Середньовіччя зовсім поряд з нами, інформує Українська правда. Наприклад, в польському Гданську.
Там, католицькі священики спалили книги про Гаррі Поттера, тому що вони суперечать християнському вченню.

Акт спалення провела євангельська християнська група Fundacja SMS Z NIEBA.
Учасники групи пояснили свої дії на офіційній сторінці організації у Facebook. Вони поширюють серед населення повідомлення християнського змісту за допомогою SMS. Для пояснення наводять біблійські цитати, які засуджують магію.

Під час ритуалу священики спалили:

- Книгу Джоан Роулінг про хлопчика-чаклуна
- "Сутінки" Стефані Майер
- Зображення язичницьких богів
- Статуетку слона.

Нова книжка відомої дитячої письменниці Еліни Заржицької «Що ми знаємо про себе?» знайомить юних читачів із «внутрішнім світом» людини, розповідає про різноманітні властивості людського організму, у легкій і цікавій формі розтлумачує дитині, як працюють серце, легені, м’язи, кишківник, навіщо дотримуватись режиму дня та сну тощо.

Видання може стати у пригоді вихователям, учителям, батькам під час проведення занять, уроків і виховних бесід з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку.

Рік видання: 2019                                  ISBN 978-966-914-164-4 
К-ть сторінок: 64                                    УДК 613(0.053.2) З-34                 

Комісія з відбору кандидатів на здобуття стипендій Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва відібрала 217 заявок. Про це повідомляється на офіційному сайті Мінкульту.

Комісія розглянула 245 заявок, серед яких у сфері музичного мистецтва – 88; образотворчого мистецтва – 58; молоді письменники – 31; у сфері кіномистецтва – 24; у сфері у сфері театрального мистецтва – 17; у сфері хореографічного мистецтва – 15; у сфері естрадно-циркового мистецтва – 12.

Також зазначається, що за результатами проведеної роботи комісія ухвалила рішення щодо призначення стипендій Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва 217 кандидатам.

Книга «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка» увійшла до десятки призерів з понад 600 учасників світового конкурсу.

Щороку у Лейпцигу відбувається світовий конкурс «Найкрасивіші книжки з усього світу». Цього року журі обирало переможців з понад 600 книжок з 30 країн на п’яти континентах. Всі книжки вже здобували нагороду на національному рівні.

Бронзову медаль на конкурсі здобула українська книжка «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка». Вперше Україна зуміла увійти до десятки країн-призерів (інформує "На часі").

Іншими переможцями стали книги з Австрії, Польщі, Чехії, Росії, Нідерландів,  Японії, Китаю, Німеччини та Швеції.

Про що книга

Валентина Семеняк, Бурмотійко і Даринка. Казка. – Тернопіль; Джура, 2017, - 24 с. Валентина Семеняк. Баба Сяба. Оповідання. – Тернопіль; Джура, 2018, - 24 с.

Шукання літератора в рамцях одного жанру? А чому б, зрештою, і ні? Коли перечитуєш книги одного письменника і не бачиш творчого зростання, то стає нецікаво. Отже, потрібен поступ? Безумовно! Та, як на мене, проблема має двоєдинність. З одного боку перед усіма постає тематичне углиблення. А з другого? Пошуки самого себе в жанрових підвидах.

Щось подібне можна спостерігати й під час знайомства з доробком Валентини Семеняк. Спершу скажу про те, що вражає розпросторення розмислів у прозі. Різновидове  розпросторення. Бо тільки за останні роки вона окремими книгами видала духовні оповідки «Булочка для… Бога» і роман «Об’явник». А казка «Хто загубив усмішку?» вийшла й у перекладі болгарською мовою.

Якщо осмислювати ці друки, то неодноразово виникає питання про мирне співіснування дорослого і дитячого думання. Так би мовити, не дає спокою контекстове підштовхування до таких роздумувань. Зриме і невидиме.

Оксана Муха виконала на Голосі Країни давню, забуту українську народну пісню “Шуміла ліщина”. Ця тужлива пісня про дівчину, яка виходить заміж. Але виходить не люблячи. А сестричка намагається ранити її душу гострим ножем: Як ти можеш виходити заміж, коли брат – на війні? Біль з обох боків.

"Це абсолютне сьогодення", – коментує пісню Оксана Муха.

Прекрасний виступ! Оксана змусила прожити і відчути цю пісню разом з нею.

На черзі - прямі ефіри.

Відео:https://www.youtube.com/watch?v=CT_0EPRInpI

Видавництво "Фабула" приймає передзамовлення на книгу поетеси і художниці Марії Козиренко.

Книга «Відкривати тут» – українська поезія, що оголює буденність і викликає бажання виходити далеко за її межі. Це не просто сучасні поетичні твори, це як аварійний вихід із палаючої будівлі, як рятувальний круг під час повені, як склянка води в пустелі.

Про авторку: 

Марія Козиренко – харківська письменниця, художниця. Уже сьогодні світ може читати такі її поетичні збірки, як «Сонячна бомба» (2008) і «Слова автора» (2017), книгу малої прози «Бюро загублених думок» (2009), фантастичну повість «Жуйка» (2016). Вона, безмежно талановита й самобутня , у 2018 році започаткувала мистецький проект «Українські ієрогліфи».

Вчора, 20 березня, Президент України Петро Порошенко схвалив рішення РНБО щодо антиросійських санкцій.

Тепер видавництва, які друкують найбільшу кількість антиукраїнської літератури, не матимуть доступу на наш ринок. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, передає УНН.

"Декілька місяців тому уряд вніс на розгляд РНБО пакет пропозицій щодо економічних санкцій проти низки російських видавництв. Вчора Президент підписав указ і тепер видавництва, що друкують найбільшу кількість антиукраїнської літератури, взагалі не матимуть доступу на наш ринок", — написав він.

Царук А. Тобі, прозріння пізнє…: Поезії. – Кропивницький : КОД, 2018. – 98 с.

Десь тридцять років тому в одного молодого поета з’явилася фраза: «Поет не зрушить цього віку, він тільки подих передасть». Якщо поміркувати, то віршар констатував очевидність. Але оте часовідбивання у слові і сьогодні залишається реалією епохи, в якій живе творець. Тому й цікаво простежити за рухом поезомислення у вирі буднів і свят.

1. Навколо назви

Не знаю як і хто ставиться до назви видання. А для мене це схоже на якийсь ритуал. З оцінки ймення починаю знайомство з книгою. Як кажуть, зустрічаю, дивлячись на одежу. Можливо, у такому методі є якийсь гандж, бо дехто каже, що іноді таким чином можна пропустити геніальність. Не вірю! Ніколи вона не заховається за такі банальності, як «криниця», «поріг», «ріка». Не причаїться оригінальність і за несвіжістю на кшталт: «поезії», «вірші», «сонети», «катрени», «рубаї»…