Нещодавно я була присутня на непересічній події – традиційній зустрічі випускників 1954 року київської середньої школи № 6, яку закінчила моя мама Рутковська (Кононенко) Ольга. Скажете, що тут такого – нічого дивного, хоча й пройшло з того часу аж 60 років! Але справа в тому, що одноклассники з кількох класів збираються щороку, не пропустивши зустрічі жодного разу! Разом пішли на дорогу серцю кожному зі школяриків Володимирську гірку, куди вони часто бігали під час перерви і після (інколи й під час) уроків, з якою пов’язані теплі, щемливі спогади. Тут були і перші поцілунки, і перше кохання, і перше розчарування.

Днями у канівському видавництві «Склянка Часу*ZeitGlas» (директор Олександр Апальков) побачила світ незвична книжечка під назвою «Іриси для коханого». Письменниця і поетеса Тетяна Череп-Пероганич присвятила її своєму чоловікові Юрію Пероганичу з нагоди його дня народження. Редактор – Оксана Радушинська. Автор художніх робіт на обкладинці – Таміла Гринюк.

Кажуть, талановиті люди – талановиті у всьому. Іноді це «правило» хибить, а не у цьому випадку. Лауреат літературного конкурсу «Коронація слова» Оксана Радушинська – одна з найталановитіших поетес сучасності, яка, проте, не побоялася спробувати своє перо і в художній прозі. І недарма. Цьогорічна нагорода – є лише ще одним свідченням того, що мисткиня на правильному шляху. Багатий внутрішній світ літературних персонажів, карколомний сюжет, який тримає читача у напрузі до останнього слова, повернення до призабутого світу наших предків – роман «Коли сонце було стозрячим.

Майстер петриківського розпису, художниця з Дніпропетровська Вікторія Тимошенко знову дивує. На цей раз розмальованим власним авто.

Маєте баження мати і у себе таке диво - зробіть його власними руками.

Коли живеш з Україною в серці - хочеться творити справжні дива!

Старосинявське районне об’єднання «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка разом зі Старосинявським районним літературним об’єднанням «Джерелинка» оголошують конкурс краєзнавчих, публіцистичних та художніх (поетичних і прозових) творів про Українську Повстанську Армію. Щодо обсягу та жанрів творів обмежень нема. Це можуть бути краєзнавчі дослідження, публіцистичні статті, оповідання, новели, замальовки, есе, вірші, поеми, малюнки, плакати (крім великої прози). Жанр зазначає автор. Твори приймаються до 1 вересня 2014 р.

ДЕНЬ СКОРБОТИ І ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ В ТЕРЦЕНТРІ ВЕТЕРАНІВ

«а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!»
Псалми 37 (36:11)

У четвер 10 липня 2014 року о 17.00 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» відбудеться другий концерт циклу «Жан-Філіп Рамо: Клавірна творчість» відомого українського піаніста, лауреата премії ім. Л. М. Ревуцького Євгена Громова.

Влітку 2014 р. в залі архіву-музею Громов виконає три сольні концертні програми, спеціально підготованих з нагоди вшанування 250-х роковин смерті геніального французького митця та вченого Жана-Філіпа Рамо (25 вересня 1683 р. – 12 вересня 1764 р.).

У ці липневі дні мусимо згадати трагічні події, які мали місце у Львові в червні-липні 1941 року. Коли під натиском німців радянські війська покинули Львів, у львівських тюрмах було виявлено тисячі закатованих мирних людей.

Коли у червні 1941 року радянська влада покинула Львів, люди кинулися до тюрем, куди більшовиками було запроторено тисячі людей з усіх районів Львівщини. У всіх була надія на звільнення тих численних в'язнів. Та цю надію змінив нечуваний жах і розпач. Ті, що кинулися до тюрем, виявили в них тисячі неймовірно спотворених тіл закатованих мирних людей. 

дерево-пташе самотній і сутінний 
ходиш довкола густої води 
поки зірки від вечірні до утрені
зносять ясу мерехтливу туди

дерево-пташе мовчиш не запитуєш
хто твою пісню тонку потопив
вольні літа потоптав недопитими 
кинув жаринами серед ропи

дерево-пташе зникатимеш плавнями 
пам’яті в сивім пері не згуби 
хай перегойдує хвилями плавними
місячну скіпку твоєї журби

Марко Винник

Це барвисте й романтичне свято збереглося й святкується не лише українцями, а й всіма східно-слов’янськими народами. Івана Купала – це період найбільшого розквіту природи, який людина прагне повернути собі на користь.

За Юліянським церковний календарем (так званий – старий стиль), 7 липня – Різдво Івана Хрестителя, або Івана Купала, або просто – Купала – час розквіту літа. За народними повір’ями це час, коли трави, вода, вогонь – особливо цілющі і здатні очищати та лікувати організм людини. Тому саме цього дня треба збирати й сушити лікарські рослини, які можуть стати в нагоді при різних недугах чи застудах. А на землі в цей день запалюють багаття, що символізують маленькі сонця. Полум’я і дим від тих вогнів теж вважаються цілющими.