Головна

Оксана Маковець

Оксана Маковець — біографія

Народилася 28 квітня 1959 року в Україні, на Львівщині, в місцевості, де ще й досі зберігають гори Карпати свої неповторні перлини краси, в родині службовців – Ганни Федорівни та Йосипа Йосиповича Бурковських. Батьки на той час працювали в селі Карпатському; тато був учителем математики, а мама – фельдшером. До школи пішла в татовому родовому селі Верхнє Висоцьке, куди згодом переїхали батьки, тут і завершила десятирічку. Після отримання атестату зрілості подалась «здобувати» вищі науки, як було прийнято в ті часи; з ранніх літ манив Київ – столиця України.

Оксана Маковець: Україно моя. Україна – це ти. Україна – в віках (триптих)

1. УКРАЇНО  МОЯ!

Україно моя!
            Ти омита купальськими росами.

Україно моя!
            Ти оспівана музами стоголосими.
Україно,
           Землице свята, з плідним полем,
Що постало  одвіку,
           З  довічною долею.

Оксана Маковець: «Завжди хотіла б бачити лише щасливі обличчя людей»

Поетеса Оксана Маковець, член Національної Спілки письменників України,  мешкає ген-ген де, аж у штаті Вірджінія, США. Але думки її, якнайчастіше, летять за океан, до рідної землі. Про цю дорогу її серцю землю, долю народу і кожної окремої людини, а також про розвиток національної літератури на Батьківщині та за кордоном – роздуми поетеси, якими вона люб’язно поділилася з нашими читачами.

– Шановна пані Оксано, як сталося, що Ви перепливли океан і оселилися на американській землі? Чула одним вухом, що історія це вкрай романтична...

Звертаюся до всіх поетів

Звертаюся до всіх поетів світу,
Всі, хто живий: – «Де зброя ваших слів,
Де ваша грізна й праведна сатира
Колишніх творчих ваших вівтарів?».

Ваші пісні чомусь іще незнані,
Багато слів чекає ще  на вас.
Хай сила вірша у сонеті чи поемі
Озброїть, й поведе до бою нас!

Пробуджуйтесь! Збудіть всі ваші музи,
Які машинний гуркіт заглушив.
Пора модерні скинути обузи,
Щоб скит проснувся й дух його ожив.

Заговоріть! Почують вас мільйони.
Ваші слова замінять легіони!!!

 

Ліричний віночок з поезії Оксани Маковець

Я – ЖІНКА

Я- Жінка. Людина. Я частка Землі.
І крапелька неба, дотик сонця й води.

Я – подих повітря, і пісня дзвінка,
Зернинка мала, і тростинка гнучка.

Я – також і рідний улюблений край,
Співучо-казковий, засніжений рай.

Я – ніжність і доля, весняний розмай.
Кохана, подруга. Мене захищай!

Я- Жінка. А теж і сестра, і дочка,
І мати! І та, що майбутнє плека!

Оксана Маковець. Історія однієї зустрічі

Не йшла, а летіла, здавалося, молода дівчина Іриненською вулицею старого Києва. Настрій у неї був надзвичайний, день видався соня;ний, теплий і світлий, один із найкращих і найпамятніших у її, ще зовсім юному житті: адже сьогодні зранку відбулося урочисте вручення дипломів. Під час урочистостей з цього приводу, вчорашня студентка разом із важливим документом, отримала пропозицію залишитися працювати в технікумі. Раділа, й навіть гордилась цим.

Мрії дівчини починають здійснюватись. Вона впевнена, що поступить до університету на вечірній відділ, випала нагода їй, що буде працювати й навчатись водночас, адже зі шкільних літ мріяла стати студенткою Київського університету.

Оксана Маковець: Чорнобильська Атомна Електростанція

(Присвячую роковинам аварії на ЧАЕС)

Місто Чорнобиль – колишній районний центр, що належав до Київської області. Воно росташоване серед мальовничої поліської природи та з гарними селами довкола.  Цей район славився ще й родючими чорноземами, які кожного року дарували селянам добірні врожаї різних культур.  Мешканці Чорнобильського району вважалися, як на той час, заможними.  Вони мали власні садиби з типовими будинками з білої або червоної цегли.  Коло хат обов’язково були господарські будівлі, часто з гаражем  для мотоцикла чи легковика, й так звана “літня кухня”, біля якої порались господарі. Дехто навіть любив ночувати у  цій зручній і теплій невеличкій хатині, що пахла зіллям, вареною картоплею й свіжим хлібом.  Мабуть, вона нагадувала добрим людям затишні й теплі оселі з далекого дитинства, коли в одній хаті вміщалась уся велика родина.

Яблучний пиріг

Рецепт від Оксани Маковець

З рецептів - найчастіше й найшвидше мені готується (для десерту) яблучний пиріг "НАВПАКИ", ось як його готую:

Беру форму,люблю жаростійку склоподібну прямокутну посудину, розмірами 23 х 33 см., підігріваю її та ретельно змащую маслом (не олією) внутрішні стінки і дно, а потім густо обсипаю їх манкою. ЯБЛУКА, без зерняток, нарізаю як завгодно, не дуже дрібно, можна не чистити, лише добре помити, якщо вони зі свого саду, штук 6 яблук, якщо великі.

Об'єднати вміст