Мистецький веб-портал

 

Об’єднані створенням вільних знань

kyiv_wikiconference_2016_var6a-svgКиїв 3–4 вересня зустрічав редакторів Вікіпедії – вільної інтернет-енциклопедії. У приміщенні музею Національного університету «Києво-Могилянська академія», що розміщується у найдавнішій збереженій цивільній будівлі Києва – будинку Галшки Гулевичівни, пройшла шоста українська Вікіконференція.

У програмі конференції – виступи редакторів Вікіпедії та інших вікіпроектів, як-от Вікіновини, Вікіцитати, Вікісховище тощо; обговорення поточних тенденцій у спільноті; пошук найкращих шляхів її розвитку. Зокрема, говорили про залучення новачків і користь у цьому від соціальних мереж; конкурси статей у Вікіпедії; фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» та наукових зображень; «Вікіекспедиції»; освітню програму Вікіпедії; співпрацю з бібліотеками, галереями, музеями, архівами (проект «БоГеМА»); тематичні тижні написання статей тощо.

Знову осінь...

В відтінках охри, золотим шиттям
Зіткала осінь килим кольоровий.
І знов, своїм щаслива вороттям,
Свою ж співає пісню колискову.

У косу горобину заплела,
Вдяглася у розкішну вишиванку,
І дражниться: то трішки дасть тепла,
То дощиком злякає спозаранку.

Насупить небо сірим і сумним,
То знову зробить синім і бездонним,
Туман над річкою розстеле наче дим,
Припрошуючи в стан дрімотно-сонний.

Талант і молодість, та хист до віршосплетіння…

Завжди із задоволенням спілкуюся з талановитими людьми. Ще більше задоволення отримую, коли це – молоді талановиті люди, які прагнуть реалізувати свої знання та вміння. Саме з такими у рамках проекту «Поетичний простір» і була організована зустріч у Корюківському районному історичному музеї з ініціативи його директора Людмили Бабич. Послухати поетів прийшли їхні друзі, знайомі та ті, хто просто кохається в поезії. Познайомлю з ними й вас, шановні читачі.  

26-річний Андрій Барабаш та 22-річна Євгенія Дуденко (на фото) народилися в Корюківці. Обоє навчалися в міській гімназії, де відвідували літературну студію «Дивослово» (керівник – Віра Мірошниченко). Вірші пишуть з дитинства.

А тепер про кожного окремо. 

Творча зустріч з Оленою Швець-Васіною

29.08.16 Тв.вечір О (55)СЛАВА БОГУ ЗА ВСЕ!

Благодійна творча зустріч з поетесою і композитором, культорганізатором територіального центру ветеранів

Оленою Швець-Васіною 29.08.16 р.

Наприкінці любимого літа ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради завжди радо чекають на зустріч з культорганізатором терцентру, поетесою і композитором, музичним керівником ансамблю ветеранів «Горобинка» у зв’язку з її днем народження. Ось коротко про її творчі здобутки:

Галина Чудовська. У Кишиневі вийшла антологія українського верлібра

антологія  українського верлібра румунською мовоюУ Кишиневі вийшла антологія сучасного українського верлібра в перекладі румунською мовою «Створення світу триває». Саме так перекладено вірш Юрка Гудзя «Світ не завершено». Упорядник – Володимир Даниленко.

До антології увійшли верлібри тридцяти українських авторів різних поколінь: Ігоря Астапенка, Наталі Білоцерківець, Марини Варич, Оксани Гаджій, Василя Голобородька, Богдана-Олега Горобчука, Юрка Гудзя, Бориса Гуменюка, Володимира Даниленка, Теодозії Зарівни, Михайла Каменюка, Надії Кир’ян, Світлани Короненко, Олега Коцарева, Наталі Куліш, Дмитра Лазуткіна, Олега Лишеги, Марка Лівіна, Анни Малігон, Олесі Мамчич, Аттили Могильного, Зази Пауалішвілі, Олени Пашук, Василя Рубана, Олесі Сандиги, Василя Стуса, Галини Тарасюк, Юрія Тарнавського, Карини Тумаєвої, Любові Якимчук.

В Університеті «Україна» віншували першокурсників

Кожного року в останні дні серпня Університет "Україна" вітає першокурсників та студентів, що прийшли навчатися на старші курси. "Посвята у студенти" - це не просто захід до першого вересня. Кожного року "Посвята у студенти" не схожа на минулорічну. Про традиції, родзинки та гостей свята - журналіст Імідж-центру Університету "Україна" Світлана ПАТРА

Олександр Семенюк: «На війні страшно не те, що можуть вбити. Страшно, що можуть покалічити»

СеменюкДвісті сорок діб у зоні бойових дій АТО. Сумарно сто двадцять діб за лінією розмежування – від двох до двадцяти кілометрів у глибину окупованої території України. Сімдесят виходів на розвідувально-диверсійні завдання. Він знає, як годинами перебувати у засідці, як не спати упродовж доби, безперервно даючи бій ворожому війську, а потім засинати на двадцятисантиметровому льоду, накрившись шматком старої шпалери; як використовувати все, що потрапить під руку, аби розвести вогонь чи зробити вибухівку; власним досвідом спростував те, що боєць окопується з допомогою саперської лопатки за шість хвилин – коли зверху криє смертельним вогнем, окоп риється голими руками – камінці, глина – всього лише за чотири хвилини. Він – Олександр СЕМЕНЮК, сержант, командир розвідувального відділення 58 окремої мотопіхотної бригади, якого знають за позивими «Циркач» і «Контра».

Жіночі обличчя України

З нагоди 25-ї річниці Незалежності Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України презентує художньо-документальну виставку, до якої увійшли матеріали з особових фондів 25 жінок-митців. 

З документами виставки можна ознайомитися на On-line виставці та у галереї ЦДАМЛМ України (перший поверх).

Виставка підготовлена головним науковим співробітником сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України, кандидатом історичних наук А.М.Сукало.

Нам знову сонце усміхнулось над мурами вічних століть

PanchykІз творчістю двох наших земляків Петра Матія та Василя Густі виноградівці добре обізнані. Майже щороку з Ужгороду навідуються до рідних місць. І кожного разу звітують перед своїми шанувальниками, розповідаючи про ужинок своїх нових творчих доробок.

Надія Михайлівна Панчук широкому загалу читачів менше відома. Хоча за плечима умудреної життям жінки 57 років трудового стажу на поприщі крайової культури. Народилася 22 листопада 1940 року в Городенці Кременецького району на Тернопільщині, в простій селянській родині. Дівчина закінчила Дубнівське культосвітнє училище. Завідувала сільським клубом. Далі її призначили методистом районного будинку культури на Рівненщині. Землі, овіяні легендами, уславлені в літописах «полуденної Волині», які колись перебували у складі Литовського князівства, Речі Посполитої та Росії, бачили і пережили перемогу Данила Галицького над військом хана Куремси, і сплели в тугий вузол культури українську і польську, російську і єврейську, опосередковані німецьку та італійську, надихали її до творчості.

Об'єднати вміст