватиметься значно активніше.

Щойно побачив світ журнал румунської Академії, присвячений Тетяні Дзюбі – фото знаної українки вміщено на обкладинку часопису. У журналі надруковано більше двадцяти віршів Тетяни румунською мовою в перекладі Пауля Полідора. Часопис уже викликав значний резонанс у літературно-мистецьких колах Румунії.

3 серпня, у центрі столиці, на чайній терасі Центру східної культури Мічі відбулася презентація нової книги талановитої киянки Олени Гопчук.

Це був незабутній вечір, коли свої твори авторка читала під акомпанемент  гітари, якою майстерно володіє музикант Євгеній Седько.  А повітря навколо було насичене ароматом чаїв із пахощами гірських хризантем та лілій. Організатор чайної церемонії – Андрій Ціпко.

Шановні друзі, до закінчення терміну подачі творів та книг на конкурс залишилося 7 днів. Поспішайте.

Положення

про поетичну премію «Ордену Карпатських Лицарів»

1. Премія присуджується за кращі поетичні твори написані чи видані окремою збіркою українською мовою протягом двох років у період до Дня Незалежності України. Премія присуджується авторові один раз у житті.

2. Премія вручається, разом із посвяченням у лицарі «Ордену Карпатських Лицарів», на фестивалі «Карпатський Пегас» 21-22 серпня щороку.

На території історико-культурного комплексу «Замок Радомисль», що в райцентрі Радомишль на Житомирщині, відбувся перший Всеукраїнський фестиваль етнічного та стилізованого одягу й аксесуарів «Аристократична Україна» (на знімку). Роботи представляли і відомі дизайнери, і народні майстри. Однією з особливостей фестивалю було також те, що одяг демонстрували дружини воїнів АТО, тих хлопців, які поклали голови, захищаючи цілісність нашої Батьківщини, дружини вояків, які, пройшовши горнило війни, нині повертаються до мирного життя, і звичайні українські жінки, які не мають параметрів 90—60—90. Проте вони мають чітке усвідомлення, що вони — українки.

Фото Катерини ТАРАНОВСЬКОЇ.

2 серпня в INVERIA flow space відбулася презентація першого міжнародного видання для космополітів Community.

Господинею цього заходу по праву стала натхненниця проекту, шеф-редактор видання, яке, до речі, вийшло нині на 190 сторінках, Тетяна Люлька.

Як завжди усміхнена, енергійна, дотепна, цілеспрямована, впевнена в своїх силах, вона привітала присутніх і розповіла про всі ті кроки, які довелося подолати на шляху до презентації.

Варто зазначити, що команда, яка працювала над випуском презентованого номера, втілювали в життя багато інших цікавих ідей – молоді юнаки і дівчата, а саме  Олександра Варакута, Наталія Шувар, Ірина Штода, Альона Поліщук, Інна Мадруга, Олександра Колле, Роман Зіменко, Наталія Жилінська, Діана Шокал, Maria Schylina, Луїза Тищенко.  Головному редактору Community Олександрі Варакуті, приміром, трохи за двадцять, вона ще студенка.

У видавництві "Український пріоритет" побачила світ книга Тані П'янкової "Кролівна" (Кролівна. Іронічна повість / К.: Український пріоритет, 2016. - 192 с.)

Сказати, що книга цікава - нічого не сказати. Захоплює читача з першої сторінки і веде непередбачуваними поворотами сюжету до кульмінації, яку неможливо вгадати. Читається легко, дивує багатством мови, викликає сльози, сміх, сміх крізь сльзи, сльози крізь сміх та змушує замислитися, зупинившись у вирі подій і шаленстві часу.

Якщо коротко розповісти сюжет, то можна привернути увагу читачів прекрасної половини людства історією про світле і чисте  кохання молодої жінки і любов до алклгольних напоїв головного героя. Не можна сказати, що він не любить і своєї половинки, але горілка часто забирає його з родини надовго. І тоді до нього приходить дивна істота, з якою він розмовляє, прислухається до її думки, радиться з нею, виконує її забаганки. Наступає повна гармонія, майже ідилія. Аж поки бажання Кролівни - саме вона приходить до головного героя - не стають такими, виконати які неможливо. І тоді... Але чи варто розповідати?

3 серпня в рамках "Чайна середа на терасі Мiчi" відбудеться презентація збірки поезії та прози Гопчук Олени "Імпресії".

Книга "Імпресії" - результат емоційних вражень поетеси, лікаря і дослідника за останні роки. Радість, смуток, любов, відчуття щастя від життя і можливості поділитися з читачами своїми імпресіями.

Тональність творів на 3-х мовах (українська, англійська, російська) в співзвучності  з прекрасною гітарної музикою, у виконанні Євгена Седька, чайна церемонія, атмосфера тераси Мічі наповнять вечір середи затишком, подарують посмішку та романтичний настрій.

Чекаємо Вас! Реєстрація на сайті закладу (ЦВК "МІЧІ").

Київ, Драгомiрова, 16а. Початок о 19.15.

Іллі у нас не святкували, але нічого важкого також не робили. Найважчою роботою, яка робилася в цей день було квашення вòгирків. Так-так, саме вòгирків, а не огірків. Боронь Боже було їх назвати огірками при дідові Юзькові. Дід не переносив цього слова. Чому-не казав. Може тому, що воно одне із тих небатьох слів, які він залишив у своєму словесному запасі після переселення із Перемишля на Тернопільщину.

До квашення вòгирків дід з бабою Гануською готувалися заздалегідь, тобто за день-два до Іллі. Дід випарював велику, десь літрів на двісті, дубову бочку, змайстровану йому в дарунок сватом Грицем, ще тим "бочкарем". З самого ранку дід викочував бочку, як називав він її, діледку*, насеред подвір'я. В казані вже кипіла вода. Квач із полину, рум'янку і чорнобилю перев'язаний шовковою дратвою також висів на клинку під навісом. Той квач служив дідові замість мийки, бо як можна було хоч подумати, щоб чухати діледку дротяною сіткою. "Як можна торкатися природного неприродним?"- запитував строго дід бабу Гануську, коли та старалася підсунути дідові магазинні "дротики", щоб прискорити процес, чи то облегшити труд.