«Від Андрія до Маланки всім Вам пряників в’язанки!» – віншує своїх читачів газета «Культура і життя» в № 51–52, яким завершує цей розмаїтий 2016-ий рік. Нагадуємо, щоб передплатити газету на наступний рік залишилося дуже мало часу! Наш індекс - 60969.
«Наголос» номера – «Виставка до Дня Збройних сил України» у Вишгородський історико-культурний заповідник. До кінця січня всі охочі можуть ознайомитися зі світлинами-спогадами про Небесну сотню, артефактами війни, подвигу медиків-фронтовиків, стендом Народного Героя Андрія Шуби і не тільки. «Найсильніша експозиція – з присвятою загиблим воїнам», – запевняють організатори та анонсують нові патріотичні акції.
Про передноворічні новини 1892 року (а саме тоді народився Михайло Семенко) розповідає Любов Якимчук (Lyuba Yakimchuk) у своїй традиційній рубриці «На перехресній станції». «Отже, розгортаємо наші прекрасні широкоформатні газети із кислотним папером, що вже розсипається в руках, і читаємо захоплюючі замітки та статті», – у матеріалі «Сто двадцять чотири».
16 грудня 2016 року в Університеті «Україна» (Київ) відбудеться ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Формування державотворчих якостей, національної гідності і гордості на козацько-лицарських традиціях українського народу в контексті Стратегії національно-патріотичного виховання дітей і молоді».
"Слово Просвіти",число 50:думки зі шпальт тижневика,що промовляють до Ваших сердець:
Ірина Фаріон: "Ми ніколи не перестанемо змагатися за нашу мову,як за нашу свободу,самостійність і незалежність."
Степан Вовканич:"Адже якщо люди руками заробляють на хліб, головою - на масло,то іноваційними ідеями - на світове визнання себе і своєї країни".
Іван Заєць:"Політика настільки суб'єктивізується,що доля нації починає залежати від волі чи примх одного або кількох владоможців".
Володимир Погребенник та члени кафедри української літератури НПУ ім.Драгоманова: "Пані Міністр, невже реформаційні зміни високошкільної гуманітарної освіти у час війни мають виливатися у скорочення якраз тих предметів, що формують свідомість і утворюють державу, якими,безумовно, є українська мова та література разом із історією України?"
У Видавничо-друкарському комплексі Університету «Україна» наприкінці 2016 року побачила світ збірка творів випускників Університету «Україна» «Люблю життя!».
Організаторами проекту є Імідж-центр Університету «Україна» та літературна студія «Горлиця» за підтримки Університету «Україна».
До видання увійшли твори Геннадія ГОРОВОГО, Лілії ЗАВОЙСЬКОЇ, Альони ЗАГРЕБЕЛЬНОЇ, Анни КРЮКОВОЇ, Світлани ПАТРИ, Світлани ПРОНІНОЇ, Оксани РАДУШИНСЬКОЇ, Олександра ЧОРНОГО.
Пропонуємо ознайомитися із творами, що увійшли до збірки.
"Останній лист сина до матері" (слова Н. Крісман, муз. В.Люліч) Natalya Krisman, Valentina Lyulich
Нещодавно у столичній школі № 199 учні 4Б класу поставили виставу за п'єсою письменниці Тетяни Череп-Пероганич "Вітерець і Україна".
Разом із класним керівником четвертокласників Людмилою Черновою за юних акторів у залі вболівали їх ровесники, родичі.
Головний персонаж п'єси - Вітерець, який подорожує Україною, аби пізнати її велич і красу в різні пори року.
Діти старалися, як могли. Кумедні, цікаві, артистичні вони вміло входили в ролі, декламували поезії, співали пісні, кружляли у танку.
Бліц-інтерв'ю головного редактора міжнародного літературно-мистецького журналу СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS Олександра Апалькова Христині Шараповій
- Розкажіть будь ласка, звідки прийшла ідея видавати журнал одночасно трьома мовами?
- Із моїх подорожей Європою на початку 90-х років минулого століття. У Німеччині, приміром, ніхто не знав де Україна знаходиться. Призвище Шевченко у німців означало футболіста. Тоді я написав книгу про Т.Г.Шевченка і видавши у Німеччині (Julian-Verlag) книгу перекладів Кобзаря німецькою мовою, започаткував журнал СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS. Аби люди взнали одне одного ближче. Адже НІДЕ , крім як у художній літературі, не пізнається краще доля людини, незалежно від її материнської мови…
«Шпилясті кобзарі» заспівали українською мовою новорічну пісню Jingle Bells. Ідея відеокліпу та слова української версії належать поетесі Оксані Боровець.
Красуня-зима завітала до Києва, і перший зимовий вихідний видався напрочуд сонячним та сніжним А в культурному житті столиці України нині також справжнє свято сонця. Багато шанувальників поезії, музики, художнього слова поспішають до Національної спілки письменників України, на презентацію нової поетичної збірки поетеси та композитора Олесі Сінчук «Сонячна зустріч» . У конференц-залі спілки – аншлаг! Серед глядачів - поети, музиканти, актори, літні люди і молодь.
Під святкові мелодії урочистих фанфар на сцені з’являється чарівна жінка - дивна, сяюча, наче виткана із прадавніх казок та легенд, у вогняній сукні, у витонченому віночку із яскравих квітів. Олеся вітає гостей із Днем Народження Сковороди, який, за щасливою нагодою, став днем презентації книги. І наче спогад про любов Григорія Савича до музики, розпочинає свято таємнича і запальна Олесина сопілка.