Стартувало приймання заявок на грантову програму від Українського культурного фонду "Культура без бар'єрів". Термін подачі заявок – до 15 січня 2024 року

Загальні касові збори українського анімаційного фільму "Мавка. Лісова пісня"у світовому й українському прокаті перевищили позначку $20 млн.

26 жовтня 2023 р. до ЦРБ ЦБС «Свічадо» завітав Дмитро Лінартович ‒ заслужений артист України, член Національної спілки кінематографістів України, актор театру, кіно та дубляжу, молодший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що триває.

На творчій зустрічі Дмитро Лінартович презентував збірку поезій «Словоспів» (2023), схарактеризувавши її як «українську прошивку, українське єство». Харизма актора, музиканта і поета заполонила серця слухачів / глядачів, адже Дмитро Лінартович перетворив класичну зустріч із митцем на інтермедіальну виставу: він читав свої вірші, співав їх у супроводі гітари, пояснював мало знайомі слова (капелан, вертеп, ПТСР), поглиблював крізь призму військового досвіду традиційні українські поняття (сорочка, серденько, гетьман), коментував деякі епізоди свого акторського шляху, воєнної біографії розвідника, а також поранення під Соледаром, лікування та реабілітації.

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії на територію України окупанти зруйнували понад 500 храмів. Про це повідомив науковий консультант проекту “Храми під вогнем” Юрій Чорноморець під час прес-конференції в Укрінформі.

За словами керівниці проекту Ірини Лисенко, його мета – задокументувати руйнування культурної спадщини, щоб у майбутньому притягнути Росію до відповідальності за цей воєнний злочин. В рамках проекту створено онлайн-платформу для збору фото- та відеосвідчень пошкодження і знищення храмів різних конфесій.

Про це повідомляється на сайті Мінкульту. 

25 жовтня, в межах Глобального тижня медіаграмотності, відбувся Національний тест з меіаграмотності. Його організаторами стали Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики України спільно з USAID, IREX та ПРООН в Україні.

Цьогоріч до події долучились 26 194 українців і майже 14 тисяч — пройшли його повністю. За результатами тестування 6% — справжні гуру медіаграмотності. 34% — майже гуру, 53% — початківці, 7% — новачки. 

Більше інформації за підсумками тесту, зокрема, яке питання було найскладнішим та найлегшим, з яких регіонів було найбільше учасників, якого віку, можна дізнатись в ефірі, який відбудеться наступного тижня — 2 листопада о 16:00 на Facebook-сторінці «Фільтра».

Завжди приємно, коли Університет Григорія Сковороди в Переяславі відвідують його випускники, які, закінчивши альма-матер, досягли різногалузевих професійних успіхів і ширять добру славу про рідний університет, звеличують Батьківщину, є запорукою її світового успіху. Кілька років поспіль вони діляться своїм досвідом та прикладом у форматі «Клуб випускників університету», організаторами зустрічей в рамках якого традиційно є Відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Наукове товариство університету.

У четвер, 12 жовтня 2023 року, у другій половині дня, в залі інформаційних технологій «Чумацький шлях» відбулась перша, у новому навчальному році, зустріч у форматі «Клуб випускників університету». У цей день в залі вітали випускницю історичного факультету, поетесу Олену Євтєєву. У цей день вона презентувала в рідному місті та альма-матер нову поетичну збірку під назвою «Калинове серце». Кожен мав можливість придбати книгу, а отримані кошти були спрямовані на підтримку 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Сучасне мистецтво вже неможливо тлумачити поза поняттям інтермедіальності. Інтермедіальність зазвичай пояснюють як особливий тип міжмистецьких взаємозв'язків у художньому творі, що впливають на різні органи чуття глядача / слухача і поглиблюють його смислове навантаження. Інтермедіальність, актуалізована в авангардній поезії модерністів (символістів, сюрреалістів передовсім) на межі 19-20 ст. як синестезія (багатовимірне конструювання / сприймання образу: на дотик, на запах, на звук, як візуальний чи асоціативний образ тощо) і сугестивна поетика (навіювання непрямо промовлених сенсів через образи-символи), є вже сталою ознакою сучасного мистецтва, тим більше завдяки розвиткові інноваційних технологій.

Саме таким ArtSpace — космічним арт-проєктом постає шоу Ethno–music-Show 360° «Ті, що походять від Сонця», створене артистами  Київського  академічного  ансамблю  української музики «ДНІПРО» у співпраці з Київським Планетарієм.

«Укрліт» — спільний проєкт Міністерства освіти і науки, медіасервісу MEGOGO, Мінцифри та Дія.Освіта, у межах якого озвучили понад 250 творів з української літератури для учнів 5–11 класів. Виробництвом займалася команда MEGOGO AUDIO — найбільший в Україні сервіс з аудіоконтентом, каталог якого налічує понад 1 000 аудіокниг та 30 000 випусків подкастів.

Серед озвучених творів — «Крила» Ліни Костенко, «Кайдашева сімʼя» Івана Нечуя-Левицького, «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Я (Романтика)» Миколи Хвильового, «Місто» Валерʼяна Підмогильного та інші. Загальна тривалість усіх творів понад 108 годин — їх усі можна послухати безкоштовно у мобільному застосунку MEGOGO у розділі «Аудіо». Перелік творів сформований згідно з чинною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з української літератури (рівень стандарту). 

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек із 85-річним ювілеєм Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва вітали її працівників.

ЦРБ ЦБС «Свічадо» позиціонується як публічна бібліотека для дорослих. Проте, як і всі сучасні книгозбірні, бібліотека значно розширила свої функції і тепер функціонує як мультикультурний і соціальний простір. ЦРБ «Свічадо» ‒ це і книгарня, і інформаційний центр із доступом до інтернету, і соціально-психологічний осередок, і творча майстерня, і пізнавальні проєкти, і виставки та презентації, що розвивають кругозір, естетичні смаки і формують читацькі інтереси користувачів бібліотеки різних вікових категорій.

На урочистостях працівники бібліотеки та гості подякували захисникам України за те, що попри російську навалу, блекаути і повітряні тривоги установа працює. Також учасники камерного ювілейного зібрання згадали історію становлення бібліотеки, її революційне оновлення 2017 року, переглянули відео презентацію про розлогий спектр заходів, які проводяться в бібліотеці навіть в умовах війни, що триває.

Перед тим як написати кілька слів про творчість Григорія Бойка, посадила поруч свого десятирічного сина і давай з ним читати вголос вірші автора. Адже ці бойківські дитячі поетичні шедеври поруч зі мною ще з дитинства. Їх розповідали мама й бабуся. Потім сама читала старшому сину, напам’ять  вчила з меншим, коли він ще в садочок ходив. Тоді просто запам’ятовував  і співав на всю квартиру «Морозець, морозець…». Зараз вже усвідомлено сміється і перечитує окремі рядки.

- Подобається?

- Дуже!

І оце є справжня творчість, якщо з покоління в покоління, якщо не втрачає актуальності, якщо зрозуміла, дотепна, жива. Берегти, шанувати, пам’ятати і популяризувати.  Рівних Григорію Бойку немає в дитячій літературі. Є інші, але не такі як він. «Хлопчик ОХ», «Не знала», «Зуби», «Про щоденник» - та що не прочитай, хочеться ще неодмінно перечитати.