У Болгарії проводиться Міжнародний конкурс дитячого малюнку до Різдва. Організатори дуже хочуть, щоб участь в ньому взяла й українська дітвора. 

Малюнки відправляються по інтернету. Твори усіх учасників будуть опубліковані в електронному журналі "Щъркели" ("Лелеки").

Долучайтеся! Часу лишилося небагато!

Умови болгарською і англійською:  http://storks.biz/news/mejdunaroden-konkurs

На засіданнях Комітетів з присудження премій імені Катерини Білокур та Михайла Дерегуса визначено переможців.

До складу Комітетів увійшли представники Національної спілки художників України, Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Дирекції художніх виставок України, музеїв та провідних закладів культури України.

За результатами проведеного конкурсного відбору премію імені Катерини Білокур присуджено заслуженому майстру народної творчості України Слободянюку Василю Івановичу за цикл творів «Автентична Україна» (м. Вінниця).

У 2018 році на здобуття Премії імені Катерини Білокур було представлено 14 творів традиційного народного мистецтва з Вінниччини, Житомирщини, Львівщини, Закарпаття, Харківщини, Тернопільщини,  Хмельниччини та  м. Києва.

За результатами обговорення, членами Комітету прийнято рішення присудити премію імені Михайла Дерегуса Ковалю Дмитру Вадимовичу за серію робіт «Українська молитва» (м. Київ).

Цього року на конкурс представлено графічні твори 5 претендентів з Київщини та Львівщини.

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначило переможців  2018 року.

Цього року для участі в конкурсі у 10 номінаціях надійшло 122 роботи від 44 видавців. Конкурс  проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання.

Гран-прі конкурсу присуджено видавництву «Фенікс» за повнокольорове видання у двох книгах українською мовою Нового Завіту - Євангеліє і Апостол.

У номінації «Моя країна» перемогло ТОВ «Видавництво Фоліо» за твір Тимура і Олени Литовченків «Книга жахіття: 1932-1938». У номінації «Життя славетних» - ТОВ «Видавництво Старого Лева» за книгу Віри Агеєвої «Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета».

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує охочих взяти участь у щорічному літературному конкурсі. Отже:

якщо ти — учень старших класів та бачиш своє майбутнє в літературному процесі;
якщо мрієш вступити до провідного вишу країни;
якщо хочеш дізнатися думку фахівців про свою творчість та позмагатися за першість –

надсилай заявку і твори на електронну пошту stanpysmennykom2016@gmail.com
Конкурс проводиться за такими номінаціями:

Зшиток журналу за серпень 2018-го добре презентує інтуїтивно-ментальну, водночас метафоричну хвилю ліричної поезії, що її здіймають переважно поетки. Тут – визнані майстрині Ярослава Павличко (осягнення Всесвіту через українське; тому погоджуюся з тутешньою ж авторкою відгуку на її нову збірку «Львів на камені писаному», 2017 – з Оксаною Шалак: «…це поезія глибинного переосмислення української історії…»), Ірина Вовк (осягнення рідного від цивілізаційно-всесвітнього, що, можливо, надиктовує їй чіткіші ритми й рими), а також Оксана Бігун (безоглядна втеча з «пастки життя»; за теж тутешнім автором відгуку на її двокнижжя в одному виданні «Відстань до кордону» і «Лабіринт», 2018, Віктором Палинським, – творчиня «закритої відкритості»).

У понеділок, 26 листопада, на філософському факультеті Киівського національного університету ім. Т. Шевченка офіційно було відкрито Центр вивчення спадщини Івана Франка, діяльність якого спрямована на вивчення та популяризацію на всеукраїнському та світовому рівнях наукової та творчої спадщини Івана Франка, як представника української філософії, науки та культури.

Напередодні, Вчена Рада КНУ, на своєму засіданні затвердила положення про Центр. У документі окреслено основні напрямки діяльності, обов`язки керівництва, структуру та організаційні складові Центру вивчення спадщини Івана Франка.

Увазі читача пропонується новий роман української письменниці Любові Гонтарук, який є швидкою та актуальною відповіддю на виклики сучасного життя — стрімкого і непередбачуваного, з видатними досягненнями науки й розвитком технологій, проте із усе так само актуальними питаннями людяності, душевного тепла, доброзичливості й приязні.

Намагаєтеся уявити високотехнологічні дива, що з’являться у майбутньому? Озирніться, вони вже поряд з вами!

Щороку в четверту суботу листопада згадують жертв геноциду українського народу, Голодомору 1932-33 років. Цьогоріч жалобні заходи до Дня пам’яті припали на 24 листопада.

Напередодні, в Національній опері України за спряння Міністерства культури України та Українського інституту національної пам’яті відбулася мистецька акція "Ми сильні! Ми пам'ятаємо!".

До Дня пам’яті у храмах Києва та на території України проведуть поминальні панахиди, а також жалобні заходи біля столичного Меморіалу жертв Голодомору.

Виконавча Рада Українського ПЕН назвала імена переможців конкурсу на переклад книжки оповідань Олега Сенцова іноземними мовами, оголошеного у межах спільної з Міжнародним фондом «Відродження» програми міні-ґрантів PEN Ukraine Translation Fund Grants.

Англійською мовою книжку перекладе др. Вільям Блекер (Dr Uilleam Blacker), який раніше вже переклав три оповідання Олега Сенцова для сайту PEN International. Блекер є програмним координатором та лектором факультету Порівняльної російської та східноєвропейської культури у Школі слов’янських і східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона. Також він переклав англійською роман “НепрОсті” Тараса Прохаська.

Книжка оповідань Олега Сенцова в перекладах др. Вільяма Блекера має з’явитися друком в американському видавництві Deep Vellum Publishing восени 2019 року.

Написання інтерв’ю з Віктором Винником – українським музикантом, вокалістом, лідером рок-гурту «МЕРІ», розпочала зі знайомства з його біографією у Вікіпедії. І що мене найбільше вразило, так це окремий розділ у статті під назвою «Громадська позиція», який відкривається словами: «Віктор Винник не проводить жодних виступів у Росії. Пісні пише виключно українською мовою. Не належить до жодної політичної партії». Почала зазирати в інші вікі-біографії сучасних співаків, але такого більше не знайшла ніде – альбоми, нагороди, виступи, премії… А тут ось – громадянська позиція людини, яка висловлює вголос, і не тільки через пісню, всі свої почуття. Про це та багато інших цікавих речей – в нашій розмові:

— Гурт «МЕРІ» багатьом відомий через пісні «Мерідіани», «Я z України» тощо. Їх співають. Їх люблять. Коли і як цей гурт прийшов в твоє життя?

— Насправді це не гурт прийшов в моє життя. А я сам взяв його і створив для того, аби мати змогу виконувати власні пісні з колективом хороших музикантів.

Звичайно ж, цьому передував певний процес. Починали з гітарного дуету, потім нас ставало більше…

Між заснуванням гурту і першим живим виступом – понад шість років. Треба було б прискорити цей процес, адже втрачено багато часу і, мабуть певних можливостей. Це я тепер розумію. Тоді не хотілося поспішати. Тому, як є, так вже й є. Хоча ми й сьогодні нікуди особливо не поспішаємо.