Рушник у своєму побутовому та сакрально-обрядовому втіленні пройшов не одне тисячоліття і акумулював семантику як власне полотна, так і візерунку, яким декорований. Навіть за відсутності візерунку рушник виконує обрядову роль і є носієм повідомлення, знаком, у вузькому розумінні – мовою.
Залежно від своєї ролі рушник поділяється на різновиди, назвемо лише кілька з них – «утеравник» (рушник для витирання рук»), «підперізник», «образóвий» («божий рушник», «божник», «покутний рушник») - рушник, яким прикрашаються ікони в хаті, «сповивач», «вінчальний», «батьківський» (яким перевʼязують вінчальних батьків), «про смерть» тощо.
(про електронний збірник «Йому тринадцятий минало»,
упорядник Еліна Заржицька, 2020 рік)
У теперішній час гостро постає проблема створення умов для ефективної соціалізації ітей молошого шкільного та піліткового віку, оскільки мова йде про переломний етап онтогенетичного розвитку і його значимість для благополуччя та особистісного розвитку в поальшому житті. Причому поєднання особливостей дитини з певними властивостями соціальних систем, з якими їх знайомить школа та життя взагалі, надає можливість реального становлення тієї або іншої специфічної психічної структури (стресостійкісті, толерантності, специфіки сприйняття інформації, сенсожиттєвих орієнтацій тощо).
У Дніпровській академії неперервної освіти відбулось Шевченківське свято. Педагогам області презентували електронний збірник «Йому тринадцятий минало». Попри назву, до збірника увійшли не твори Великого Кобзаря, а оповідання сучасних письменників України, Польщі, Болгарії, Франції та США про дитинство Тараса Григоровича. Треба зазначити, що твори ці незвичайні. Побудовані на реальних фактах, вони, тим не менш, за сюжетами були фантастичні або казкові.
Збірник створено у рамках однойменного Міжнародного літературно-мистецького проєкту. До оформлення книги долучилися вихованці українського культурного центру «Крок» (Чехія), юні художники з Болгарії, а також Харкова, Львова та Дніпра.
Міжнародну мистецьку премію імені видатного українського художника Сергія Васильківського (1854-1917) заснували міжнародна громадська організація «Чумацький віз» із Волині та об’єднання українських літераторів «Криниця» із Придесення – з метою гідного вшанування Сергія Васильківського, активної популяризації в Україні і за кордоном талановитих сучасних художників, наукових досліджень мистецтвознавців та публікацій письменників і журналістів, присвячених мистецтву.
Сергій Іванович Васильківський – український живописець, пейзажист, баталіст. Його дід-чумак, який походив із козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати – любов до народних пісень. Навчався в Академії мистецтв. За картини, в яких передав чарівність української природи, одержав золоту медаль і можливість вдосконалюватися за кордоном. Він жив у Франції, багато працював та виставляв свої твори в Паризькому салоні. Подорожував Англією, Іспанією, Італією, Німеччиною, Південною Африкою. Ці мандри зміцнили намір художника спрямувати свій талант на розвиток українського мистецтва.
Шматко Карина Вікторівна, учениця 9 класу КЗ “Гімназія № 6” Кам'янської міської ради
Науковий керівник: Федіна Олена Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи КЗ “Гімназія № 6” Кам’янської міської ради
ВСТУП
Сучасна дитяча література різноманітна та багатогранна. Однак тішить, що, серед творів розважального характеру є й такі, що здатні поглибити знання, пробудити національно-патріотичну свідомість, допомогти подолати страхи, розв’язати конфліктні ситуації, навчити жити у злагоді з собою та соціумом.
Актуальність роботи полягає у дослідженні сучасних казок, покликаних на допомогу дитині. Недарма наші пращури розповідали дітям казки. Таким чином вони вчили дітей основним засадам самопізнання та самосвідомості. Досліджувана нами казкотерапія, як модний європейський напрямок, має на меті допомогти малечі усебічно розвиватись.
Мета роботи: дослідити шляхи використання та дієвість сучасного методу казкотерапії на матеріалі творів української дитячої письменниці Еліни Заржицької.
Нещодавно у видавництві «Меркюрі-Поділля» (Вінниця, 2019) з’явилась невеличка ошатна збірочка поезій Тетяни Шептицької «П’яні персики». Між першою «Окрайцем неба» і нинішньою збірками минуло 5 років. Цей період життя Тетяни Шептицької був наповнений активною науковою та громадською роботою, а вірші збірки стали необхідним підсумком певного етапу життя людської душі. Вони також показали як відданість поетеси улюбленим темам у творчості, так і певну мистецьку еволюцію.
Ця збірка про жінку і смак життя.
Ця збірка про жінку і місто. І то конкретне – Київ. Вона замкнена у його циклічність. Їй близький і зрозумілий кожен камічникпраміста. Цікаво бачити і розуміти Київ через призму його українськості. Хоч ця українськість ніде не нав'язана, вона питома, вона просто є, як і саме місто.
28 березня відбудеться нагородження учасників 5 Всеукраїнського літературного конкурсу ім. ЛЕСЯ МАРТОВИЧА в рамках вшанування пам'яті галицького письменника Леся Мартовича та з нагоди 90-ої річниці від дня народження Ліни Костенко.
В ПРОГРАМІ:
11:00 - 13.00 - церемонія нагородження переможців та учасників конкурсу.
Переїзд у с. МОНАСТИРОК на Жовківщину на могилу Леся МАРТОВИЧА для покладання квітів, участі в Панахиді.
17:00 - 20:00 - літературна фієста.
Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи за 2020 рік (рішення № 17) відзначені:
1. Поет Василь Голобородько (м. Київ) – за видатний внесок у світову літературу;
2. Польовий гетьман Чорноморського козацького війська Українського козацтва Анатолій Петько (Овідіополь Одеської області), перший заступник польового гетьмана, письменник, правозахисник Дмитро Шупта (м. Одеса) – за активну діяльність на ниві розбудови Українського Козацтва;
3. Науковець, підприємець, інвестор Володимир Хоменко (м. Київ) – за визначну благодійну і громадську діяльність та подвижницьку програму з книговидання, яка успішно втілюється його зусиллями на Чернігівщині;
Юрченко Євгенія. Теперішні: проза. – Вид. О.О. Євенок. 2019. – 64 с.
Це неможливо назвати ознакою абераційної доби, якби навіть і дуже праглося. Здається, що в усі часи поетки намагалися залишити свій слід у прозі. Приміром, Оксана Лятуринська написала чимало чудових етюдів та мріяла про епопею на взір «Волині» Уласа Самчука. Прозу і поезію поєднують у своїй творчості Віра Вовк та Емма Андієвська, які живуть поза межами материкової України. Та й у їхньому рідному краї сув’язь приваблює: Наталія Білоцерківець, Любов Голота, Теодозія Зарівна… Взялися за прозові пера й дещо молодші: Леся Романчук, Леся Степовичка, Ольга Яворська… Їм на п’яти буквально наступають ще молодші: Ольга Атаманчук, Ірина Баковецька, Зоряна Замкова.
У столиці відбувся великий концерт одного з найяскравіших та найромантичніших дуетів України - Alyosha & Vlad Darwin. Історія дуету почалася ще 7 років тому, коли була презентована пісня «Ти найкраща».
Підтримати Alyosha і Vlad Darwin завітали численні публічні особистості, колеги по сцені, і друзі: Ірина Білик, Катерина Осадча, Крістіна Марті, Наталія Холоденко, Соломія Вітвіцька, Світлана Тарабарова, Лавіка, Лаура Марті, Наталка Карпа, Анастасія Кожевнікова, Олександр Прохоров, Інна Грабар, Марія Бурмака, Жан Гріцфельдт, Вадим Олійник, Надія Матвєєва, Анна Завальська, В’ячеслав Соломка, Тетяна Воржева, Богдан Юсипчук, Габріела Масанга, Alina Pash, Алла Донту, Яна Прядко, Юрій Движон, FROLOV, Сергій Савка, Поль Солонар та багато інших. Всі гості збирались у welcome-зоні, де могли дружньо спілкуватися та частувати смаколики від Gorbenko Catering та Winetime. Настрій гостей перед концертом забезпечував ді-джей Дмитро Яцук.
15 лютого Чернівецьку та Івано-Франківську область відвідали подружжя Юрій та Тетяна Пероганичів.
«Музей Марка Черемшини… Зустріч одна із тих, що запамʼятається нам назавжди», - так охарактеризували цей насичений і надзвичайно багатий на враження день наші гості по приїзді до Києва.
Юрій Пероганич – співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна», український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України.
У Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини пан Юрій для усіх зацікавлених провів захопливу лекцію-презентацію, у якій висвітлив базові питання, що стосуються відомої онлайн-ениклопедії «Вікіпедія»: як створювати та редагувати статті, переваги та недоліки відкритого редагування, хто такі патрульні «Вікіпедії» та як створити інформаційну онлайн-енциклопедію одного району. Отримати такі цінні відомості зібралися науковці, просвітяни, краєзнавці та педагоги з Івано-Франківської та Чернівецької областей.
27 лютого 2020 року у Колонній залі Київської міської державної адміністрації відбудеться Всеукраїнський форум «Роль меценатства у розвитку культури».
Організаторами форуму виступили ВГО «Спілка християнських письменників України», Київська міська рада та Громадська рада при КМДА.
Головні теми форуму: