Жінка-УКРАЇНКА

Святкування Дня Державного прапора і Дня Незалежності в територіальному центрі ветеранів

22 серпня 2016 р. ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради відзначили свято Національного прапора і Дня Незалежності України.

Свято розпочала директор терцентру Наталія Володимирівна Біневська, яка наголосила, що українці – миролюбний народ, який ніколи не нападав на жодну країну світу і тому ми переможемо агресора і зараз, бо наша нація – волелюбна, справедлива і незнищенна. Віршовані рядки, прочитані Н.В.Біневською, – як підтвердження її слів:

На зламi двох тисячолiть
Складнi часи, буремнi роки...
Та в чистiм небi нам горить
У добрий час зоря висока.
Як навеснi будує птах
Своє гнiздо, щоб в ньому жити,
Будуймо села i мiста,
Щоб усміхались нашi дiти.
Державнiсть – не пустi слова,
То я i ти, то нашi долi...
Хто щедро поле засiва,
Тому земля воздасть любов`ю.
Будуймо України храм,
Щоб вiд Полiсся i до Криму,
На схiд i захiд вiд Днiпра,
Була щасливою Країна!

Голова Шевченківської районної ради Микола Петрович Ситник промовив, що в наш суворий час треба берегти єдність на складному шляху реформ і побажав ветеранам і співробітникам терцентру, перш за все, миру на всій території країни, а також відновлення і процвітання державі, гідного рівня життя найбільш незахищеним верствам населення.

Щира та позитивна атмосфера відчувалася з перших хвилин виступу Директора Благодійного фонду «Карітас Донецьк» (вул. Кабардинська, 5 м. Дніпра) отця Василя (Українська Греко-Католицька Церква): «Допомога потребуючим від нашого Благодійного фонду ґрунтується на християнських засадах, незалежно від віросповідання, раси чи соціального походження. 2016 рік оголошений Папою Франциском Святим Роком Божого Милосердя. Перш за все, милосердя полягає у християнській довірі до Господа Бога і діяльній любові до ближніх. Це – щиросердність, співчуття, готовність робити добро кожному, любов на ділі, здатність відгукува­тися на чужий біль. Милосердним людям притаманне спів­чуття до сироти, інваліда, тяжкохворого, людини похилого віку, всім, хто потрапив у біду. Фонд працює в таких напрямах як: допомога родинам в кризових обставинах, особам з функціональними обмеженнями, самотнім літнім людям, ув’язненим та людям без постійного місця проживання, вимушеним переселенцям, допомога дітям та молоді, охорона здоров’я та ін. Бажаю передусім мирного неба над головою, миру в серцях ваших і порозуміння один одного! Слава Україні!» Присутні гучно відповіли: «Героям Слава!»

Святкову концертну програму почала культорганізатор терцентру, поетеса і композитор Олена Швець-Васіна: «Визначення державності країни полягає у її символіці. Україна має три державні символи: Державний прапор,  Державний герб і Державний гімн України. З найдавніших часів жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Свято Державного прапора встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України, Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004».

Ансамбль ветеранів «Горобинка» разом з усіма присутніми навстоячки заспівав «Державний гімн України» (музика М.Вербицького, вірші Павла Чубинського).

Пролунали вірші «Молитва за Батьківщину» (читала Ольга Новікова), «Ми українці» Наталії Деркач (у виконанні автора), «Українська вишиванка М.Гереса (читала Тамара Дорофеєва), а також  «Молитва за Україну» ветерана терцентру Тетяни Казмирук у виконанні автора:

Молюся за тебе, моя Україно.
За чистеє небо, за цвіт твій, калино,
За простір широкий, за щирість людей,
За мужність, терпіння, за розум ідей.

Молюсь я за тебе, моя Батьківщино,
За те, щоб не чути про смерть свого сина.
Щоб поле родюче від мін не стогнало,
Щоб наша малеча сирітства не знала.

Молюся за тебе, свята Україно!
За тих , хто не вернеться, бо вже загинув.
За тих, хто в АТО від війни нас зберіг,
Щоб швидше вернулись на рідний поріг.

Мої співвітчизники, я закликаю,
Єднаймося, рідні, від краю до краю.
Щоб ворог не смів нашу землю топтати,
Бо тільки в єднанні нам горя не знати.

Вірші перемежалися сценками у виконанні дуетів – артистів ансамблю «Горобинка»: «Арія Петра» та «Арія Наталки-полтавки» з однойменної опери М.Лисенка на вірші І.Котляревського (Іван Твердохліб і Людмила Беланова), «Несе Галя воду» (Катерина Мавдюк і Олександр Янковський), «Куди їдеш, Явтуше?» (Елеонор Штайнц і Ольга Денисенко), «А мій милий вареничків хоче» (Олександр Янковський і Наталія Деркач).

Особливе місце у святковій програмі зайняв виступ шановної гості – композитора, члена Асоціації композиторів Національної всеукраїнської музичної спілки, Відмінника культури України, лауреата міжнародних і всеукраїнських музичних конкурсів Валентини Фалькової. Вона привітала присутніх зі святами і пронизливо заспівала щойно створену пісню «Дніпро, Дніпро!» на вірші художниці і поетеси Ольги Рекун. Автор віршів, присутня на вечорі, в свою чергу подякувала ветеранів за молоду енергію творчості, за надію Свободи і Єдності, яку вони дають прийдешнім поколінням.

Пісня «Розлуки бродять по долі» Валентини Фалькової на вірші Олени Швець-Васіної у виконанні дуету «ВаЛена» (авторів пісні) змусили засмутитися весь зал, бо майже в кожного були і є розлуки в житті…

Присутні змогли разом з Тамарою Бобко продемонструвати свої знання про маловідомі сторінки України, разом з Алевтиною Губаревою відповісти на питання з історії Запорізької Січі. А 10 ветеранів, запрошених на сцену,  позмагалися у швидкісному пошуку народних прислів’їв в конкурсі «Склади і прочитай прислів’я».

Наприкінці святкової концертної програми пролунали: пісня  Ніколо Петраша «Країна моя» на сл. В.Іваницького та прем’єра пісні Лесі Горової «Нашим героям» у виконанні ансамблю «Горобинка».

І ветерани, і шановні гості залюбки підспівували відомим пісням разом з артистами, аплодували, посміхалися, тому настрій був дійсно святковим!

На завершення празника відбулося благодійне чаювання завдяки допомозі Благодійного фонду «Карітас Донецьк».

Сьогодні символ нашої свободи і незалежності майорить в кожному місті завдяки мужності наших захисників!

Живи на благо Батьківщини й неси стяг Кобзаревої Надії! Слава Україні та її Героям!

Олена Швець-Васіна,

організатор культурно-дозвіллєвої діяльності територіального центру
соціального обслуговування  (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради