Національна рада реформ схвалила законопроект про створення Культурного фонду України, що виділятиме кошти на підтримку культурних проектів.

Згідно з повідомленням прес-служби Міністерства культури, відповідний законопроект був презентований на засіданні Нацради 29 серпня міністром культури України Євгеном Ніщуком і заступником голови Адміністрації президента Дмитром Шимківим.

"Створення Фонду має сприяти модернізації та підтримці українського мистецтва, відповідних умов для розвитку інтелектуального і духовного потенціалу особистості й суспільства, забезпечення широкого доступу до культурних надбань, підтримки культурного різноманіття та інтеграції української культури у світовий культурний простір", - зазначено в повідомленні.

У рамках міжнародних проектів відбулася зустріч Київської організації НСПУ з делегацією Союзу українців Румунії (СУР).

У зустрічі від румунської сторони взяли участь голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький, радник Міністерства освіти Румунії, відповідальна за українську меншину Віра Кодря, представники керівної ланки СУРу Михайло Трайста, Мирослав Петрецький, Іван Лібер, Віктор Сенчук, Любов Горват, Віктор Григорчук, Василь Бучута, Тереза Шиндрою, Степан Бучута, Василь Пасинчук, Анна Самбор, Іван Гербіль, Дмитро Черненко. Від української сторони в зустрічі взяли участь голова Київської організації НСПУ Володимир Даниленко, редактор журналу «Київ» Теодозія Зарівна, перекладач з румунської мови Сергій  Лучканин, письменники Галина Тарасюк, Вано Крюгер, Наталя Куліш, Марина Єщенко.

«Діаспора завжди виконувала роль посла своєї культури у країні проживання,  – сказав голова КО НСПУ, письменник Володимир Даниленко, – тому наша зустрічі повинна стати постійним діалогом між Україною та Румунією, в результаті якого українська література завдяки вашим перекладам румунською мовою має стати відомою в Румунії, а українські письменники Румунії – інтегрованими в літературу материкової України».

Катерина Бабкіна - авторка поетичних книг "Вогні святого Ельма", "Гірчиця" та "Знеболювальне і снодійне", збірки оповідань "Лілу після тебе" та "Щасливі голі люди", роману "Соня" і дитячих повістей "Гарбузовий рік" та "Шапочка і кит".  Співпрацювала і співпрацює як колумніст та журналіст з такими виданнями в Украні та закордоном як Esquire, Le Monde, Harpers Bazaar, Buro24/7, Українська Правда, Бізнес, Фокус, Платформа тощо.

Вона мандрує світом і любить Життя. Вона сміливо і легко перетворює свої мрії на цілі. Вона – справжня, харизматична, сильна і вразлива водночас. Вона викликає захоплення і заздрощі, але попри усе – завжди – йде вперед!

У четвер, 08 веренся о 19:00 у клубі "Наш Формат" Катя розповість нам про талант і досягнення, віру в себе і незламність, щастя і мрії, а також прочитає для нас кілька своїх віршів, разом ми переглянемо короткометражний фільм «Жовта коробочка», з яким Катя дебютувала як режисер, також авторка підпише кілька книжок, відповість на запитання, розповість про цікаві та важливі проекти за її участю.

Модератор зустрічі: Слава Світова

Оргкомітет Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Зірки Майбутнього», запрошує до участі у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Зірки Майбутнього», що відбудеться 5-6 листопада 2016 року в місті Херсоні.

Запрошуються представники різних жанрів всіх вікових категорій!

• Положення
• Заявка

Заявки на участь надсилайте на адресу оргкомітету:

До 160 - річчя від дня народження ІВАНА ФРАНКА

Напитись мудрості з франкової криниці

(замальовки - спогади про два заборонених твори поета)

Коли наближаються ювілеї або «круглі» дати визначних особистостей, щоразу прагну наблизитись до цих імен, гостріше відчути й зрозуміти, яке вони займають місце у моєму житті. Так і з нагоди Великих роковин І. Я. Франка – 160 - річчя від дня народження – намагаюся «пірнути» до дна океану його поезій й винести звідти «дивнії перли», з’єднавшись з одкровенням творчості поета. З глибин пам’яті дістаю «клаптики споминів» (за словами М. Рильського) і кількома штрихами кладу їх на образ Великого Каменяра – багатогранний, непізнаний до кінця, з мудрим пильним поглядом і ніби запитанням в очах: «А що ти зробив для України?». Портрет Генія, який пишеться  вже 160 років, але, мабуть ніколи не буде завершеним…

1. Коралі

Надійка заледве встигла до поїзда. Андрій уже стояв на приступці вагона. Повістка — як сніг посеред літа. Знав, що його чекає зона так званої АТО. Зателефонував до Львова коханій. І вона, облишивши лекції в університеті, примчала сюди. В останню секунду.

Потяг сіпнувся і почав набирати швидкість. Надійка на бігу зняла з шиї коралі — єдине, що змогла придумати на подарунок-пам’ять.

— То ще від бабці оберіг! — вигукнула. — Вони освячені. Вірю, що й наше щастя збережуть!

— На весіллі ти одягнеш їх знову, — спробував усміхнутись Андрій.

Зайшовши до вагона, поклав коралі в кишеню навпроти серця. Надалі вони були з ним постійно: і в підготовчому центрі, й на Донеччині, й на Луганщині.

Святкування Дня Державного прапора і Дня Незалежності в територіальному центрі ветеранів

22 серпня 2016 р. ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради відзначили свято Національного прапора і Дня Незалежності України.

Свято розпочала директор терцентру Наталія Володимирівна Біневська, яка наголосила, що українці – миролюбний народ, який ніколи не нападав на жодну країну світу і тому ми переможемо агресора і зараз, бо наша нація – волелюбна, справедлива і незнищенна. Віршовані рядки, прочитані Н.В.Біневською, – як підтвердження її слів:

На зламi двох тисячолiть
Складнi часи, буремнi роки...
Та в чистiм небi нам горить
У добрий час зоря висока.
Як навеснi будує птах
Своє гнiздо, щоб в ньому жити,
Будуймо села i мiста,
Щоб усміхались нашi дiти.
Державнiсть – не пустi слова,
То я i ти, то нашi долi...
Хто щедро поле засiва,
Тому земля воздасть любов`ю.
Будуймо України храм,
Щоб вiд Полiсся i до Криму,
На схiд i захiд вiд Днiпра,
Була щасливою Країна!

Накупила зошитів
У косу лінійку.
То нехай для хлопчиків-
Колі і Сергійка.
Ще купила книжечку-
маленьку абетку.
Для малої Лізочки.
Для мами - таблетки.
Ручки і олівчики
і яскраві фарби.
Для Олюні й Мішеньки
(Так зробив би татко).
Ще пенал, кросівочки
і спортивну форму
Для Петька і Ніночки.

Заява української громадськості щодо проросійської інформаційної політики телеканалу «Інтер»

Ми, небайдужі громадські активісти й інші представники українського суспільства, яке вже третій рік відчайдушно бореться супроти збройної агресії Росії та її «п’ятої колони» в Україні – висловлюємо глибоке обурення послідовно проросійською медійною політикою телеканалу «Інтер» і власне його черговою провокацією – радянськоцентричним концертом до 25-ї річниці української незалежності. Концертом, що згодився б для уярмленої УРСР 1990 року або для «окремих районів Криму і Донбасу» - але аж ніяк не для воюючої України, яка збройно протистоїть російським загарбникам.

Ми, чернігівці, справедливо вважаємо видатного письменника Євгена Гуцала своїм земляком і пишаємося цим. Адже майбутній Шевченківський лауреат мешкав у Чернігові і працював у редакції обласної молодіжної газети «Комсомольський гарт» (нині – «Гарт») разом із уродженцем Придесення Володимир Дроздом! Взагалі, вагомість кожного письменника визначається часом. Євген Гуцало відійшов у вічність, але й зараз залишається незабутнім. Продовжують виходити його книжки, і ми можемо із задоволенням читати й перечитувати твори нашого чудового класика, сповнені життєвої мудрості, доброти та колосальної позитивної енергії.

У Чернігівській центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського є всі книжки Євгена Гуцала, зокрема й ті, котрі побачили світ уже після його смерті. Так, у популярній серії «Українська класика» київського видавництва «Український письменник» надруковано ошатну книжку Євгена Гуцала «Хустина шовку зеленого». У ній вміщено повісті, новели та публіцистику Майстра. Як на мене, Гуцала й нині цікаво читати з того, з чого він починав: із малої прози та поезії. Там він – молодий і справжній! Звідти передаються витончено чарівні запахи гуцалівської мови, іскрометний народний гумор, кольорова стихія слів, за якими вгадувався майбутній спокійний усміхнений романіст.