Жінка-УКРАЇНКА

Вже найближчої суботи, 24 грудня, творчі особистості зберуться в Київському Будинку Книги, аби написати новорічну історію.

Докладніше про це у розмові з письменницею, однією з організаторів заходу, Оксаною Самарою:

Оксано, днями у Фейсбуці Вами створено подію з досить таки інтригуючою назвою : «Приречені на успіх: пишемо новорічну історію». Що це за проект, в чому його основна мета і хто автор такої літературно-передноворічної ідеї?

«Приречені на успіх: пишемо новорічну історію» це захід, який проводить літклуб «Свіча-до-слова». Загалом літклуб існує із 2003 року, але час від часу він занепадав і відроджувався знову в різних форматах. За ці роки ми пройшли розвиток від звичайної літературної студії при університеті імені Тараса Шевченка через організацію публічних заходів, запрошення письменників до нинішнього формату, коли кожна наша зустріч присвячена якійсь актуальній для письменників темі. Наприклад, минула зустріч стосувалася написання синопсисів, які все частіше входять до списку вимог видавництв до автора. Мета нинішньої зустрічі – розібрати, в чому секрет успіху новорічних та різдвяних історій – романів, оповідань, фільмів, пісень, віршів. Коли ми розуміємо, чим вирізняється успішна новорічна історія, набагато легше її створити і потім оприлюднити.

Давайте детальніше зупинимося на написанні історії. Чим вона має бути кращою за вже написані раніше?

Будь-яка новорічна історія особлива, адже вона обіцяє казку, свято і здійснення мрій, які у кожного свої. Скільки може бути мрій – стільки може бути новорічних історій! Тому вони не бувають старими чи новими, кращими чи гіршими. Кожного року перед святами люди чекають, що прийде чарівник і створить чудо. Письменник і є таким чарівником, це ми творимо дива. Головне знати, як!

До участі запрошуються поети і прозаїки? Цікаво,  поети мають написати цю історію у віршах? Чи їм доведеться «відбирати хліб» у тих, хто пише прозу?

Кожен твір, байдуже, прозовий чи поетичний – це передусім історія. Які ознаки цієї історії? Вона розповідає нам про свято, створює атмосферу чуда і викликає особливий святковий настрій – легкий і піднесений. Щороку часописи шукають такі історії, щоб потішити перед святами своїх читачів, тому попит не зникає, скільки б не було цих історій написано. Певно, це найбільш затребувана категорія історій. Прозаїки і поети не змагаються між собою, в кого це краще вийде – у кожного жанру власні вимоги. Але є дещо спільне – святкові символи, за якими ми впізнаємо новорічно-різдвяну історію, образи, які ми викликаємо в читача. На зустрічі ми будемо розбирати ці символи й образи, ніби «історії успіху», на які варто рівнятися.

Хтось ще, окрім літераторів, зможе долучитися до заходу?

На засіданні в суботу 24 грудня о 18.00 в Київському будинку книги ми чекаємо поетів, прозаїків, журналістів, літературних критиків, філологів, редакторів – усіх дотичних до створення і поширення новорічних історій.

Ну, і цікаво почути Вашу особисту думку з приводу того, хто кого створює – свято історію чи історія свято?

На зустрічі крім святкової символіки і принципів створення святкового настрою ми будемо розбиратися, свято будує навколо себе історію, чи розповідання святкових історій зрештою робить свято особливим часом. Це одне із основних питань для того, хто хоче розвиватися як письменник, даруючи людям добрий настрій – і заразом завойовуючи визнання як автор затребуваних історій.

Спілкувалася Тетяна Череп-Пероганич