Нещодавно у столичній школі № 199 учні 4Б класу поставили виставу за п'єсою письменниці Тетяни Череп-Пероганич "Вітерець і Україна".
Разом із класним керівником четвертокласників Людмилою Черновою за юних акторів у залі вболівали їх ровесники, родичі.
Головний персонаж п'єси - Вітерець, який подорожує Україною, аби пізнати її велич і красу в різні пори року.
Діти старалися, як могли. Кумедні, цікаві, артистичні вони вміло входили в ролі, декламували поезії, співали пісні, кружляли у танку.
Бліц-інтерв'ю головного редактора міжнародного літературно-мистецького журналу СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS Олександра Апалькова Христині Шараповій
- Розкажіть будь ласка, звідки прийшла ідея видавати журнал одночасно трьома мовами?
- Із моїх подорожей Європою на початку 90-х років минулого століття. У Німеччині, приміром, ніхто не знав де Україна знаходиться. Призвище Шевченко у німців означало футболіста. Тоді я написав книгу про Т.Г.Шевченка і видавши у Німеччині (Julian-Verlag) книгу перекладів Кобзаря німецькою мовою, започаткував журнал СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS. Аби люди взнали одне одного ближче. Адже НІДЕ , крім як у художній літературі, не пізнається краще доля людини, незалежно від її материнської мови…
Красуня-зима завітала до Києва, і перший зимовий вихідний видався напрочуд сонячним та сніжним А в культурному житті столиці України нині також справжнє свято сонця. Багато шанувальників поезії, музики, художнього слова поспішають до Національної спілки письменників України, на презентацію нової поетичної збірки поетеси та композитора Олесі Сінчук «Сонячна зустріч» . У конференц-залі спілки – аншлаг! Серед глядачів - поети, музиканти, актори, літні люди і молодь.
Під святкові мелодії урочистих фанфар на сцені з’являється чарівна жінка - дивна, сяюча, наче виткана із прадавніх казок та легенд, у вогняній сукні, у витонченому віночку із яскравих квітів. Олеся вітає гостей із Днем Народження Сковороди, який, за щасливою нагодою, став днем презентації книги. І наче спогад про любов Григорія Савича до музики, розпочинає свято таємнича і запальна Олесина сопілка.
Днями у Чернігівському міському палаці культури нагородили лауреатів цьогорічного конкурсу «Жінка року». Приємно, що однією з нагороджених стала прекрасна, розумна, енергійна й талановита жінка, представниця славної родини Коцюбинських, щирий друг газети «Деснянська правда», заступник директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського Наталія Коцюбинська. Це – відома та шанована на Придесенні людина, яскрава особистість!
Наталія Коцюбинська (у дівоцтві Стародуб) народилася 15 серпня 1971 року в селі Бірки, на Чернігівщині. З дитинства дуже полюбила літературу, ще в школі, у зовсім юному віці, перечитала багато найрізноманітніших книжок – у бібліотеці Пльохівської школи, де навчалася, та в клубній сільській бібліотеці. Особливо любила твори українських класиків – Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка та Панаса Мирного... З сучасніших – на душу лягла поезія Павла Тичини, Максима Рильського та проза Григора Тютюнника й Олеся Гончара.
У Львівському Будинку Вчителя з ініціативи Ліги Українських Жінок та за сприяння керівництва Будинку Вчителя і товариства "Рідна Школа" ім. Костянтини Малицької відбулося урочисте вшанування пам'яті української поетеси Софії Малильо з нагоди 90-х роковин від її народження.
Софія Малильо добре відома на Закарпатті, але по всій Україні її ще мало знають, недооцінюють, хоч внесла вона вагомий вклад в українську поезію та ревно працювала на громадській ниві задля розквіту Української Держави.
У некрологах після її кончини закарпатська преса й інтернет-ресурси писали: "Відійшла у вічність одна з найвеличніших поеток Закарпаття, 89-річна мучениця, жертва комуністичного тоталітарного режиму Софія Малильо – Софійка, як ніжно її називали земляки".
Прекрасне, зворушливе літературно-мистецьке свято до сорокаріччя обласної організації Національної спілки письменників України влаштували у бібліотеці імені В. Короленка. Надворі – снігові замети, холоднеча, однак на душі було по-весняному тепло й затишно. Так буває, коли бачиш щось хороше, справжнє, вартісне.
От і до спілчанського ювілею бібліотекарі та літератори поставилися неформально, постаралися на славу! Були і ошатно підготовлена книжкова виставка, і цікаві виступи, й почесні відзнаки, і чарівні пісенні вітання.
Цікава і зворушлива презентація відбулася в Чернігівській центральній бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка – побачив світ п’ятий номер альманаху творів літературної вітальні «Іскринка», присвячений мужнім захисникам Вітчизни. Тож на святі були присутні тато загиблого на сході України Сергія Нагорного – Михайло Іванович та Костянтин Степанець, який боронив рідну Батьківщину на Донбасі.
Упорядкувала альманах керівник «Іскринки» – Ганна Маджуга, онук якої, Ярослав Маджуга (до речі, талановитий літератор та актор), хоробро захищав незалежну Україну, побувавши в самому пеклі війни. Ганна Іванівна – заступник директора Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи по роботі з дітьми, велика подвижниця: що б вона не робила, завжди працює від душі, якнайліпше, тому її так поважають юні читачі.
«Нам, українцям, є за що любити свою Вітчизну, – наголосила Ганна Маджуга. – Вона має героїчну історію, давні, унікальні пам’ятки архітектури, чарівні, дивовижні краєвиди. А головне – тут мешкають хороші, працелюбні люди, які в грізний час виконали свій святий обов’язок на полі бою. Коли ви прочитаєте вірші та новели цієї збірки, побачите чудові малюнки, то відчуєте хвилювання дитячих сердець за Батьківщину, її майбутнє. Автори вболівають за долю солдатів-захисників. Адже всі ми пам’ятаємо геніальні слова Василя Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».
Справді «урожайним» на театральні постановки для виноградівців став перший зимовий день. У нашому місті побував найстаріший театр Галичини – Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. У свій 169 сезон у Виноградові одразу поставив три вистави: для школярів початкових класів «Зимові пригоди» Богдана Базилевича; для старшокласників міських шкіл Вертепну дивовижу «Іродова морока» Пантелеймона Куліша; для дорослого населення міста «Гуцульський рік» Гната Хоткевича.
Від адміністратора театру Богдана Печинюка почула цікаву історію. Колись у Коломиї проживала дуже харизматична людина, молодий греко-католицький священик Іван Озаркевич. Коло його інтересів не замикалося лише на духовності гуцульського населення. При нім у містечку був зведений собор Архістратига Михаїла. У пам’яті людей залишилася постать цього умудреного життям громадського діяча, просвітителя, поета і перекладача, художника і засновника першого на теренах західноукраїнських земель самодіяльного театру.
Активність
2756 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 10 % більше ніж у листопаді 2014
Число редагувань на початок місяця: 19 067 тис, на кінець місяця 19 262 тис. За місяць: 195 тис., що на 23 % більше, ніж за цей місяць рік тому. Одне редагування здійснювалося в середньому що 13 секунд (60/(195000/30/24/60)).
759 користувачів за місяць здійснили 10 і більше редагувань (+16 % до минулого року), в тому числі 205 (+10 %) користувачів — 100 і більше редагувань, у тому числі 35 (+33 %) користувачі — більше 1000 редагувань. Більше 3000 редагувань зробили за місяць: MobyVan 8188, Glovacki 5495, Стефанко1982 3507, Леонід Панасюк 3235.
Розмір
Див. також: Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Перегони, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.
Відвідуваність
За підсумками листопада українська Вікіпедія на 22 місці у світі. Число переглянутих за місяць сторінок становить 55.8 млн (+1% до листопада минулого року).
Найпопулярніші 50 статей в минулому місяці (стаття, число переглядів):
Пам'ять про батьків – обов'язок їх дітей. Прикладом тут для багатьох нас є, впродовж багатьох років донька відомого композитора і поета, який залишив у спадок Україні, не одну сотню легендарних творів, Миколи Мозгового – Олена.
Вона не забула, вона пам'ятає і несе свою вдячність батькові та пам'ять через роки. Робить все для того, аби й інші не забували про талановитого укаїнського митця.
Вже стало доброю традицією щороку по смерті Миколи Мозгового проводити на сцені Палацу України великі концерти, де у виконанні відомих сучасних артистів звучать його пісні. Не став виключенням і 2016. В останні дні листопада (концерт відбувся двічі – 27 і 28 листопада) знову звучали для глядача знайомі пісенні твори Мозгового.
23-24 листопада 2016 року в Університеті «Україна» відбулася ХVI Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю».
Мета конференції: інтеграція зусиль вчених, освітян, підприємців, промисловців та громадських діячів для обговорення та розв’язання широкого кола проблем навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому просторі.
Понад три роки Український державний центр радіочастот співпрацює з Міжнародним благодійним фондом «Життя з надлишком». Завдяки спільним зусиллям було організовано та проведено чимало волонтерських акцій та благодійних крусейдів для вихованців Таращанського Навчально-реабілітаційного центру та дітей-сиріт Київщини.
Черговим проявом доброти і милосердя стала організація поїздки на фабрику ялинкових прикрас в село Луб’янку, Бородянківського району, що на Київщині для дітей, хворих на ДЦП. Співорганізатором заходу виступила Святошинська районна громадська організація допомоги та сприяння дітям-інвалідам з дитинства «Церебрал».