У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»
Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…
Василь Чебаник
4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».
Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»
Близько місяця тому гурт Віктор Винник і МЕРІ випустив у світ пісню «Коли твоя земля в війні». Трек було пов'язано до першої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну. Пісня та відео, яке відзняли на неї, отримали хороші відгуки. Але авторові твору та фронтмену гурту МЕРІ Вікторові Виннику цього виявилось замало.
4-го квітня 2023 р. о 14:00 у бібліотеці «Свічадо», що у Святошинському районі Києва (вул. Жуля Верна, 13В, телефон для довідок: 098 432 4166) відбудеться презентація персональної виставки української художниці вірменського походження, майстрині петриківського розпису та каліграфині Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки». Вхід вільний.
Мета виставки — популяризація петриківського розпису і графіки української мови РУТЕНІЯ лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Василя Чебаника як складників візуальної культури та засобів самоідентифікації нації.
У понад тридцяти роботах Марини Саркісян поєднано візуальні образи української абетки РУТЕНІЯ (шрифт Krasen, автор – художник-графік В. Я. Чебаник) із петриківським орнаментом. Творчий задум виник після того, як мисткиня, за висловом Василя Яковича, «інфікувалася каліграфією» і протягом 2020‒2021 навчалася на курсах каліграфії Вероніки Чебаник.
Під час презентації Марина Саркісян проведе майстер-клас і наживо поділиться секретами петриківського розпису та каліграфії.
Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, ретельно розглянуло всі надіслані рукописи, серед яких було чимало талановитих (тому сподіваємося на участь авторів наступними роками) та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.
За словами організаторів, метою Премії є підтримка творчих діячів, відзначення авторів, видавництв, представників творчої спільноти, які зробили значний внесок у популяризацію української книжки, утвердження високих мистецьких стандартів у національному письменстві і літературній критиці, створення умов для творчого зростання.
На здобуття Премії висуваються оригінальні, змістовні книжкові видання, видані українською мовою протягом останніх трьох років в Україні на високому естетичному, художньому та поліграфічному рівні.
Висувати роботи можуть автори (співавтори) творів, видавництва, видавничі організації, редакції періодичних видань, громадські організації, творчі спілки, літературно-мистецькі об’єднання, заклади вищої освіти, бібліотечні та наукові установи.
"Комітет, керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво”, “Кіномистецтво”", - йдеться у повідомленні.
«Земля, випалена під трави» — нова пісня на вірші Таїсії Шаповаленко, музика Лілії Кобільник
А ви знаєте, як виглядали словʼянські духи? Чи могли вони чаклувати? Де жили? Що їли на обід? Були небезпечними чи навпаки допомагали нашим прапрабабусям? Ні? То маєте можливість дізнатися!
Двічі – 27 лютого та 2 березня – між столицею Чехії Прагою та Дніпром було протягнено справжнісінький казковий міст.
А точніше, між Галереєю головного міста Праги та Дніпропетровською обласною бібліотекою для молоді. Ще десятки місточків перекинено онлайн до бібліотек області. До Дніпра завітала гамірна компанія найрізноманітніших словʼянських духів. Та ще й найближчих європейських друзів з собою привели.