…«Серце наше назавжди віддане тому шматочку землі, де і батьківський дім, і материнська пісня, і перші кроки в життя…

Я народилася… в селі Камінь Рожнятівського р-ну, що на Івано-Франківщині. В розкошах чудової природи, де споконвічною працею і крилатою піснею живе кожна оселя, де перед зором мимоволі постають розлогі, в пишнім цвітінні сади, смарагди гірських хребтів, шум повноводних рік, кажуть Гріх не бути поетом!», – так лірично, як правдивий поет, починає свою зовнішню біографію «грішниця» Леся Шмигельська, пропонуючи нам свою зовнішню біографію з різними видимими фактами, як-от навчання в Калуському училищі культури, праця бібліотекарем у рідному селі, публікація кількох книг віршів, новоспечене членство у Національній спілці письменників, одержання премії імені Марійки Підгірянки тощо… коментарями до яких є власне її словесна творчість, її вірші, з якими я вперше випадково (?) познайомився на всеохопному і наркотично заразливому Фейсбуці, досі не знаючи особисто самої Лесі, але вже поважно люблячи і відчуваючи її, як лісовик-озерник може відчувати і любити людину гір…

На ФБ, правда, не поміщає своїх віршів, кліпів лише лінивий, але вряди-годи натрапиш на щось небанальне, некрикливе, а довірливе, прозоре, домашнє, глибоке та ще й у майстерній оправі, яке хоч словом, хоч буквою торкається законів вічності і може залишитися піснею, афоризмом, початком казки, але радує взаємністю, співпульсуванням утомлену людську душу, яка вже молиться творінню (рослинам, зорям, рікам, птахам і звірам), готуючись до молитви Творцю, вже отут, в оцей день…

Про літературно-поетичні майстер-класи, що відбулися 3-4 вересня 2016 року в санаторії «Пуща-Водиця» — Геннадій Горовий, поет, член Національної спілки письменників України, голова КОО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», випускник Університету «Україна».

Ми всі приходимо у цей світ із зернинкою якогось таланту в душі. І це достеменно. Неталановитих людей не існує в принципі. Хтось здатен проявити себе у мистецтві, хтось у науці. Тільки от комусь байдуже до свого таланту, а хтось понад усе прагне його зростити. Безумовно, ті, що вибрали непростий шлях вдосконалення, заслуговують на підтримку своїх більш досвідчених колег. І таку підтримку вони мають. Існує чимало різноманітних творчих гуртків, студій, щорічних мистецьких заходів, на яких, як то кажуть, тільки серце розкривай.

Наступного четверга 22-го у Чернігові та 23-го вересня  Ніжині  залунають "Литаври" - міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Це новий фестиваль України. Про нього вже немало хто знає в Україні так і за межами держави. Ініціатором фесту виступила громадська організація з Ніжина “Центр новітніх ініціатив та комунікації”, керівником якої є член НСПУ, редактор дитячого журналу “Крилаті” Тетяна Винник.

Вже осінь поблизу,
Вже сонце донизу,
Ой треба нам, треба
Світлонька із неба...

Впродовж трьох осінніх місяців, коли вже зібрано врожай і у сільських  мешканців з’явився час для відпочинку, вдавнину відбувалося понад 30 великих та малих народних свят, проводилося безліч об­рядів, які згодом відірвалися від свого коріння і злилися з пізнішими ви­творами.Чимало з них забуто, зникло або набуло змін. До нас, на жаль, дійшло небагато яскравих осінніх свят, та й ті у деформованому вигляді, які сьогодні продовжують втрачати свій глибинний зміст і первинну красу. Відродити й повернути у побут їх навряд чи вдасться. Та й чи потрібно це наступним поколінням? А от знати і поважати свою минувщину необхідно – і не тільки фахівцям, а й кожному культурному громадянинові України.

Олександра Стецюк. Премьера пісні 2016. Українська народна в сучасній обробці. "Летіла зозуля"

З 3 по 4 вересня 2016 року в мальовничому санаторії «Пуща-Водиця», що у Києві, відбувся Творчий літературно-поетичний семінар «Кастальський ключ». До організації та участі у семінарі долучилися випускники Університету «Україна». Поет, член Національної спілки письменників України Геннадій ГОРОВИЙ став одним з організаторів заходу, Світлана ПАТРА Руслан ІЩЕНКО та Світлана ПРОНІНА стали учасниками семінару.

Організаторами заходу виступили ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», відокремлений підрозділ «Київська обласна організація ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», за фінансової підтримки Міністерства соціальної політики». Деталі - у матеріалі Тіни ОВДІЙ.

В межах проекту «Вголос про війну» розмова з лідером гурту «Мері» Віктором Винником.

Що для вас є війна? Чи думали, що війна випаде і на ваш вік?

Війна ніколи не минає. Але ми, Слава Богу, народились, зрештою в країні СРСР, яка воювала завжди. Інше питання, що це стосувалося далеко не усіх, бо діти і люди, які ще пам’ятають 80-ті, прекрасно знають таке слово, як «Афган», «Афганістан». Тоді і слово було таке вигадане, як «інтернаціональний обов’язок». І ця історія, до певної міри, вона не те, що повторюється, але якась схожість, якась аналогія звичайно є. Але це десь було далеко. Це десь було абсолютно закрито. Що ми знали про це? Ми знали пісні під гітару про це і оповіді учасників. Потім вже прийшла так звана «перебудова». Це явище вже якось висвітлювалось, але рівно настільки, наскільки можна було.

Анна Багряна

Поки спиш, пришиваю рудому ведмедику лапку
допиваю свій чай і читаю невтішні новини.
Вже нема запитань, тільки оклик і знову – три крапки,
під якими майбутнє – твоє і моєї країни…
І так сумно, що друзів насправді лишилася дрібка,
що усі вороги – аж настільки нікчемні й убогі,
трансформую ненависть до них – то у жабку, то в рибку…
Ти навчила мене малювати. І вірити в Бога.
Тож молюся. Малюю. Заповнюю аркуш і тишу.
Поки спиш. Поки бачиш цей світ у рожевих відтінках.
А ведмедик підморгує: певно, рудому видніше,
що добро переможе. Маленька моя українко…

18.02.15

Богдан Задорожний народився 1966 року в Києві, у 1992 році закінчив Київський державний художній інститут. Син відомого українського художника, скульптора, монументаліста Івана-Валентина Задорожнього (1921-1988).